РОЗДІЛ 2 НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ УЧНІВ З ПІДРУЧНИКОМ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ В 6-8 КЛАСАХ
Відповідно до гіпотези нашого дослідження виникла необхідність теоретично обґрунтувати і практично перевірити вихідні положення методики організації роботи учнів з підручником у процесі навчання біології в 6-8 класах.
Аналіз джерельної бази, результатів констатуючого етапу експерименту, методичних апаратів підручників біології дав можливість виділити такі особливості методики організації роботи учнів з підручником у процесі навчання біології в 6-8 класах: 1. Організація роботи з текстами, в яких розглядаються біологічні закономірності, закони, явища; 2. Врахування можливості опрацювання того ж самого тексту за різними способами, залежно від введення нового біологічного поняття та внутрішньотекстової диференціації біологічної інформації (індивідуалізовані завдання, огляд виучуваного з різних сторін). 3. Формування прийомів логічного мислення під час усвідомленого і осмисленого опрацювання прочитаного. 4. Знаходження в підручниках рефлексивної інформації; 5. Ускладнення способів опрацювання біологічної інформації (оволодіння способами самостійного здобуття знань, опрацювання завдань апарату організації засвоєння знань). 6. Розв'язання ситуаційних завдань, для наближення до реальних життєвих умов (перенесення знань в інші навчальні ситуації, бачення практичної значущості біологічних знань).
7. Навчання способам спостереження (самоспостереження), проведення дослідів за алгоритмом, наданому в підручнику самостійне або за допомогою вчителя створення пам'яток - порад. 8. Приділення уваги формулюванню умовиводів відповідно до теми, цілей виучуваного параграфа. 9. Навчання способам роботи з додатковим апаратом підручника (з термінологічним покажчиком). 10. Включення елементів проблемного навчання (уміння висувати власні гіпотези, доводити свої ідеї).
11. Навчання способам прийняття своєчасних рішень у різних життєвих ситуаціях щодо запобігання негативних соціальних випадків (робота з Щоденником здоров'я, Деревом життя). 12. Управління пізнавальною діяльністю учнів (співпроективна діяльність учителя й учнів залежно від педагогічних цілей). Вищезазначене спонукало нас до знаходження методів поєднання методичного потенціалу підручників біології та конкретних методичних прийомів або технологій навчання, зокрема поєднання роботи з підручником з іншими формами, методами, конкретними прийомами навчання, спрямованими на формування особистісних якостей (здатність до самоосвіти, самовдосконалення, самоконтролю); з мультимедійними (комп'ютерними програмами), телекомунікативними та ігровими технологіями.
2.1. Наукові основи методики організації роботи учнів з підручником у процесі навчання біології
Наукові основи методики організації пізнавальної діяльності базуються на елементах проективних методичних прийомів. Стратегія впровадження цієї методики полягає у співробітництві вчителя і учня, учнів між собою на рівні співпраці, співтворчості. Реалізація спільного проекту організації шкільного учнівського колективу, групи передбачаає: вміння висувати обґрунтовані гіпотези, пропозиції, робити узагальнення, критично ставитись до біологічної інформації, в результаті чого учні навчаються передбачати очікувані наслідки, усувати негативні причини, дотримуватися безпечної поведінки, знаходити і й приймати спільне рішення. Проектування адаптивного освітнього простору під час організації роботи учнів з біологічною інформацією підручника відбувається за різними видами проективної діяльності: 1. На інформаційно-пошуковому рівні, який передбачає збір і аналіз біологічної літератури, захист доповіді, реферату. 2. На дослідницькому - цілеспрямування учнів на глибоке вивчення проблеми, захист власної гіпотези, її розв'язання. 3. На продуктивному, який уможливлює творчий підхід до вирішення проблеми, оригінальність мислення під час обговорення механізму біологічних явищ, процесів 4. На інсценізованому - створення умов для імітаційного моделювання (ігрового підходу). 5. На практично зорієнтовному, якому належить спрямування на розв'язання реальних життєвих проблем, життєвих ситуацій. Спільною ознакою цих видів співпроективної діяльності є залучення учнів до колективного співробітництва, цей вид взаємодії завжди особистісно зорієнтований.
Вихідні положення вищевказаної технології ґрунтуються на індивідуалізованому підході до кожного учня, врахуванні навчальних можливостей, темпу навчання, здібностей. Основною ідеєю є не надання вчителем готових знань з біології, а й формування прийомів критичного читання (гр. kritike - мистецтво розбирати, судити), що виявляється у здатності учнів самостійно вказувати на причини загально прийнятих стандартів, заперечувати, висувати переконливі аргументи, обґрунтовувати своє ставлення до одержаної інформації, вироблення умінь виявляти у прочитаному цінне, зважувати доречність, ліквідувати помилкові уявлення, робити умовиводи. Це пов'язане з відчуттям життєвих ситуацій, самокорекцією і спонукає учнів до безперервної дискусії [151,414]. Зазначені методи базуються на інтеріоактивному (діалогово-дієвому) навчанні, коли у процесі діалогу - полілогу вчитель спонукає учня до спільної діяльності - співпраці.
Отже, вибираючи технології керування навчально-пізнавальним процесом з біології, ми стратегічно переломлювали їх на співпроективну взаємодію двох суб'єктів навчання - вчителя та учня, де проміжною ланкою є шкільний підручник.
Методика організації роботи учнів з підручником у процесі навчання біології в 6-8 класах ґрунтуються на поєднанні сучасних дидахографічних (самостійна робота з книгою) підходах до організації пізнавальної діяльності учнів підліткового віку в комбінації з іншими методичними прийомами в системі колективного навчання; в рамках особистісно зорієнтованих технологій - інтерактивних методах, основною формою яких є діалог; у творчій (продуктивній) співпраці - акцентування уваги на залученні школярів до екзотеричної парадигми, коли