РОЗДІЛ 2
ОСНОВНІ ЕТАПИ АВТОМАТИЗАЦІЇ БІБЛІОТЕК ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
2.1. Особливості розвитку та періодизація історії автоматизації бібліотек
зарубіжних країн
2.1.1. Умови розвитку та цілі бібліотечної автоматизації.
Д. Бертот пропонує ділити бібліотеки та нації на ті, що:
знаходяться на вістрі експериментального розвитку і використання технологій;
технологічно розвинуті, але послідовно, маленькими кроками підходять до
застосування і розвитку технологій;
покладаються виключно на перевірені технології та досвід;
застосовують старіші технології та способи їх використання [145].
Технологічний рівень і швидкість розвитку автоматизації бібліотечної сфери
різних країн різні. Дослідження дозволяє виділити безумовні країни-лідери
бібліотечної автоматизації, наприклад, США та Велику Британію, які
експериментальним шляхом визначають і на практиці перевіряють напрями
автоматизації книгозбірень. Американські, канадські та британські бібліотеки
почали серйозно займатися комп’ютерними експериментами у 1950-1960-х рр.,
використовуючи їх для автоматизації внутрішніх бібліотечних процесів [146-151].
Потім автоматизація швидко розповсюджувалася в інших англомовних країнах,
зокрема в Австралії, у Західній Європі, а також в інших країнах світу.
До групи лідерів бібліотечної автоматизації завдяки високим темпам економічного
розвитку наприкінці ХХ - на початку ХХ ст. долучаються деякі інші країни,
наприклад, Сінгапур. Переважну ж більшість країн, як показало дослідження,
можна віднести до наступних категорій – до тих, які покладаються виключно на
перевірені технології та досвід і запроваджують старіші технології та способи
їхнього використання. Наприклад, у Китаї в бібліотеці Пекінського університету
перший період автоматизації відносять до 1979-1985 рр., коли фахівці почали
вивчати питання, знайомитися з досвідом зарубіжних країн і навчати (переважно
за кордоном) своїх бібліотекарів. У другий період, у 1986-1989 рр. китайські
фахівці почали підготовку до розробки програмного забезпечення та за підтримки
Світового банку придбали комп’ютер. Це, як зазначає Жу Куанг, завершило період
автоматизації без комп’ютерів [152].
Декілька факторів розвитку США та Великої Британії мали суттєвий вплив на
напрямки розвитку бібліотечної автоматизації. Автоматизація в цих країнах
будувалася на традиціях розподіленої каталогізації, спільного використання
ресурсів, співпраці, використання готового доступу до високо розвинутої
інфраструктури телекомунікацій. Як і в інших секторах економіки цих країн
автоматизацію бібліотек мотивувала необхідність підвищення ефективності та
продуктивності. Зміни в діяльності книгозбірень і зростаючі можливості
комп’ютерних систем, призвели до перенесення фокусу уваги в місії бібліотек із
фондів на організацію доступу до інформації. Поєднання можливостей комп’ютерних
і комунікаційних технологій, організація віддаленого доступу до фондів та
інформації розширили географічні межі діяльності бібліотек. Розповсюдження та
розвиток Інтернету, а також інших інформаційних технологій і послуг, з яких
складається глобальна інформаційна інфраструктура, дали можливість бібліотекам
спільно використовувати ресурси та забезпечувати доступ до інформації,
розташованій по усьому світі.
Вперше термін “інформаційна магістраль” застосував Р. Сміт у 1970 р.,
пропонуючи електронну магістральну систему для покращання обміну інформацією та
ідеями [153]. 1992 р. віце-президент США А. Гор популяризував цю ідею під час
президентської кампанії. 1993 р. було затверджено план дій із створення
Національної інформаційної інфраструктури, яка визначалася як система, що
доставляє всім американцям потрібну їм інформацію, будь-коли і будь-де за
доступними цінами [154]. Відтоді роль обміну інформацією значно зросла, а
програма розвитку Національної інформаційної інфраструктури перетворилася на
Глобальну інформаційну супермагістраль, важливим складником якої стали
бібліотеки усіх рівнів і видів.
З 1993 р. ведуть свій початок аналогічні програми Європейського Союзу. 1994 р.
Рада Європи прийняла рекомендації Європейського глобального інформаційного
суспільства, які відомі як “Звіт Бангемана”. У звіті підкреслювалася важливість
доступності інформаційних мереж для європейців, необхідність розробки та
запровадження відповідної політики для розвитку інформаційного суспільства.
Поступово до цієї програми залучалися бібліотеки, які у країнах Європейського
Союзу завдяки активному запровадженню автоматизації та новітніх інформаційних
технологій перетворилися на важливі точки доступу до електронної інформації.
Автоматизовані системи, які були розроблені та вперше випробувані в США та у
Великій Британії, пізніше почали використовуватися в усьому світі. Інтерфейси
були перекладені на багато різних мов. Але бібліотеки в інших країнах почали
автоматизацію без накопиченого американськими та британськими книгозбірнями
досвіду розділеної каталогізації, співпраці, доступу до комунікаційних мереж,
без переключення основної уваги з фондів на організацію доступу, в різних
умовах організації праці та економічної діяльності. Наприклад, в країнах
колишнього соціалістичного табору, котрі довгий час були політично, економічно
та технологічно відірвані від Західної Європи, ситуація характеризувалася
низьким рівнем впровадження комп’ютерних і комунікаційних технологій аж до
кінця 1980-х рр. Внаслідок політичних змін, які мали місце в 1989-1991 рр., ці
країни переглянули ідеологічне підґрунтя бібліотечної справи, зробили значні
капіталовкладення в інформаційну інфраструктуру, включаючи бібліотечну
автоматизацію.
У цій главі досвід американських
- Київ+380960830922