РОЗДІЛ 2
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ
ПІДПРИЄМСТВАХ РАДІАЦІЙНО ЗАБРУДНЕНИХ РАЙОНІВ
2.1. Природно - кліматичні, екологічні та економічні умови господарювання у
досліджуваному регіоні
Наявні природно - кліматичні, екологічні та економічні умови господарювання
значною мірою визначають стан та перспективи розвитку аграрної сфери. Величина
віддачі від ресурсів, ефективність капіталовкладень, соціально-економічний
розвиток регіону – все це залежить від відповідності напряму спеціалізації
підприємств природно-кліматичним умовам та раціональності використання
ресурсного потенціалу.
У сучасному суспільстві, коли гостро стоять проблеми обмеженості та вичерпності
ресурсів, екологізації сільськогосподарського виробництва, вивчення наявних
умов господарювання з метою їх урахування у практичній діяльності, зокрема при
розробці системи заходів щодо розвитку галузей народного господарства, є
необхідним.
Житомирська область розташована у північно-західній частині України. За своєю
територією – 29,9 тис. км2, що становить 4,9 % території України, є однією з
найбільших областей. Включає 25 районів, на території яких розміщено 1680
населених пунктів, у тому числі 1625 сільських.
За характером рельєфу область поділяється на південно-західну підвищену
частину, що розташована у межах Придніпровської підвищеності, і північно-східну
понижену, слабо розчленовану, в складі якої виділяється Овруцький кряж, – у
межах Поліської низовини. В цілому рельєф переважно рівнинний і лише злегка
пересічений.
В результаті аварії на Чорнобильській АЕС дев’ять районів області зазнали
значного забруднення радіоактивними елементами, з яких головну роль у створенні
дози опромінення відіграють цезій-137 та стронцій-90. Проте вміст радіонуклідів
в об’єктах навколишнього середовища змінюється під впливом фізичного розпаду та
екологічних факторів. Так, фізичний розпад зазначених радіоактивних елементів
відбувається приблизно з однаковою швидкістю – радіоактивність їх зменшується
удвоє приблизно за 30 років.
У 2003 році минуло 17 років з дня аварії. В комплексі із застосуванням
контрзаходів, зокрема здійсненням меліоративних робіт, вапнуванням кислих
ґрунтів, внесенням підвищених доз добрив тощо, у навколишньому середовищі
рівень даних радіонуклідів зменшився і склав 70 % проти початкової величини. У
зв’язку з цим, на даний час Новоград-Волинський та Володарськ-Волинський райони
можна вважати відносно екологічно безпечними: питома вага забруднених
цезієм-137 (1-5 Кі/км2) територій у даних районах становить 0,5 і 3,8 %
відповідно.
Виходячи з вище сказаного, з метою розробки пропозицій щодо підвищення
ефективності виробництва молока у зоні радіоактивного забруднення Житомирської
області дослідження природно - кліматичних, екологічних та економічних умов
господарювання проведено в семи районах: Ємільчинському, Коростенському,
Лугинському, Малинському, Народицькому, Овруцькому та Олевському.
Кліматичні умови досліджуваного регіону визначаються розташуванням Житомирської
області у помірному поясі північної півкулі, тому клімат –
помірно-континентальний з теплим і вологим літом та м’якою хмарною зимою.
Відсутність значних висот та гір сприяє вільному переміщенню повітряних мас
різного походження, що обумовлює значну мінливість погодних процесів в окремі
сезони. Проте перехід від однієї пори року до іншої, як правило, відбувається
поступово. Зими чергуються теплі й холодні, з різницею у середній температурі
5-7°С. Літо тепле й вологе: в середньому 40-45% річної суми опадів припадає на
літні місяці.
Середня температура повітря найхолоднішого місяця – січня – мінус 5,8°С,
найтеплішого – липня – плюс 17,1°С, а середньорічна температура повітря
становить плюс 6,9°С. Останні весняні заморозки спостерігаються у III декаді
травня, а перші осінні – у II декаді вересня. Тривалість приморозконебезпечного
періоду навесні триває 20 днів, восени – 26 днів. Середня глибина промерзання
ґрунту взимку становить 44 см, максимальна – 101 см. Середня висота снігового
покриву у грудні складає 2,3 см, у січні – 6,4 см, у лютому – 8,4 см, у березні
– 4,3 см. Протягом року випадає близько 650 мм опадів. Середньомісячна відносна
вологість повітря становить 78 %.
Дані кліматичні умови призводять до того, що вегетаційний період
сільськогосподарських культур починається з II декади квітня і продовжується до
III декади жовтня, тобто триває 190 днів.
Земля – головний і незамінний засіб виробництва у сільському господарстві. Її
площа, рівень економічної родючості, екологічний стан є головними чинниками, що
формують обсяг, якість, а отже і ефективність виробництва продукції.
Площа земельних ресурсів сільськогосподарських підприємств на 1.01.2004 р.
склала 288,3 тис. га або 29,5 % до обласного рівня. В тому числі рілля – 155,7
тис. га, природні кормові угіддя – 77 тис. га. Коефіцієнт господарського
використання землі склав 80,7 %, розораності – 66,9 %. Порівняно з 2000 р.
загальна земельна площа зменшилась на 33,1 %, у тому числі площа
сільськогосподарських угідь – на 23,8 %, ріллі – на 21,6 %, природних кормових
угідь – на 27,9 %. Як наслідок, питома вага природних кормових угідь у
структурі земель сільськогосподарського призначення зменшилась на 1,9 пункти
(додатки А, Б).
Разом з тим, землезабезпеченість сільськогосподарських підприємств (площа
сільськогосподарських угідь у розрахунку на одного працівника підприємства)
зросла на 4,1 % і склала 17,4 га, що на 33,8 % більше, ніж у середньому по
області. У розрізі районів рівень землезабезпеченості нижчий від
середньообласного лише в О
- Київ+380960830922