РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТИ, ПРОГРАМА І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Об'єкти досліджень
Об'єктами досліджень були ліси держлісфонду, яружно-балкові насадження і захисні ліси на пісках різних агрофірм розташовані в Західному Поліссі та Західному Лісостепу на території Тернопільської, Львівської, Хмельницької, Рівненської та Волинської областей, які входять до Західно-Поліського лісогосподарського округу і Західноукраїнського лісостепового округу (рис. 2.1).
За даними С.А. Генсірука [38] довготривале надмірне використання лісових ресурсів краю призвело до різкого зменшення лісистості, зниження захисної і водорегулюючої функції лісів, виникнення значних площ яружно-балкових систем і дефльованих пісків. Завдяки інтенсивному лісорозведенню у повоєнні (1950-1990) роки в Україні було залісено 645 тис. га яружно-балкових земель і дефльованих пісків у тому числі в Західному регіоні 360 тис. га [40]. Залишилось не залісеними 85 тис. га яружно-балкових систем і 54 тис. га дефльованих пісків. Ці площі непридатні для сільського господарства; вони відносяться до категорії неужитків і підлягають залісенню. Для вивчення стану лісів, їх поширення і використання, виявлення причин виникнення величезних площ дефльованих пісків і яружно-балкових систем, а також виявлення причин катастрофічних ерозійних процесів на сільськогосподарських угіддях нами критично проаналізовано низку літературних джерел, закладено 76 пробних площ та обстежено 123 насадження у різних лісорослинних умовах (див. табл. 4.4-4.9 і 5.1) і низку деградованих ділянок регіону досліджень.
Як видно з табл. 4.4-4.9; 5.1, пробні площі закладалися в насадженнях різного породного складу, віку і продуктивності, в найбільш поширених для району досліджень лісорослинних умовах.
Рис. 2.1. Схема комплексного лісогосподарського районування
Західного Полісся і Західного Лісостепу (за С.А. Генсіруком [49])
Лісогосподарські області: А - Полісся, Б -Лісостеп.
Лісогосподарські округи: Західно- Поліський (І),
Західноукраїнський лісостеповий (II)
Лісорослинні умови регіонів досліджень - Західного Полісся (Західно-Поліський лісогосподарський округ) і Західного Лісостепу (Західноукраїнський лісостеповий округ) є різними, що зумовлюється їх географічним положенням. Межа Західно-Поліського округу на заході проходить по р. Західний Буг, на півночі - з Білорусією, а на півдні - із Західноукраїнським лісостеповим округом. Південна межа чітко проявляється у рельєфі, геологічній будові антропогенних відкладів, характері ґрунтів, рослинності. Вона проходить по лінії таких населених пунктів: Володимир-Волинський, Затурці, Торчин, Луцьк, Клевань, Оржев, Межиричі, Корець. Західне Полісся займає площу більше 30 тис.км2, у тому числі 1366 тис.га лісового фонду, з них 1173 тис.га покритої лісом площі [37, 40, 49].
Західне Полісся має типові риси поліської природи - низинний рельєф, широкі заболочені долини, високий рівень грунтових вод, позитивний баланс вологи. Тут поширені соснові, дубово-соснові, менше дубово-грабово-соснові, а також сосново-дубові ліси. На півдні Волинської області збереглися дубово-грабові ліси, а в північній частині - ялинові ліси. Трапляються чорновільхові ліси на понижених вологих і сирих місцях дерново-підзолисто-глеєвих грунтів [6, 27, 40, 48, 164, 171].
Клімат Західного Полісся помірно-континентальний, досить м'який та вологий [120]. Середньорічна температура повітря 6,9 °С, у січні - 4,5 °С, а в липні досягає 18,5 °С. Товщина снігового покриву становить 25-35 см. Середньорічна кількість опадів коливається в межах 600-650 мм. Вітри переважають західні, середня їх швидкість - 3,8-4 м/с [120].
Найбільш поширеними типами ґрунтів є дерново-підзолисті та сірі опідзолені ґрунти, а в межах Волинської височини чорноземи типові, чорноземи опідзолені та сірі лісостепові опідзолені ґрунти [120].
Флора Західного Полісся налічує близько 1300 видів. Вона об'єднує в собі і типові західноєвропейські, і східноєвропейські елементи [24, 58, 59, 63]. До бореального типу географічних елементів слід віднести ялину європейську, сосну звичайну, жимолость пухнасту, брусницю, чорницю, берези пухнасту і повислу, калину тощо. До європейського типу належать: дуб звичайний, липа дрібнолиста, граб звичайний, живокіст серцевидний, герань темна та ін.
Поряд з багатим рослинним і тваринним світом Західне Полісся багате на річки, чисті прозорі озера і ставки. Найбільш глибоке (58,4 м) і чисте озеро Світязь площею 2750 га. Навколо озера Світязь на різних віддалях розміщено багато менших озер: Сомине (глибина 56,9 м), Пулемецьке (1,9 м), Луки (10 м), Біле (13,5 м), Небель (1,9 м). Велике (20,7 м) тощо. Усіх озер тут налічується 300; більшість з них карстового походження з прозорою водою [27, 40, 120].
Найбільшими ріками в Західному Поліссі є р. Прип'ять з притоками Турія, Стохід і Стир, Горинь і Случ. Вздовж західної його межі протікає р. Західний Буг. Середня густина річкової сітки коливається в межах 0,25- 0,47 км/км2.
Характерним елементом природи Західного Полісся є болота, особливо торф'яні. Серед торф'яних боліт переважають низинні, рідше перехідні і верхові. Лісистість Західного Полісся досить висока (32,1%), а заболоченість території становить 15% [37, 49].
Західно-український лісостеповий округ розташований у західній частині Лісостепової області. Межа його на заході співпадає з державною границею Польщі; на півночі вона проходить по лінії таких населених пунктів: Володимир-Волинський, Луцьк, Клевань, Оржев, Корець; на півдні межа проходить близько Яворова, Городка, Миколаєва, далі співпадає з р. Дністер і в районі Івано-Франківська через Огиню, Коломию переходить до р. Прут, по якій доходить до границі з Молдовою; східна - від Шепетівки через Полонне проходить по східній границі Хмельницької області і виходить до р. Дністер, тобто до цього регіону входять південні райони Волинської і Рівненської областей, центральна і північна частина Львівської, Тернопільська, Хмельницька (без північних рай