РОЗДІЛ 2.
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МОТИВАЦІЇ
УЧІННЯ СТУДЕНТІВ
ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ.
1. З огляду на необхідність підвищення мотивації учіння у студентів виникає
проблема дослідження мотиваційної сфери молодих людей з тим, щоб на основі
результатів дослідження (орієнтуючись в особливостях мотивації учіння
студентської молоді) створити експериментальну групу для участі у формуючому
експерименті і розробити адекватні процедури мотиваційного тренінгу.
2. У розділі 2 ставилось також завдання обґрунтувати необхідність проведення
формуючого експерименту (на основі аналізу результатів констатуючого
експерименту).
3. Важливим (у контексті розробки адекватних процедур мотиваційного тренінгу) є
дослідження структури мотивації учіння студентської молоді (що зумовлювало
необхідність концентрації зусиль у тренінгу на тих мотивах учіння, які у
студентів слабко розвинуті).
4. У рамках дослідження ставиться завдання співвіднести рівень мотивації учіння
у студентів І і ІІ курсів і обґрунтувати необхідність проведення мотиваційного
тренінгу саме зі студентами І-ІІ курсів ВНЗ.
На першому етапі був проведений констатуючий експеримент.
На основі експертної оцінки викладачів (експертами виступали шість викладачів
із педагогічним стажем не менше п’яти років) і діагностики мотивації учіння (за
методикою “Мотиви учіння” М. І Алексєєвої) нами було виділено три групи
студентів:
з високою мотивацією учіння – 14 студентів;
з середньою – 22 студентів;
з низькою – 40 студентів.
Було встановлено співвідношення між рівнями мотивації учіння та успішністю в
навчанні: r = 0,61 (Р<0,01).
Виходячи з того, що успішність у навчанні значною мірою залежить від мотивації
учіння студентів, було сформовано експериментальну групу, до якої увійшли
студенти із середньою і низькою мотивацією (загалом 62 студенти).
Дослідження здійснювалося упродовж двох семестрів. Загальна кількість студентів
– 118. З них контрольну групу склало 56. Мотиваційний тренінг проводився зі
студентами 1-2 курсів факультету соціології і психології Волинського державного
університету ім. Лесі Українки (загальна кількість 62 студенти).
2.1. Психодіагностичні методики дослідження мотивації
учіння студентів
На початковому етапі мотиваційного тренінгу і після завершення тренінгового
циклу проводилося обстеження студентів-учасників тренінгової групи
психодіагностичним інструментарієм з метою дослідження структури і динаміки
мотивації учіння. Зупинимося на деяких психодіагностичних методиках, які
використовувалися нами в процесі дисертаційного дослідження.
Вибір методів дослідження був зумовлений об’єктивною необхідністю охоплення
значної кількості мотиваційних параметрів. Ця обставина вимагала включення
низки психодіагностичних методик, спрямованих на діагностику мотиваційної сфери
студентів ВНЗ з подальшим відслідковуванням динаміки цих показників після
проведення психотренінгу.
2.1.1. Методики дослідження структури і динаміки мотивації учіння
Структуру мотивації учіння та ієрархію мотивів учіння у студентів ВНЗ ми
досліджували за допомогою опитувальника “Мотиви учіння”, розробленого
М.І.Алексєєвою. Цей тест складається із 48 тверджень і дає змогу діагностувати
рівень вираженості кожного із восьми мотивів, які представлені в структурі
мотивації учіння студентів. Використовуючи цю методику, ми відслідковували
також динаміку мотивації учіння в процесі психотренінгу. З цією метою
опитувальник пропонувався студентам до і після проведеного нами мотиваційного
тренінгу.
Для зручності була дещо змінена система підрахунків сирих балів. На відміну від
оригінального варіанту, запропонованому М.Алексєєвою, у нашому варіанті
студенти оцінювали твердження опитувальника за десятибальною шкалою.
Використана нами діагностична методика дає змогу оцінити рівень вираженості та
ієрархію восьми таких мотивів, які представлені в структурі мотивації учіння:
1. Соціально-значущі мотиви.
2. Пізнавальні мотиви.
3. Мотиви саморозвитку.
4. Мотиви соціального престижу.
5. Мотиви соціальної ідентифікації.
6. Матеріальні мотиви.
7. Комунікативні мотиви.
8. Мотиви уникнення неприємностей і покарання (негативна мотивація).
Підраховувалися сирі бали за кожною шкалою методики “Мотиви учіння”, після чого
були виконані остаточні підрахунки і визначений стеновий показник за кожною
шкалою, який дає змогу оцінити вираженість кожного з мотивів учіння (за
десятибальною шкалою).
2.1.2. Методики дослідження мотивації досягнення
На основі класичного ТАТу Г.Мюррея німецький психолог Х.Хекхаузен розробив
новий варіант цієї проективної методики для діагностики мотивації досягнення.
На думку Р.Войсмана, ТАТ є надійним і достатньо валідним методом діагностики
мотивації.
Х.Хекхаузен пропонує свої категорії для контент-аналізу, які частково
повторюють категорії, виділені Д.Аткінсоном і Д. Мак-Клелландом. Так, для
діагностики “прагнення до успіху” використовуються такі категорії: потреба в
досягненні успіху, інструментальні дії для досягнення успіху, очікування
успіху, похвала, позитивний емоційний стан, тема успіху. Для мотиву уникнення
невдачі пропонуються наступні категорії: потреба уникнення невдачі,
інструментальна дія для уникнення невдачі, очікування невдачі, критика,
негативний емоційний стан, тема неуспіху [21].
Вимірювання мотивів “прагнення до успіху” і “уникнення невдачі” проводиться як
груповий експеримент з певною процедурою. Процедура оцінки мотивів складається
з таких етапів:
1. Організація експериментальної ситуації (приміщення, апаратура для
демонстрації картинок ТАТу на екрані).
2. Проведення тесту:
а) демонстрація картинок;
б) написання оповідань.
3. Аналіз протоколів з оповіданнями:
- Київ+380960830922