РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Було проведено обстеження 159 хворих на вірусні гепатити A, B, C та B + C, що знаходились на стаціонарному лікуванні в обласній клінічній інфекційній лікарні м. Харкова; серед них - 101 чоловік та 58 жінок. Пацієнти були віком від 16 до 39 років (в середньому 24,2±0,4 років). У всіх пацієнтів захворювання перебігало в легкій або середньотяжкій формі. Розподіл хворих за типом гепатиту та тяжкістю його перебігу наведений в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за типом гепатиту та тяжкістю перебігу захворювання
Тяжкість перебігу хворобиТип гепатитуВГAВГBВГCВГB + CРазомЛегкий перебіг53258793Середньотяжкий перебіг25279566Всього78521712159
Хворі надходили до стаціонару переважно протягом перших 10 днів (в середньому 7,9±0,4 днів) з початку захворювання. У всіх пацієнтів спостерігалась типова жовтянична форма захворювання. Діагноз ВГ встановлювався на підставі клініко-епідеміологічних та лабораторних даних; в кожному випадку діагноз був верифікований серологічними дослідженнями (визначенням специфічних маркерів вірусів гепатитів A, B та C). Оцінка ступеня тяжкості захворювання здійснювалась на основі критеріїв, запропонованих С. Н. Сорінсоном [99]. Всі хворі на ВГ одержували так зване базисне лікування в залежності від тяжкості перебігу хвороби; крім того, 23 пацієнтам призначались індуктори ендогенного інтерферону.
Дослідження проводилось в два етапи (1-й етап: жовтень 1998 р. - січень 1999 р.; 2-й етап: січень 2000 р. - липень 2000 р.). Дослідженню підлягали всі хворі на ВГ, що надходили до гепатологічних відділень обласної клінічної інфекційної лікарні м. Харкова протягом зазначених періодів. З групи дослідження були виключені хворі, що страждали на гепатити з тенденцією до затяжного перебігу та хронічні гепатити, хворі із іншими гострими та хронічними внутрішніми захворюваннями, а також пацієнти із ознаками залежності від психоактивних речовин (за винятком залежності від тютюну).
Пацієнтам пропонувалось пройти огляд лікаря-психіатра та психологічне тестування з метою встановлення ступеня впливу захворювання на нервову систему та психіку; пропонувалось також обговорити наявні психологічні проблеми. При цьому пацієнтів повідомляли про те, що такий огляд проводиться в рамках наукового дослідження. В кожному випадку була одержана усвідомлена згода пацієнта на психіатричне обстеження.
Основним методом дослідження був клініко-психопатологічний. Із хворими проводились бесіди, в ході яких здійснювалось вивчення анамнестичних даних та ретельне спостереження за поведінкою хворих. Також враховувались відомості про поведінку та висловлювання пацієнтів, одержані від лікарів-інфекціоністів та від середнього медичного персоналу. Підлягали реєстрації особливості ставлення хворих до своєї хвороби та до лікування, додержання ними лікувального режиму та дієти.
Для об'єктивізації клініко-психопатологічних даних було використано спеціально розроблену клінічну шкалу, яка надала можливість уніфікованої кількісної реєстрації психопатологічних симптомів за двобальною системою. Також підлягали квантифікованій реєстрації основні соматичні прояви вірусних гепатитів (анорексія, нудота, блювотиння, біль в правому підребер'ї). Оскільки більшість пацієнтів надходила до стаціонару вже на початку жовтяничного періоду хвороби, відомості про психічні порушення в продромальному періоді одержувались в основному анамнестично.
Для всебічного вивчення особистісних та емоційних реакцій хворих було застосовано комплекс експериментально-психологічних методик. При цьому застосовувались як вербальні (анкетні), так і невербальні (проективні) методики.
Використовували методику СМОЛ - скорочений багатопрофільний опитувальник для дослідження особистості [40]. Ця методика є адаптованим російськомовним варіантом тесту Mini-Mult (скороченої форми MMPI). СМОЛ складається з 71 питання і надає можливість збудувати "профіль особистості" на 3 оцінних шкалах: неправда (L), вірогідність (F) і корекція (K) та 8 клінічних: іпохондрія (Hs), депресія (D), істерія (Hy), психопатія (Pd), параноя (Pa), психастенія (Pt), шизофренія (Se), гіпоманія (Ma). При інтерпретації даних СМОЛ використовувались також додатково розроблені нами показники, що характеризували індивідуальний "профіль особистості" в цілому: середня висота шкал невротичної тріади, середня висота шкал психотичної тетради, середня висота профілю, конверсійний індекс).
Середня висота шкал невротичної тріади (СВНТ) обчислювалась як середнє арифметичне висоти шкал іпохондрії, депресії та істерії: ,
де Hs - висота шкали іпохондрії (в балах),
D - висота шкали депресії (в балах),
Hy - висота шкали істерії (в балах).
Середня висота шкал психотичної тетради (СВПТ) обчислювалась як середнє арифметичне висоти шкал психопатії, психастенії, шизофренії та гіпоманії: ,
де Pd - висота шкали психопатії (в балах),
Pt - висота шкали психастенії (в балах),
Se - висота шкали шизофренії (в балах),
Ma - висота шкали гіпоманії (в балах).
Середня висота профілю (СВ) обчислювалась як середнє арифметичне висоти всіх клінічних шкал профілю:,
де Hs - висота шкали іпохондрії (в балах),
D - висота шкали депресії (в балах),
Hy - висота шкали істерії (в балах),
Pd - висота шкали психопатії (в балах),
Pt - висота шкали психастенії (в балах),
Se - висота шкали шизофренії (в балах),
Ma - висота шкали гіпоманії (в балах).
Конверсійний індекс (КІ) обчислювався за формулою: КІ = Hy + Hy - 2D,
де Hs - висота шкали іпохондрії (в балах),
D - висота шкали депресії (в балах),
Hy - висота шкали істерії (в балах).
Таким чином, цей показник характеризував конфігурацію профілю на шкалах "невротичної тріади". Негативні значення цього індексу (КІ < 0) відповідали відносній перевазі показника на 2-й шкалі (шкалі депресії); позитивні його значення (КІ > 0) відбивали протилежну тенденцію, що при помітній вираженості відповідало так званому "конверсійно