РОЗДІЛ 2
Механізми міжнародної конкуренції на ринку легкових автомобілів європейських країн Центральної та Східної Європи
2.1. Оцінка ролі держави у формуванні конкурентного середовища на автомобільному ринку країн
У другому розділі будуть розглянуті механізми міжнародної конкуренції на ринку легкових автомобілів у країнах Центральної та Східної Європи. Оцінюючи вплив автомобілебудування на економіку розвинутих країн, можна помітити зв'язок між ВВП та виробництвом автомобілів. Наприклад, США за обсягом ВВП посідають перше місце в світі, друге належить Японії, такі самі позиції у них і стосовно виробництва автомобілів. Схожа тенденція простежується в Німеччині, Франції, Італії, Великобританії, не вписуються в загальну тенденцію лише Індія та Китай.
До того ж необхідно відзначити, що автомобільна промисловість забезпечує економічний розвиток країни, так само вона зумовила зростання економік Німеччини та Японії в повоєнні роки. Такий зв'язок цілком зрозумілий, бо автомобільні підприємства пов'язані з металургійною, нафтохімічною, електротехнічною, текстильною промисловістю та верстатобудуванням. Робоче місце в автомобільній галузі утворює 7-8 робочих місць у суміжних галузях, а з урахуванням торгівлі, технічного обслуговування, ремонту та утилізації до 10 місць (тобто рівень автомобілебудування значною мірою визначає стан будь-якої індустріальної економіки), воно дає поштовх проведенню та впровадженню науково-технічних розробок у різних галузях. Так, наприклад, за даними Японської Асоціації Автомобільних Виробників (Japan Automobile Manufactures Association), частка виробництва автомобілів та складових від загального виробництва 1999 р. становила 13,7%. Причому в виробництві автомобілів задіяно 27%, 19% припадає на продаж та післяпродажне обслуговування, 54% - на суміжний бізнес, пов'язаний в основному з транспортуванням.
Історія розвитку автомобільної промисловості країн Центральної та Східної Європи має глибокі корені та веде свій початок з кінця XIX ст. Перший автомобільний завод було побудовано на території Чеської Республіки 1897 р., на початку XX ст. виготовлений перший власний автомобіль в Угорщині, виробництво в Польщі розпочалося трохи пізніше. За часи, коли ці країни були під впливом СРСР, автомобільні заводи націоналізували. Більшість автомобільних підприємств у цих країнах виробляли продукцію за власним дизайном, мали національну мережу постачальників, збували продукцію в основному на внутрішньому ринку та на ринках країн Східної Європи. Але вже тоді були винятки, а саме компанії "Fiat" та "Renault" надавали свої технології, відповідно, польському заводу з виробництва Fiat, радянському з виробництва "Жигулів" та румунському з виробництва Dacia.
На початку 1990-х рр. автомобільні підприємства в цих країнах були фінансово слабкі, що посилювалось загальною економічною кризою в країнах. Незважаючи на розвиток власних технологій, самостійну розробку власного дизайну та незначне залучення іноземних технологій, продукція на рубежі 1990-х рр. залишалась застарілою. Все це робило її неконкурентоспроможною порівняно з іноземними автомобілями. Подальший самостійний розвиток цих підприємств у складних економічних умовах без залучення інвестицій став неможливий, тому більшість із них були продані автомобільним ТНК чи стали частиною спільних підприємств. ТНК використовували місцеві підприємства як вхід до національних ринків та інших ринків з перехідною економікою і тих, що розвиваються. Іноземні компанії досягали економії за рахунок заощаджування на вартості робочої сили, логістиці та національних особливостях ринку. Започаткування виробництва в країнах Центральної та Східної Європи давало можливість країнам-не членам ЄС уникнути вхідних бар'єрів у вигляді високого мита при вході до ринків ЄС. Необхідно зазначити, що стратегії автомобільних ТНК на ринках різних країн мали як спільні, так і відмінні риси, що зумовлюється відмінностями в економічних умовах в країнах та різною політикою, яку проводили держави, в автомобільній галузі. Ці риси автор вважає за доцільне розглянути в цьому розділі та дослідити розвиток автомобільного сектора європейських країн, економіка яких перебувала в стані переходу від планової до ринкової в 1990-х рр., а також тенденції розвитку конкуренції в цих країнах, за умов становлення власного виробництва та виходу автомобільних ТНК на ринки цих країн. Детальніше увагу буде зосереджено на розвитку конкурентних відносин в автомобільної галузі в Польщі, Чехії та Угорщині як країн, де розвиток автомобільного виробництва набув найбільших масштабів.
У забезпеченні розвитку автопрому країни значну роль відіграє держава. Тому увагу в даному розділі буде приділено ролі держави в формуванні конкурентного середовища на ринку і ціновій та неціновій конкуренції. В даному підрозділі буде розглянута система державного регулювання автомобільної галузі в країнах, а саме державні програми, інвестиційна політика, тарифні та нетарифні заходи та наслідки цих заходів для розвитку конкуренції в автомобільній галузі країн, також досліджено вплив політики приєднання до ЄС на конкурентне середовище галузі.
Наприкінці 1980-х рр. початку 1990-х рр. автомобільна індустрія країн перебувала в стані глибокої кризи, що зумовлювалось:
1) браком сучасної продукції, значним відставанням у технологічних напрацюваннях та дизайні;
2) застарілим обладнанням та значним його зносом, що становив приблизно 80-90%;
3) відкриттям кордонів, що привело до значних обсягів імпорту вживаних автомобілів з Західної Європи. Такі автомобілі були якіснішими за власні, що привело до загострення конкуренції за споживача;
4) відсутністю управлінців з досвідом праці в ринкових умовах;
5) скороченням купівельної спроможності населення;
6) нерозвиненістю мережі постачання;
7) зростанням відсотків за кредитами в умовах гіперінфляції;
8) соціальними проблемами тощо.
Так, наприклад, у Польщі автомобільне виробництво з 1989 р. по 1991 р. знизилось на 40%, фактично стали банкр
- Київ+380960830922