РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика об'єктів дослідження.
Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань в дисертаційній роботі в якості об'єктів дослідження було використано 157 правих ключиць, вилучених при аутопсії трупів дорослих осіб, які проживали в Івано-Франківській області.
Розтини померлих та забір аутопсійного матеріалу проводились у прозектурах Івано-Франківського обласного бюро судово-медичної експертизи та патологоанатомічного відділення Івано-Франківської обласної клінічної лікарні на протязі 2002 року.
Після повного судово-медичного або патологоанатомічного дослідження 157 трупів із них вилучали праві ключиці, які після забору фіксувались у 10 % розчині нейтрального формаліну не менше 2 діб та в подальшому очищали від м'яких тканин.
З метою розпізнавання вікових змін у кістковій тканині ключиць та визначення критеріїв інволюційного ОП, матеріал було зібрано від осіб, які померли без патології опорно-рухового апарату та ознак системних захворювань, що впливають на метаболізм кісткової тканини.
Для оцінки вікових змін у кісткових структурах, досліджувались ключиці від трупів осіб віком від 20 до 79 років. Для більш чіткого уявлення про вікові особливості в кістковій тканині ключиці, розподіл об'єктів дослідження проводився по шести вікових періодах: перший - 20-29 років, другий - 30-39 років, третій - 40-49 років, четвертий - 50-59 років, п'ятий - 60-69 років, шостий - 70-79 років. Також нами використано класифікацію, запропоновану Міжнародним Європейським семінаром з охорони здоров'я похилих та літніх людей (1963), згідно із якою розподіл було проведено на 3 підгрупи залежно від віку: молодий вік (20-44 роки), середній вік (45-59 років) та похилий вік (60-74 роки).
З метою вивчення та встановлення статевих відмінностей ключиць, як об'єктів судово-остеологічної експертизи, було взято 81 чоловічу та 76 жіночих ключиць.
Розподіл матеріалу за кількістю, віком і статевою належністю наведено в табл. 2.1.
Таблиця 2.1.
Розподіл матеріалу за кількістю, віком і статевою належністю
Стать об'єктівВікові періоди, рокиРазом20-2930-3940-4950-5960-6970-79Чоловіки, n1113141716 1081Жінки, n10111315141376Всього, n212427323023157
2.2. Комплексне дослідження кісткових структур ключиць.
З метою виявлення вікових змін у кістковій тканині ключиць та вивчення їх статевих особливостей проводилось комплексне дослідження, що включало вісім методів: рентгенографічний, рентгенографічний з прямим збільшенням зображення, рентгеноостеометричний, остеометричний та рентгенограмометричний методи, а також метод непрямої еталонної рентгенівської денситометрії, кількісної комп'ютерної томографії та двофотонної рентгенівської денситометрії.
Обробка результатів вище наведених досліджень проводилась статистичними методами з обчислюванням величин середньої арифметичної та її похибки (M+m), вірогідності різниць результатів досліджень (t) і коефіцієнта Ст'юдента (р).
Розподіл матеріалу за кількістю, статевою належністю та методами виконаних досліджень викладено в табл. 2.2.
Таблиця 2.2.
Розподіл матеріалу за кількістю, статевою належністю та методами досліджень
Методи дослідженняКількість об'єктів, nЧоловікиЖінкиВсього Рентгенографія 8176157Рентгенографія з прямим збільшенням зображення 222042 Рентгеноостеометрія 7070140 Остеометрія 7070140 Рентгенограмометрія 8176157Непряма еталонна рентгеноденситометрія 6060120 Кількісна комп'ютерна томографія 252550Двофотонна рентгенівська денситометрія282452Всього проведено досліджень:437421858
2.3. Методики проведення рентгенологічних та остеологічних досліджень ключиць.
2.3.1. Рентгенографія ключиць.
З метою вивчення вікових змін у кістковій тканині дорослої людини проводили рентгенографію ізольованих ключиць, яка виконувалась на стаціонарному рентгенодіагностичному апараті "Medicor Budapest EDR 750 В" (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Укладка ізольованих ключиць під час рентгенографічного дослідження.
При цьому фокусна відстань становила 100 см, напруга - 40-50 кВ, сила струму - 300 мА, час експозиції - 0,1-0,2 сек., центральний промінь направляли на середину тіла ключиці. Рентгенографію ізольованих ключиць проводили в двох проекціях, при укладці їх на нижню та задню поверхні (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Рентгенограма ізольованих ключиць з укладкою на їх нижню поверхню.
За допомогою рентгенографії було вивчено вікові особливості рентгеноструктури губчастої речовини в ділянці діафіза, метафіза, епіфіза ключиць та досліджено стан кортикального шару кістки. Також на рентгенограмах прозорою міліметровою лінійкою проведено вимірювання ширини кістково-мозкової порожнини (ШКМП) та сумарної ширини кортикального шару (СШКШ) в середній частині тіла ключиць. Рентгенологічні середньостатистичні показники (М+m) - ШКМП та СШКШ ключиць було вивчено та проаналізовано у 6 вікових періодах в осіб чоловічої та жіночої статі віком від 20 до 79 років.
2.3.2. Рентгенографія з прямим збільшенням зображення ключиць.
Для більш чіткої візуалізації кісткової архітектоніки ключиці на трабекулярному рівні та оцінки вікових проявів з боку губчастої речовини було застосовано рентгенографію з прямим збільшенням зображення об'єкта. Рентгенографія за цим методом виконується шляхом збільшення віддалі між рентгенівською плівкою та об'єктом. Ступінь цього збільшення визначається співвідношенням віддалі між випромінювачем, об'єктом і приймачем. Чим дальше від об'єкта розташований приймач випромінювання та чим ближче до нього знаходиться випромінювач, тим ступінь збільшення вища. На цьому принципі ґрунтується одержання знімків з прямим збільшенням зображення досліджуємого матеріалу [150, 151].
Рентгенографія з прямим