РОЗДІЛ 2
ЗМІСТ І ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІДГОТОВКИ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ У США
2.1. Базова теоретична і практична підготовка соціальних працівників на рівні бакалаврату
Підготовка соціальних працівників у США на кожному з рівнів (бакалавр, магістр, доктор) здійснюється з урахуванням специфіки майбутньої професійної діяльності, професійних функцій і обов'язків. Тому, перш ніж перейти до аналізу змісту, форм і методів теоретичної і практичної підготовки, вважаємо за доцільне коротко проаналізувати специфіку професійної діяльності соціальних працівників із ступенем бакалавра.
Соціальні працівники із ступенем бакалавра у США є практиками загального профілю, тобто фахівцями, які працюють з окремими індивідами, сім'ями, групами та громадами і не обмежують себе певними сферами практики або певними категоріями населення. Такі спеціалісти володіють трьома основними методами соціальної роботи - робота з індивідом, групова робота і організація громади - та мають загальне уявлення про дослідницьку роботу та організаційну діяльність.
Як зазначають американські науковці А. Мораліс та Б. Шіфор, такий підхід до соціальної роботи був розроблений на початку 60-х років ХХ століття з метою "охопити усе поле діяльності соціальної роботи", адже для ефективного вирішення багатьох проблем необхідне втручання у системи різних рівнів, координація їхніх дій, обмін ресурсами, співпраця [235, 6]. Американський дослідник Р. Балінський необхідність комплексного підходу до практики соціальної роботи обґрунтував наступним чином: "складність людських проблем викликає потребу у практиках загального профілю, які володіють універсальними методами і навичками вирішення будь-якої можливої проблеми" [159, 21].
Американські дослідники виділяють три основні положення у рамках комплексного підходу. По-перше, соціальний працівник повинен володіти комплексною теоретичною підготовкою для ведення практики та опиратися на концептуальну схему, яка дозволяє йому орієнтуватися у різноманітних ситуаціях. По-друге, соціальний працівник усвідомлює, що втручання на основі комплексного підходу має бути ефективним на всіх рівнях - від індивідуального до рівня громади. При цьому найчастіше успіх досягається одночасним втручанням на кількох рівнях. І, по-третє, найвідповідальнішим моментом практики соціальної роботи є втілення в життя запланованих змін або процесів вирішення проблеми. Останнє полягає у дослідженні проблеми та виборі підходів для її вирішення, у формулюванні мети, складанні та реалізації плану дій, а також у стабілізації та завершенні процесу втручання.
Визнання концепції комплексного підходу відіграло ключову роль у включенні програм підготовки соціальних працівників у систему університетської освіти. У 1984 році Рада з освіти у соціальній роботі опублікувала вимоги до навчальних програм, визначивши таким чином порядок їх формування. Відповідно до цих вимог, право на професійну практику початкового рівня у сфері соціальної роботи дає лише диплом бакалавра, а навчальні програми, у свою чергу, повинні націлювати студентів на оволодіння знаннями, цінностями і вміннями, які визнані необхідними у практиці соціальної роботи.
Як вже зазначалось раніше, єдиним органом, який формує стандарти підготовки соціальних працівників на рівні бакалаврату у США є Рада з освіти у соціальній роботі. У процесі нашого дослідження були проаналізовані основні документи цього органу, які визначають напрямки підготовки бакалаврів соціальної роботи. Керівництвом для розробки навчальних планів підготовки соціальних працівників у США є інструкція "Освітня політика та акредитаційні стандарти". Даний документ визначає вимоги до організації, управління, реалізації навчальних планів та програм підготовки бакалаврів і магістрів соціальної роботи у США. Відповідно до нього програми підготовки бакалаврів соціальної роботи повинні містити детальний опис соціальної роботи як сфери діяльності її випускників, перелік необхідних знань, вмінь, навичок, функцій, а також цінностей, що випливають із специфіки їх діяльності.
Усі програми підготовки бакалаврів соціальної роботи повинні:
- забезпечувати вивчення курсів із практики соціальної роботи з різноманітними категоріями клієнтів на усіх рівнях (мікро-, мезо- та макропрактика) а також курсів, які містять знання про соціальний контекст практики соціальної роботи, його зміни, динаміку цих змін;
- прививати студентам цінності та етику соціальної роботи;
- формувати у випускників усвідомлення необхідності подальшого професійного розвитку та удосконалення.
За останні десятиліття Рада з освіти у соціальній роботі запровадила по всій країні стандартизовану систему підготовки, що дає можливість проаналізувати основні етапи здобуття професії соціального працівника із ступенем бакалавра.
Особливості професійної підготовки бакалаврів соціальної роботи розглянемо більш детально на прикладі Коледжу вільних мистецтв університету Міссісіпі. Підготовку фахівців із соціальної роботи Коледж здійснює із 1969 року, спершу на факультеті соціології, а з 1983 року - на факультеті соціальної роботи. У 1974 році Рада з освіти у соціальній роботі надала програмі підготовки бакалаврів соціальної роботи акредитацію, яка постійно оновлюється.
Метою діяльності програми є підготовка соціальних працівників загального профілю, здатних:
- аналітично мислити у контексті професійної діяльності;
- дотримуватися етики соціальної роботи;
- проявляти відданість професії;
- розуміти форми і механізми дискримінації, а також стратегії змін, які сприяють становленню соціальної та економічної справедливості;
- знати історію соціальної роботи як виду професійної діяльності, її сучасну структуру і проблеми;
- застосовувати знання і вміння соціального працівника загального профілю при роботі з соціальними системами всіх рівнів;
- використовувати знання біологічних, психічних і соціальних чинників, які впливають на розвиток і поведінку індивідів, розуміти принципи