РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріал дослідження
Визначення диференційних цитологічних, патологоанатомічних і гістологічних
характеристик аутоімунного тиреоїдиту, карцином щитовидної залози, та карцином
щитовидної залози у поєднанні з аутоімунним тиреоїдитом проведено у 149 жінок і
чоловіків, які склали 3 групи спостережень: особливості АІТ досліджені у 67
хворих, особливості карциноми ЩЗ у поєднанні з АІТ вивчені у 32 хворих,
умовно-контрольну групу (групу зіставлення) склали 50 хворих на тиреоїдну
карциному з імуноклітинною інфільтрацією.
Вік обстежених хворих коливався від 31 до 64 років: середній вік хворих на АІТ
і на карциному ЩЗ в поєднанні з АІТ склав 52 роки в кожній групі, середній вік
хворих на карциному ЩЗ без АІТ склав 44 роки. Слід відзначити, що серед
обстежених хворих на карциному ЩЗ у поєднанні з АІТ достовірно частіше
зустрічалися пацієнти жіночої статі, ніж чоловічої (29 жінок і 3 чоловіки).
В групи спостережень відібрані тільки ті пацієнти, яким було проведено
комплексне клініко-лабораторне, імунологічне, цитологічне і патоморфологічне
дослідження на 3-х етапах обстеження хворих: на поліклінічному етапі, під час
операції, а також після операції шляхом морфологічного обстеження видаленої
ЩЗ.
Враховуючи те, що хворі на АІТ, за звичайних обставин, не підлягають
хірургічному лікуванню, групу хворих на АІТ з комплексним клініко-лабораторним,
цитологічним і патоморфологічним обстеженням видаленої ЩЗ, склали 50 рідкісних
спостережень, в яких пацієнтам було проведено оперативне лікування з різних
причин: у 17 (34%) випадків був встановлений клінічний діагноз „вузловий
еутиреоїдний зоб”, у 17 (34%) випадків оперативне лікування ЩЗ було проведено
без врахування даних ТАПБ за згодою пацієнтів; у 8 (16%) пацієнтів приводом
операційного лікування була наявність в ЩЗ кістозної порожнини (5 пацієнтів)
або фолікулярної аденоми розміром до 1см (3 пацієнти); 8 (16%) хворим операція
була проведена з приводу виявлення в пунктаті ЩЗ виразної атипії фолікулярного
епітелію. Крім цього, в цю групу також включено стандартизовано обстежених 17
хворих на АІТ, яким, після встановлення морфологічного діагнозу АІТ, оперативне
лікування не проводилось.
В групі хворих на карциному ЩЗ в поєднанні з АІТ пухлини ЩЗ за гістологічною
будовою були представлені переважно папілярними 23 (72%) карциномами і
фолікулярними 9 (28%) карциномами.
В умовно-контрольну групу спостережень, відповідно до відсоткового
співвідношення морфологічних типів карциноми основної групи, відібрані 33 (66%)
хворих на папілярну і 14 (28%) хворих на фолікулярну карциноми ЩЗ з
імуноклітинною інфільтрацією. Крім цього, в умовно-контрольній групі досліджені
3 (6%) хворих на анапластичну карциному ЩЗ з виразною імуноклітинною
інфільтрацією пухлини та прилеглої тканини ЩЗ.
Методи і методики дослідження
Кожному хворому на різних етапах його обстеження проведено стандартизоване,
комплексне клініко-лабораторне, імунологічне, цитологічне і патоморфологічне
дослідження.
На поліклінічному етапі обстеження хворим проведено пальпаторне і ультразвукове
дослідження ЩЗ, визначення в периферичній крові імуноферментним методом
концентрації тиреотропного гормону (ТТГ) і вільного Т4 (вТ4), вмісту
антитиреоїдних антитіл (до мікросомальної фракції тиреопероксидази і до
тиреоглобуліну), а також цитологічне дослідження матеріалу ТАПБ ЩЗ.
Під час операції проводилось інтраопераційне термінове гістологічне дослідження
криостатних зрізів ЩЗ (цито-біопсія), а також цитологічне дослідження
мазка-відбитка видаленого новоутворення ЩЗ.
В післяопераційному періоді проводилось макроскопічне і патогістологічне
дослідження видаленої ЩЗ, світлова мікроскопія напівтонких зрізів тканини ЩЗ,
імуноморфологічне дослідження складу імуноклітинних інфільтратів ЩЗ,
морфометричне дослідження лімфоїдних формувань ЩЗ.
Клінічне і інструментальне обстеження хворих проводилось в Запорізькому
обласному ендокринологічному диспансері.
Визначення рівня гормонів тиреоїдної групи і антитиреоїдних антитіл в
периферичній крові хворих проводилось в сертифікованій лабораторії
«ДІА-сервіс». Для оцінки функціонального стану ЩЗ в периферичній крові хворих
проводилося визначення імуноферментним методом концентрації тиреотропного
гормону (ТТГ) і вільного Т4 (вТ4), а також вмісту антитиреоїдних антитіл до
мікросомальної фракції тиреопероксидази і антитіл до тиреоглобуліну. Рівень ТТГ
крові у межах 0,3-4,0 мЕД/л розцінювався як еутиреоїдний стан хворих,
збільшення рівня ТТГ вище 4,0 мЕД/л при нормальних показниках вТ4 – стан
субклінічного гіпотиреозу та підвищення рівня ТТГ при зниженні рівня вТ4
розцінювалося як маніфестний гіпотиреоз.
В кабінеті поліклініки, на доопераційному етапі обстеження хворих,
ендокринологом, лікарем УЗД і патологоанатомом проводилось цитологічне
дослідження ЩЗ за допомогою тонкогольної аспіраційної пункційної біопсії (ТАПБ)
з ультразвуковою ехолокацією патологічного процесу в ЩЗ. ТАПБ проводилася
методом “вільної руки” під контролем апарату УЗД “Kontron” з лінійним датчиком
7,5 Мгц. Вміст голки і шприца наносився на предметні скельця, тонким шаром
розподілявся по склу і виготовлені нативні препарати оглядалися
патологоанатомом для оцінки їх інформативності та відповідності даним
клініко-лабораторного обстеження. У більшості випадків інформативною була
наявність на скельцях видимих неозброєним оком білувато-прозорих частинок
тканини ЩЗ. При отриманні крові або мізерної кількості матеріалу виконувалася
повторна пункція новим шприцом, інколи доводилось проводи
- Київ+380960830922