РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ТА АНАЛІЗ СТРАХОВОГО РИНКУ В СИСТЕМІ МАРКЕТИНГУ
2.1. Страховий продукт в системі маркетингу: сутність та
класифікація
Необхідність освоєння маркетингу українськими страховиками визначається новими
вимогами клієнтів до страхових продуктів. Усе це зумовлює актуальність наукових
досліджень у галузі теорії страхового маркетингу та специфіки реалізації його
принципів в українських страхових компаніях .
Багато фахівців в галузі страхового маркетингу вважають, що саме страховий
продукт являє собою центральний елемент комплексу маркетингу.
Використання терміна "товар" з акцентом на споживання чи терміну "продукт" є
правомірним, але на думку російського вченого А.Короткова поняття продукту
ширше [ 54, с.24] .
У зв’язку з вище сказаним, вважається за доцільне розглянути тлумачення
специфіки термінів: "страховий товар", "страховий продукт" та "страхова
послуга".
На думку автора, поняття "страховий продукт", "страхова послуга" і "страховий
товар" близькі між собою, але в той же час відрізняються один від одного і між
ними можна визначити певну ієрархію.
Первинним, найбільш загальним поняттям є "страховий продукт" - результат
людської діяльності спрямований на здійснення економічного захисту від
наслідків різних випадкових та імовірних (найчастіше несприятливих) природних і
суспільних явищ. Страховий продукт конкретизується в послузі щодо страхового
захисту - в "страховій послузі".
Таку ж точку зору має і російський вчений О.М.Зубець, який стверджує що
страховий продукт - це набір послуг з попередження і ліквідації наслідків
конкретного переліку несприятливих подій, визначених у договорі страхування, що
надається компанією клієнту. [40, с.31]. Головний зміст продукту -
відшкодування збитку при настанні страхової події, що виражається у визначеному
наборі основних послуг.
Цю тезу також підтримують і російські вчені Юлдашев Р. та Шаплико Д. Вони
доводять, що страхова послуга є специфічним товаром страхового ринку, який
являє собою страховий захист майнових інтересів клієнта від збитків, які є
наслідком страхових випадків.
Купівля-продаж є сутністю ринкових відносин між страховиком та страхувальником,
в результаті чого страхувальник отримує страхову послугу. В той же час, як
виробництво - споживання страхового продукту характеризує економічні відносини
і укладання страхової угоди, яке фіксується підписанням страхового договору
[100, c.12].
Так, за висловлюванням вчених Краснова І., Казей І. та Намсараєва Д., страховий
товар - це створена працею суспільна корисність, яка призначена для
еквівалентного обміну на ринку на інший товар [49, с.10]. Його можливо
розподілити на три групи: страхові товари, які призначені для реалізації на
сегменті перестрахування; страхові товари, які пропонуються страховиком в
якості інституціонального інвестора; інші страхові товари, які пропонуються
страховиком зацікавленим особам в рамках діяльності, що не суперечить чинному
законодавству. Наприклад, надання консультаційних та експертних послуг,
реалізація превентивних заходів.
Неважко помітити тісний рівень взаємозв’язку між цими трьома групами: стійке
зростання страхових премій, збалансований страховий портфель дозволяють
страховій компанії проводити активну інвестиційну діяльність, результати якої
впливають на конкурентноздатність товарів першої і частково другої груп.
Страхові товари третьої групи сприяють забезпеченню стабільності та надійності
страховика, впливають на нетто-ставку страхових тарифів.
За висловлюванням вітчизняного вченого Базилевича В.Д., саме поняття "страховий
захист" є специфічним товаром, що купується та продається на страховому ринку і
забезпечує стабільність ринкових відносин в цілому і фінансово-кредитних
відносин зокрема [7, c.27].
Страхову послугу слід обов'язково розглядати як товар. Споживча вартість якого
ґрунтується на об'єктивній потребі у страховому захисті, який відчувають
громадяни і суб'єкти господарювання (особливо в умовах ринкової економіки).
Мінова вартість же відображає витрати страхової компанії на надання страхової
послуги певного виду. Виходячи із вартості встановлюється ціна на страхову
послугу.
Варто пам'ятати, що особливість страхової послуги полягає в тому, що
усвідомлення потреби в страховому захисті у споживача або виражено слабко, або
відсутнє. В той же час страхова послуга володіє високим ступенем корисності для
споживачів (всіх або окремо вибраних страховиком сегментів).
Існують різні класифікаційні ознаки розподілу страхових продуктів,
серед них виділимо декілька. За рівнем інноваційності.
Принципово нові страхові продукти:
Для світового страхового ринку - продукти, аналогів яким немає в жодній країні;
ніким дотепер не розроблялися ні правила страхування, ні типова документація,
не розраховувалися тарифи.
- Для національного страхового ринку - ситуація, коли жоден національний
страховик не має ліцензії по виду страхування (продукту), нетрадиційному для
даної країни, але який існує в інших країнах.
Частково нові:
- з погляду на об'єкт страхування - страховий механізм у принципі вже є і
юридично розроблений, але ніколи не застосовувався до даної групи об'єктів.
Наприклад, існує страхування професійної відповідальності працівників різних
галузей економіки. Воно законодавчо регламентовано. Інноваційність буде
полягати в тому, щоб застосувати існуючий механізм до нової професії, яку ще
ніхто не страхував;
- з погляду ризику - яку-небудь групу об'єктів за цим видом страхування вже
страхують багато компаній (наприклад, майно від пожежі, повені, протиправних
дій), однак ніхто дотепер не пропонував страховий захист від
- Київ+380960830922