Ви є тут

Дізнання в органах прикордонної служби України: процесуальні та організаційні аспекти

Автор: 
Андрушко Олександр Вікторович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U002331
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2
Органи прикордонної служби у системі
органів дізнання України
2.1. Органи прикордонної служби України як органи дізнання
та їх процесуальний статус
Суб’єкти кримінально-процесуальної діяльності – це всі державні органи,
посадові і приватні особи, які ведуть кримінальний процес або залучаються до
нього, вступають між собою у процесуальні правовідносини, набуваючи
процесуальних прав і несучи процесуальні обов’язки [162, с. 55] [135 [162 ]
Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В.П. Вказана праця. – С. 55.].
Суб’єкти кримінального процесу розрізняються між собою за своїм процесуальним
статусом, кримінально-процесуальними функціями і завданнями, вступають між
собою у неоднакові кримінально-процесуальні правовідносини. На підставі цих
критеріїв, класифікуючи суб’єктів кримінального процесу, ученими виділяється
група суб’єктів: державні органи та посадові особи, які ведуть кримінальний
процес і залучають до його сфери всіх інших суб’єктів кримінально-процесуальної
діяльності, або державні органи, що порушують, розслідують та вирішують справи
про злочини. Закон серед таких державних органів та посадових осіб називає суд,
суддю, прокурора, слідчого, начальника слідчого відділу, орган дізнання та
особу, яка провадить дізнання.
У ст. 101 КПК України подано вичерпний перелік органів дізнання України. У цій
же статті КПК України законодавцем використані терміни “міліція”, “органи
безпеки”, “командири військових частин, з’єднань, начальники військових
установ”, “органи прикордонної служби” та інші.
У даній статті КПК України ці установи та посадові особи за певною категорією
кримінальних справ указані як органи дізнання.
Для визнання певного державного органу чи посадової особи органом дізнання
необхідне включення законодавцем даного конкретного державного органу
(установи) в перелік розглядуваних органів дізнання, тобто законодавче
закріплення відповідного поняття органу, щоб воно відповідало всім комплексом
необхідних ознак поняття, оскільки ніякий орган
не повинен називатися і відповідно характеризуватися, залежно від своєї
другорядної функції [146, с. 69] [136 [146] Мачковский Г.И. Вказана праця. – С.
69.]. У законі органами дізнання у справах про порушення державного кордону
названі “органи прикордонної служби”, що відповідає поняттю установи,
уповноваженої на здійснення дізнання
у справах про порушення державного кордону – Державної прикордонної служби
України, на відміну від тих, які існували раніше, наприклад, “органи
прикордонної охорони” та “органи охорони державного кордону”.
В КПК України широко використовується термін “органи дізнання”. Він однаково
застосовується до всіх органів та посадових осіб, перерахованих у ст. 101 КПК
України, але його визначення в законі не подано, у зв’язку з чим у
кримінально-процесуальній науці існують різноманітні його тлумачення. На жаль,
у проекті КПК України також упущено визначення даного поняття [122] [137 [122]
Кримінально-процесуальний кодекс України: Проект станом на травень 2003 року,
реєстр. № 3456-1. – К.: Комітет ВРУ з питань законодавчого забезпечення
правоохоронної діяльності, 2003.]. Більшість учених у працях розглядають такий
орган дізнання, як міліція. І проблеми, що стоять перед цим органом дізнання, і
особливості здійснюваної діяльності міліцією без суттєвих змін приписуються
всім органам дізнання [44, с. 11] [138 [44] Великошин И.И. Обеспечение
законности и обоснованности отказов в возбуждении уголовного дела: Дисс. ...
канд. юрид. наук: 12.00.09 – М.: Акад. МВД СССР. – 1979. – С. 11.].
Розуміння терміну “орган дізнання” у юридичній науці подається неоднозначно,
аналіз літератури показує, що окремими авторами взагалі упускається визначення
органу дізнання, включаючи його як складову частину до поняття дізнання [62, с.
287] [139 [62] Гуценко К.Ф., Ковалев М.А. Правоохранительные органы: Учебник. –
М.: Зерцало, ТЕИС, 1996. – С. 287.].
Інші подають спрощене тлумачення органу дізнання, не завжди конкретизоване
(орган дізнання – визначена установа або її керівник [60,
с. 22; 124, с. 7] [140 [60] Грянко В.В., Дубинский А.Я., Кузьминов А.С. Вказана
праця. – С. 22; [124] Кругликов А.П. Вказана праця. – С. 7.], або лише її
керівник [164, с. 161–162] [141 [164] Михеєнко М.М., Шибіко В.П., Дубинський
А.Я. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України //
Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1995. – № 4–5. – С.
161–162.]), чим підкреслюється один із принципів організації органів дізнання –
принцип єдиноначальності, який властивий організації всіх органів дізнання.
Сутність цього принципу управління полягає у широкому наданні повноважень
керівникові при персональній відповідальності за результати роботи [322, с.
415] [142 [322] Юридична енциклопедія: 2 том: “Д–Й” / Ю.С.Шемшученко та ін. –
К.: Вид-во “Українська енциклопедія” ім. М.П.Бажана, 1999. – С. 415.].
На думку Л.В.Павлухіна, орган дізнання, коли в законі називається установа, –
це не лише один керівник, а колектив підлеглих одна одній по службі посадових
осіб [191, с. 14] [143 [191] Павлухин Л.В. Расследование в форме дознания. –
Томск, 1979. – С. 14.], чим зроблена спроба розширити коло посадових осіб
органу дізнання, не тільки назвати начальника органу дізнання та особу, яка
провадить дізнання, а й інших суб’єктів органів дізнання (це питання докладніше
розглянемо у другому підрозділі цього розділу). Виникає питання: чому суд –
колегіальний орган, а орган дізнання деякими авторами таким не розуміється?
Досить поширеним у літературі визначенням органу дізнання є визначення, яке
включає в себе розуміння органу дізнання як органу досудового розслідування, що
уповн