РОЗДІЛ 2
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ МОТИВІВ
НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ
2.1. Аналіз результатів дослідження структури та змісту мотивів
навчально-пізнавальної діяльності у студентів гуманітарних спеціальностей
Вирішення проблеми підвищення мотивації навчально-пізнавальної діяльності в
студентів гуманітарних спеціальностей передбачає визначення вихідних позицій
явища, яке досліджується. Тому метою констатуючого експерименту є вивчення
структури й змісту мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів,
встановлення причинно-наслідкових зв'язків невисокого рівня мотивації і
виявлення змістовних аспектів навчальної діяльності, які детермінують
підвищення мотивації студентів.
Специфіка мотивації навчально-пізнавальної діяльності полягає в тому, що вона
представляє собою інтегральне утворення, яке має високий ступінь
кумулятивності, тобто виникає в результаті нагромадження деякого комплексу
різнорідних характеристик стану, які не можуть бути зведені до однієї сумарної
ознаки, але які утворюють у сукупності визначену спрямованість свідомості.
До числа специфічних особливостей феномена мотивації навчально-пізнавальної
діяльності відноситься її двоїста природа: з одного боку, вона являє собою
деякий суб'єктивний відбиток у свідомості всієї сукупності елементів освітньої
та соціальної обстановки; з іншого боку - виникаючи як результат
безпосереднього й опосередкованого впливу на свідомість певних об'єктивних і
суб'єктивних чинників, феномен мотивації навчально-пізнавальної діяльності
набуває відносної самостійності і починає робити, в свою чергу, зворотний вплив
на освітню діяльність.
З цієї специфіки досліджуваного феномена випливають важливі висновки
методичного характеру:
оскільки мотивація навчально-пізнавальної діяльності виступає інтегративною
характеристикою особистості студентів, її не можна виміряти яким-небудь одним
показником, тому варто вивчати її, розподіляючи на окремі складові, описуючи
кожну з них певною системою показників;
мотивація як інтегральна характеристика соціально-психологічного стану індивіда
може бути вивчена як безпосередньо, так і опосередковано, через прояви в
окремих аспектах освітньої діяльності, її результатах.
Виділені особливості мають принципове значення під час проведення прикладного
соціально-психологічного дослідження структури й змісту мотивів
навчально-пізнавальної діяльності студентів, де виявляється недостатнім
одержання системи показників, що характеризують тільки саме мотивацію. Для
того, щоб вибрати потрібний напрямок роботи з оптимізації освітньої діяльності
студентів, необхідно одержати досить повну і різнобічну інформацію про ті
чинники, під впливом яких формуються мотиви навчально-пізнавальної діяльності.
Всі ці закономірності визначають необхідність застосування у вивченні мотивації
навчально-пізнавальної діяльності комплексного підходу, сутність якого полягає
в такому:
Феномен мотивації навчально-пізнавальної діяльності характеризується комплексом
показників, що відбивають окремі сторони його прояву (блок складових).
Ці показники розглядаються в єдності з об'єктивними і суб'єктивними чинниками,
в умовах яких протікає освітній процес (блок визначальних перемінних).
Показники, що характеризують мотивацію навчально-пізнавальної діяльності,
аналізуються також у єдності з об'єктивними показниками ефективності як в
освітній, так і в соціальній сферах життєдіяльності особистості (блок залежних
перемінних).
Дослідження проводиться на основі цілого комплексу різноманітних методик, що
дозволяють одержати і використовувати як суб'єктивну інформацію у вигляді
оцінок, думок і суджень самих студентів, так і інформацію об'єктивного
характеру.
Відповідно до розглянутих підходів були визначені завдання педагогічного
дослідження:
визначити зміст і положення окремих груп мотивів у системі мотивації
навчально-пізнавальної діяльності студентів;
установити взаємозв'язок виділених мотивів і основних характеристик процесу і
результатів освітньої діяльності студентів;
виявити змістовні, процесуальні й організаційні аспекти освітньої діяльності у
ВНЗ, що детермінують підвищення позитивної мотивації навчально-пізнавальної
діяльності у студентів гуманітарних спеціальностей.
Істотним елементом програми діагностики є визначення критеріїв і показників для
оцінки рівня сформованості мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів.
При визначенні критеріїв ми виходили з того, що процес формування мотивів
відбувається в процесі безперервної освіти особистості, тому критеріями
сформованості мотивів можуть виступати, з одного боку, результати цієї
діяльності, з іншого - характер протікання самого процесу навчання, що в
значній мірі залежить від особливостей внутрішніх мотивів навчання.
При всьому розмаїтті підходів до визначення критеріїв мотивації навчальної
праці, вони можуть бути зведені до трьох: усвідомленість мотивів,
емоційно-ціннісне ставлення й активність особистості в навчально-пізнавальній
діяльності.
Критерій усвідомленості мотивів приваблює дослідників своєю однорідністю
оцінюваних характеристик, що забезпечує високий рівень їхньої порівнянності.
Показниками даного критерію можуть виступати ступінь повноти обліку мотиваторів
(орієнтація тільки на один із них або на багатьох), схильність більше
орієнтуватися на зовнішні обставини або на внутрішні чинники, глибина
проникнення в підставу своїх вчинків і дій (повнота відбитку в свідомості
структури мотиву), обґрунтованість прийнятих рішень.
У структурі показників емоційно-ціннісного ставлення до навчальної діяльност
- Київ+380960830922