РОЗДІЛ 2
МЕТОДОЛОГІЯ ТА МЕТОДИКИ
2.1. Методики дослідження
Однією з головних задач при проведенні нашого експериментального дослідження є
необхідність та важливість урахування особливостей депресивного захворювання, а
точніше характерних ознак людини, яка перебуває у стані депресії. Відомо, що
депресивний розлад ендогенного походження характеризується такими ознаками як
депресивний (хворобливо пригнічений) настрій, рухова та психічна
загальмованість, зниження інтересів та рівня побуджень, ідеями малоцінності,
суїцідальними тенденціями, тривожністю, ауто- та соматопсихічною
деперсоналізацією, порушеннями сну, втратою апетиту та іншими вегетосоматичними
проявами.
Обираючи методики для нашого дослідження ми, по-перше, будемо намагатися
враховувати особливості особистості, яка знаходиться в депресивному стані, і
тому відберемо методики, які найбільш оптимально, на нашу думку, підходитимуть
для дослідження хворого в стані депресивного розладу викликаного причинами
ендогенного походження.
По-друге, буде враховуватися стан піддослідного, на момент проведення
тестування. А саме, якщо людина, з будь яких особистісних причин, відмовиться
від проведення заздалегідь запланованого тестування, або буде знаходитися у
дуже пригніченому стані, або в стані неадекватності, то тестування перенесеться
на більш сприятливий для цього період. Крім цього, під час проведення
тестування, час від часу, нашою задачею буде намагання переключати увагу
досліджуваного. Це буде можливе завдяки перемінному застосуванню методик, збору
анамнестичних даних та психотерапевтичних заходів.
Відібраним для дослідження методикам притаманні такі особливості:
високий рівень інформативності;
відносно невеликий об’єм тестового матеріалу;
незначна складність виконання завдань;
мінімальний рівень соціальної бажаності.
Одним з головних завдань нашого дослідження є визначення особливостей ціннісної
системи особистості, яка знаходиться у стані депресії ендогенної етіології. Це
стає можливим завдяки виявленню опосередкованої структури системи цінностей.
Цей критерій є достатньою підставою для побудови структури ціннісних орієнтацій
без використання методу багатомірного шкалювання, тому що на основі підрахунку
числа преваг при попарному порівнянні цінностей можна встановити структуру
ціннісних орієнтацій особистості, знявши обмеження методу лінійного ранжування.
Даний засіб опрацювання використовується в бланковому варіанті методики.
Опишемо власне психологічні особливості даного методу. По-перше, так як
критерій значимості понять-цінностей, що порівнюються, задається самим
досліджуваним, а не ситуацією, то методику, яка заснована на цьому методі та
яку ми будемо використовувати, можна віднести до особистісної. По-друге, за
допомогою методики, яку ми будемо використовувати, можна оцінити не тільки
усвідомлені, але і неусвідомлені ціннісні спрямування. Це пов’язано з тим, що
задача досліджуваного полягає у попарному порівнянні запропонованих
понять-цінностей між собою. Побудувати ж ієрархію цінностей і ранжувати їх
самому досліджуваному не потрібно. Опрацювання отриманих даних буде проводитися
за непрямими характеристиками - за кількістю преваг відповідного
поняття-цінності. Таким чином, в експериментальній ситуації відбувається заміна
основної цілі - побудови системи ціннісних орієнтацій – кількома приватними
задачами, що необхідно буде вирішити досліджуваному. Іншими словами, для
досліджуваного задача дослідження з особистісної, соціально значимої і
надзвичайно відповідальної перетворюється, швидше за все, в інтелектуальну. А
за результатами опитування, сама задача дослідження, оцінюється досліджуваним
як більш проста, чим при лінійному ранжуванні тих же понять-цінностей. При
цьому послаблюється свідомий контроль за можливими варіантами відповідей і
зростає вплив на відповіді емоційних і неусвідомлених компонентів поведінки
досліджуваного. Знижується також число соціально бажаних відповідей. Все це
говорить про те, що методику, яку ми будемо використовувати як базову у нашому
дослідженні, при вивченні особливостей ціннісної сфери у людей з ендогенною
депресією, можна віднести до проективних методів дослідження особистості.
2.1.1. Клінічна бесіда.
Як відомо, дослідження особистості, у тому числі із психічними розладами
різного походження, не тільки не обмежується інструментальними методами, такими
як тести та анкети, а починається саме з методу спостереження і бесіди.
Проводячи експеримент та обираючи стратегію наших подальших дій та клінічної
бесіди з досліджуваними ми спиратимемося на задачі, які поставили перед собою у
ході нашого дисертаційного дослідження.
Бесіда, яка проводиться для виявлення деяких особливостей людини називається
„спрямованою”, „клінічною” або „бесіда з досліджуваним” [41]. Така бесіда, як
правило, складається з двох частин. Першу частину бесіди ми будемо проводити до
та після експериментальної роботи (тестування) з досліджуваним. Під час
проведення такої бесіди ми спробуємо встановити особистісний контакт з
досліджуваним, що є важливим та дуже необхідним елементом подальшого процесу
дослідження та терапії.
За словами Блюми Вульфовни Зейгарнік: „експеримент – це завжди спілкування з
хворим” [41]. Тому друга частина нашої бесіди буде проводиться саме під час
експериментального дослідження. Усім відомо яке значення у житті людини
займають особливості невербального спілкування, тому і у наших бесідах ми
будемо використовувати як елементи вербального, так і невербального
спілкування.
Метою нашого дослідження, а відповідно і клінічної бесіди, є виявлення
особливостей ціннісної
- Київ+380960830922