РОЗДІЛ 2
УМОВИ, ВИХІДНИЙ МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА
ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Грунтово-кліматичні умови місця проведення дослідження
Експериментальну частину роботи виконано на протязі 2000-2003 рр. на
Синельниківській селекційно-дослідній станції Інституту зернового господарства
УААН , яка розташована на водорозділі річок Дніпро – Вовча і за агрокліматичним
районуванням відноситься до підзони північного Степу України.
За рельєфом місцевості – це переважно рівнинне плато. Мікрорельєф виражений
слабо і відображений невеликими вибалками. Грунтові води залягають переважно на
глибині 7-8 м.
Грунтовий покрив дослідної станції доволі однорідний. Це звичайні малогумусні
повнопрофильні чорноземи. За механічними складом переважають легкосуглинкові
чорноземи з вмістом „фізичної глини” – 58-60%.
Валові запаси поживних речовин в орному шарі достатньо великі: N – 0,21-0,26%,
P2O5 – 0,14-0,16%, K2O3 – 2,3-2,5%, що становить відповідно 5,5; 3,5; 52,0
т/га. Вміст гумусу в орному шарі дуже варіює – від 3,0% до 5,7%. Розподіл
гумусу по профілю типовий для чорноземів [131].
Клімат зони помірно-континентальний. За даними Синельниківської
агрометеорологічної станції середньорічна температура повітря становить 7,80С.
Довжина періоду із середньодобовими температурами вище +100С дорівнює 166 діб,
а сума температур за цей період становить 28800С. Річна кількість опадів
досягає 461 мм, причому 75% із них випадають в теплий період року.
Швидке наростання тепла у весняний період і високий температурний режим
літнього періоду з підвищенням температури до 35-370С, спричиняють значні
втрати грунтової вологи на випаровування та транспірацію, що веде до різького
зниження її запасів – до 41-46 мм в метровому шарі.
Суховії різної інтенсивності в літній період – щорічне явище. Кількість діб з
відносною вологістю повітря нижче 30% коливається від 25-27 до 72 діб.
Вірогідність років з суховіями середньої інтенсивності становить 100%, а дуже
інтенсивні відмічаються в 50% випадків [132].
Вегетаційний період в роки проведення досліджень за гідротермічними режимами
значно відрізнявся від середньобагаторічних (табл. 1.1-1.2).
Таблиця 1.1
Розподіл опадів за вегетаційний період 2000-2003 рр.
Місяці
Середнє багато-річне, мм
2000 р.
2001 р.
2002 р.
2003 р.
мм
мм
мм
:%
мм
Травень
Червень
Липень
Серпень
Вересень
49
61
52
50
35
23,1
58,9
40,1
4,9
134,9
47,1
96,6
77,1
9,8
383,4
49,1
148,7
16,2
10,5
15,8
100,2
243,7
31,2
21,0
45,1
22,4
84,9
73,8
58,2
90,9
45,8
144,1
141,9
116,4
259,7
8,5
106,1
124,1
67,9
14,6
17,3
173,9
238,5
135,8
41,7
Сума
247
261,2
105,7
240,3
97,3
330,2
133,6
321,3
130,0
Таблиця 1.2
Сума ефективних температур за вегетаційний період 2000-20003 рр.
Місяці
Середнє багато-річне, 0С
2000 р.
2001 р.
2002 р.
2003 р.
0С
0С
0С
0С
Травень
Червень
Липень
Серпень
Вересень
159
251
349
314
135
159
246
326
362
122
100,0
98,0
103,7
115,3
90,4
114
227
483
408
185
71,6
87,6
138,4
129,9
137,0
206
278
468
323
197
129,6
110,8
134,1
102,9
145,9
316
247
315
303
139
198,7
98,4
90,3
96,5
102,5
Сума
1208
1251
103,5
1416
117,2
1472
121,9
1320
109,3
Вегетаційний період 2000 і 2001 рр. характеризувався в цілому кількістю опадів
близькими до середньобагаторічних, в 2002 і 2003 рр. їх рівень був вищим.
Однак, в період росту і розвитку кукурудзи розподіл опадів був нерівномірним.
Більшість опадів в 2000 р. випала в червні та вересні, відповідно 96,6 та
383,4% від середніх багаторічних, в 2001 р. – в травні та червні – 100,2 та
243,7%. 2002 р. характеризувався значними опадами протягом всієї вегетації, за
виключенням травня (45,7% до середньобагаторічних). В 2003 р. найбільше опадів
випало в червні – серпні – 173,9 і-238,5% до норми.
Значна кількість вересневих опадів 2000 та 2002 рр. практично не вплинула на
розвиток рослин, оскільки цукрова кукурудза припинила вегетацію в кінці серпня
та в 1-й декаді вересня.
Значний недобір опадів в липні – серпні 2000 і 2001 рр., тобто в найбільш
критичний період розвитку кукурудзи, значно вплинув на формування рослин.
Великі опади в червні – липні 2002 р. в вигляді злив не були корисними для
розвитку цукрової кукурудзи, внаслідок швидкого випаровування. Затяжні дощі в
серпні – вересні, як і в попередні роки, мало сприяли розвитку рослин, і лише
збільшували вологість зерна. Не дивлячись на нерівномірний розподіл опадів
протягом вегетаційного періоду, 2003 р характеризувався найбільш оптималь-ними
умовами по вологозабезпеченості.
Сума ефективних температур (вище +10,00С) як в цілому за вегетаційний період,
так і в окремі місяці 2000 р. була близькою до середніх багаторічних. В 2001 р.
в травні – червні вона була нижче норми і становила 71,6 та 87,6%, тоді як в
інші місяці значно (на 29,9-38,4%) перевищувало показники середніх багаторічних
даних. В цілому, вегетаційний період 2001 р. за сумою ефективних температур,
був оптимальним для кукурудзи.
Вегетаційний період 2002 р. відзначався підвищеними температурами як в цілому
за вегетацію – 121,9%, так і в окремі місяці – 102,9-145,9% до середніх
багаторічних.
В 2003 р. лише травень характеризувався високими ефективними температурами –
198,7% до середніх багаторічних. Протягом червня – серпня вони були дещо
нижчими, а у вересні – близькими до них. В цілому 2003 р. за сумою ефективних
температур характеризувався оптимальними умовами.
Важливим показником, що характеризує погодні умови є відносна вологість
повітря. За роки проведення досліджень вегетаційний період за даним показником
був на рівні, а в окремі періоди відрізнявся від середньобагаторічних даних
(табл. 1.3
- Київ+380960830922