Ви є тут

Профілактика постоваріоектомічного синдрому у жінок, прооперованих з приводу межових пухлин яєчників.

Автор: 
Нестеренко Олександр Володимирович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U001865
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Відповідно до поставленої мети і завдань нами було обстежено 90 жінок, що були
розділені на три групи:
І група - 30 жінок, прооперованих із приводу межових новоутворень яєчників, що
одержували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи;
ІІ група - 30 жінок, прооперованих із приводу межових новоутворень яєчників, що
одержували запропоновану нами методику профілактики ПОС.
Контрольну групу склали 30 жінок такого ж віку без патологічного
клімактеричного синдрому.
Всі жінки І і ІІ груп були прооперовані з приводу межових новоутворень
яєчників в однаковому об’ємі – екстирпація матки з придатками. Більш докладна
їхня клінічна характеристика буде представлена в наступному розділі.
Проведені дослідження носили поетапний характер, що полягав у вивченні
порівняльних аспектів клімактеричного синдрому у жінок, прооперованих із
приводу межових новоутворень яєчників, що одержували загальноприйняті
лікувально-профілактичних заходи: метаболічна терапія (АТФ, кокарбиоксилаза,
есенціале); вітамінотерапія (комплекси вітамінів В, С, Р і Є) і симптоматична
терапія (кардіопро-тектори, антиагреганти, антигіпоксанти й ін.). У зв'язку з
наявністю межових новоутворень згідно рекомендацій провідних онкогінекологів
[17] замісна терапія в основних групах була цілком виключена. Надалі, була
проведена клініко-лабораторна і функціональна оцінка запропонованої методики
профілактики ПОС.
Запропонована нами методика профілактики ПОС у жінок, прооперованих із приводу
межових новоутворень яєчників, містила в собі використання препаратів
Оваріум-композітум по 2,2 мл 1 раз у тиждень, а також Клімакто - Хель і
Нерво-Хель по 1 табл. 3 рази на добу під язик за 30 хвилин до їжі з 21 доби
післяопераційного періоду в безперервному режимі протягом 14 днів, а потім по 1
табл. 2 рази на добу протягом 1 місяця. Подальше дозування і тривалість
використання антигомо-токсичних препаратів вирішуються індивідуально, але
мінімум їх прийому складає 12 місяців.
Обґрунтуванням для використання саме цих препаратів є те, що препарат
Оваріум-композітум має ефект замісної гормональної терапії і заміщає функцію
вилучених яєчників. Клімакто - Хель дозволяє коригувати ендокринологічні
порушення в системі гіпофіз – гіпоталамус - надниркові залози -щитовидна
залоза, а також метаболічні порушення з боку серцево-судинної системи. Препарат
Нерво-Хель додатково до цьому коригує функціональний стан вегетативної нервової
системи, неврологічні порушення, психоемоційний статус, а також поліпшує
мозковий кровообіг. На нашу думку, одним з переваг запропонованої методики є
заміна цілого комплексу лікарських засобів з невідомим синергетичним ефектом на
антигомотоксичні препарати, сумісні між собою і додаючі один одного.
Терміни обстеження жінок, прооперованих із приводу межових пухлин яєчників були
обрані наступні: 3, 6, 12 і 24 місяців. Обґрунтуванням цьому служить той факт,
що основні нейроендокринні симптоми виникають саме в ці терміни після видалення
матки і яєчників у пізньому репродуктивному віці.
До комплексу клініко-лабораторного і функціонального обстеження були включені
такі моменти:
1. Клінічне обстеження:
вивчення особливостей передопераційного анамнезу, тривалість захворювання,
клінічний перебіг післяопераційного періоду;
оцінка менопаузального індексу;
загальний огляд: визначення індексу маси тіла, індексу обсягу талія/стегна,
ступеня оволосіння, оцінка сухості шкіри і слизових;
об’єктивне гінекологічне обстеження: оцінка сухості слизової оболонки піхви,
ступеня диспауренії, огляд у дзеркалах і бімануальне дослідження;
2. Морфологічне дослідження яєчників і матки.
3. Дослідження психо-соціального статусу.
4. Лабораторне обстеження:
визначення гормонів у сироватці крові: естрадіол (Е), тестостерон (Т),
фолікулостимулюючий гормон (ФСГ), лютеїнізуючий гормон (ЛГ), пролактин (Прл),
прогестерон (П), тиреотропний гормон (ТТГ), трийодтиронін (Т3), тироксин (Т4).
гемостазіограма: протромбіновий індекс (ПІ), тромбіновий час (ТЧ), вміст
антитромбіну ІІІ (АТ ІІІ) і фібриногену (ФБ), визначення кількості тромбоцитів
(Тр), спонтанна агрегація тромбоцитів (Сатр), агрегація тромбоцитів (Атр) із
рістоміцином, АДФ і тромбіном.
Біохімічне дослідження крові: загальний білірубін (ЗБ); холестерин (ХЛ);
в-ліпопротеїди (ЛП); тригліцериди (ТГ) та лужна фосфатаза (ЛФ), а також вміст
основних мікроелементів: калій (K), натрій (Na), кальцій (Ca), хлориди (Cl),
мідь (Cu) і залізо (Fe).
5. Апаратне функціональне обстеження:
ультразвукова діагностика органів малого тазу (на апаратах: SD-800 “Philips”
(вагінальний датчик) і “Siemens-250” (абдомінальний датчик));
мамографія (на апараті “Philips”-ВР).
При загальноклінічному обстеженні оцінювався характер статури, тип розподілу
жирової клітковини, стан шкіри і її дериватів, видимих слизових,
серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту і сечовидільної системи.
Докладно вивчався анамнез гінекологічних захворювань, наявність оперативних
втручань на статевих органах, що у свою чергу могли викликати гіпофункцію
яєчників. За допомогою гінекологічного дослідження з’ясовували характер
розвитку жіночих статевих органів: тип оволосіння, ступінь атрофічних змін
зовнішніх і внутрішніх геніталей (вологість і складчастість слизуватої піхви,
стан шийки матки, рухливість і розміри матки і її придатків).
Для оцінки ступеня виразності ожиріння визначався індекс маси тіла (ІМТ) по
формулі: ІМТ = маса тіла (кг) / ріст2 (м2).
У нормі ІМТ складає 19-25 кг/м2. Значення від 26 до 30 - свідчить про малу
можливість розвитку метаболічних ускладнень; від 31 до 40 - про середній
ступінь ризику і по