РОЗДІЛ 2. ПРОЦЕС ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЗНАНЬ ПРО ОСНОВИ ВИРОБНИЦТВА.............................................................................84
2. 1. Дидактичне обґрунтування змісту і структури знань з основ виробництва.....84
2.2. Методичне забезпечення засвоєння знань з основ виробництва..................112
2. 3. Експериментальна перевірка компетентності у сфері виробництва майбутніх вчителів трудового навчання..................................................................144
Висновки до другого розділу............................................................164
ВИСНОВКИ................................................................................166
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..............................................169
ДОДАТКИ.........................................................................................183
ВСТУП
Кардинальні зміни, що відбуваються в суспільному житті України, висувають високі вимоги до особистісних та професійно значущих якостей національних кадрів з вищою освітою. Все більше актуальними у професійній діяльності стають активність, ініціативність, самостійність, висока відповідальність спеціаліста, що неможливо без професійної компетентності на основі фундаментальних знань, які забезпечують мобільність і адаптивність до динамічних умов ринку праці. У зв'язку з цим надзвичайно гостро постає проблема оновлення змісту та впровадження ефективних технологій професійної підготовки фахівців.
Удосконалення підготовки вчителя трудового навчання розглядається сьогодні як невід'ємна складова реформи системи вищої педагогічної освіти в цілому. Чітким орієнтиром вирішення цього повинен стати Державний стандарт шкільної освітньої галузі "Технологія". Її головна мета полягає у формуванні технічно і технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя й активної трудової гуманістичної і природовідповідної перетворюючої діяльності в умовах сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства, життєво необхідних знань, умінь і навичок ведення домашнього господарства і сімейної економіки, основних компонентів інформаційної культури учнів, забезпеченні умов для їх професійного самовизначення, виробленні в них навичок творчої діяльності, вихованні культури праці, здійсненні допрофесійної та професійної підготовки за їх бажанням і з урахуванням індивідуальних можливостей.
Відповідність підготовки вчителя вимогам сучасного суспільства безпосередньо залежать від усвідомлення всіма, що фактично єдиним провідником ідеї техніко-технологічної культури, як складової загальної культури людини залишається саме вчитель трудового навчання. Саме техніко-технологічна культура як компонент загальної культури відповідає за формування уявлень про матеріально-технічну складову сучасної цивілізації, яка створює відповідні умови існування сучасної людини і спрощує та прискорює процес відтворення цих умов. І саме формування уявлення про цей компонент сучасної цивілізації, про його взаємодію з іншими компонентами ноосфери, тобто створення уявлення про інформаційну і матеріальну складову культурного шару, який відповідає за взаємодію людини і техніки, і є головним завданням майбутнього вчителя трудового навчання. Такий напрям діяльності вчителя трудового навчання є найбільш важливим завданням, що постає перед ним у сучасній школі. Бо саме в школі формуються професійні уподобання і відбувається вибір "справи життя", час останньої можливості переосмислити свою наступну діяльність у житті.
Кардинальні зміни, що відбуваються в шкільній освітній галузі, висувають високі вимоги до особистісних та професійних якостей вчителя трудового навчання. Цілком очевидно, що вказані якості повинні ґрунтуватися на глибокій професійній компетентності вчителя, яка в свою чергу може бути забезпечена лише на основі формування в нього фундаментальних знань та широти його підготовки.
Завдання та змістові лінії оновленої освітньої галузі "Технологія" визначають, що вона повинна інтегрувати в собі знання інших освітніх галузей і на основі цього створювати належні умови для підготовки школярів до участі в майбутній перетворюючій діяльності в різних сферах суспільного життя. Для цього вчителю трудового навчання в його професійній діяльності необхідно знати загальні основи виробництва, вміти правильно виділяти його основні складові елементи, здійснювати аналіз взаємодії цих елементів через призму суспільних та природних явищ. Закономірним відображенням такої вимоги повинна стати фундаментальна підготовка майбутнього вчителя трудового навчання з техніко-технологічних основ сучасного виробництва.
Проблеми фахової підготовки вчителів трудового навчання були предметом уваги багатьох провідних вітчизняних дослідників: В.І.Андріяшина, І.С.Волощука, А.В.Вихруща, О.І.Гедвілло, В.Г.Гетти, Р.С.Гуревича, В.І.Гусєва, П.В.Дмитренка, О.М.Коберника, В.В.Кузьменка, В.М.Мадзігона, Н.Г.Ничкало, В.К.Сидоренка, Г.В.Терещука, В.П.Титаренко, Д.О.Тхоржевського, О.Т.Шпака, М.С.Янцура та інших.
Різним питаннями змісту та методики підготовки вчителів трудового навчання присвячені дослідження Ю.Ю.Бєлової, В.В.Борисова, В.М.Буринського, В.В.Васенка, І.Є.Каньковського, Л.Г.Козачок, М.С.Корця, Т.В.Кравченко, В.П.Курок, Є.І.Мегема, Д.О.Лазаренка, В.М.Назаренка, Л.В.Оршанського, А.М.Плутка, Б.В.Прокоповича, Г.І.Разумної, Д.Ф.Рудика, Б.В.Сіменача, В.В.Стешенка, В.Б.Харламенко, М.О.Ховрича, В.І.Чепка тощо.
Проте, такі питання, як зміст та методика формування у майбутніх вчителів трудового навчання узагальнених інтегрованих знань про техніко-технологічні основи сучасного виробництва залишилися поза увагою дослідників. Це і визначило вибір теми дисертаційного дослідження - "Формування системи знань про основи сучасного виробництва у майбутніх вчителів трудового навчання".
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи Національного педагогічного університету іме