РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ
ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Умови виконання досліджень
Дисертаційна робота виконана в лабораторії первинного насінництва Інституту
картоплярства УААН упродовж 1995-1999 років.
Його земельний масив розташований на водорозділі річок Ірпінь і Здвиж в
Київському Поліссі, південного агрогрунтового району. Підстилаючі породи
залягають на глибині до 170 см., і нерідко являють собою льодовикові,
воднольодовикові і іллювіальні відклади, маючи в своєму складі багато корисних
для рослин елементів живлення.
Запаси вологи в грунті поповнюються за рахунок атмосферних опадів. Низинні
місця характеризуються підвищеною вологістю за рахунок підгрунтових і стічних
вод.
Грунти дослідного поля – дерново-середньопідзолисті, супісщані та легко
суглинкові з нестабільним колоїдним комплексом, мало забезпечені кальцієм,
магнієм, та іншими основами. Верхні горизонти грунтового розрізу
характеризуються підвищеною кислотністю.
За механічним складом, грунти мають значну частку піску – 52,6%, що при малих
запасах гумусу і інших згаданих вище факторів призводять до нестійкого водного
режиму. Опади фільтруються в більш глибші горизонти, внаслідок чого в орному
шарі мають місце періоди з критичною вологістю.
Розпиленість структури грунту обумовлює швидку втрату води, внаслідок чого
пригнічується ріст і розвиток картоплі під час вегетації в посушливі періоди.
Аерація грунту дуже висока, тому мінералізація органічних речовин проходить
швидко. Розвиток нітрофікуючих бактерій стримує кисла реакція грунтового
розчину.
За даними лабораторії агрохімії Інституту картоплярства, глибина орного шару
дослідного поля 19-21 см. Грунт має такі агрохімічні показники: вміст гумусу
(за Тюріним) – 1,32-2,68%; рухомих форм фосфору (за Кірсановим) – 11,5-13,3
мг.; калію (за Масловою) – 8,0-8,9 мг/100 г. грунту; рН сольової витяжки в
орному шарі коливається в межах 4,9-5,2; гідролітична кислотність - 2,2-2,3
мг.екв/100 г грунту; ступінь насиченності основами – 46,3-59,8 %; сума
поглинутих основ – 2,1-4,1 мг.екв/100 г грунту.
Напрямок вітрів переважно північний і північно-східний у весняні місяці. Вітри
сухі і призводять до швидкого пересихання поверхні ґрунту. Влітку вітри мають
переважно західний та південно-західний напрямок, швидкість їх у порівнянні з
ранньовесняними значно менша.
Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 84 %, знижуючись у
літній період до 73 – 79 % і збільшуючись взимку до 91 %. Це зумовлює порівняно
незначне випаровування вологи з поверхні ґрунту.
Клімат зони українського Полісся помірно-континентальний. Період з середніми
добовими температурами вище нуля тут настає в кінці березня і закінчується в
другій половині листопада. Тривалість вегетаційного періоду, що відповідає
періоду з температурою вище 50, становить в середньому 201 день. Середньодобові
температури вище 50, за багаторічними даними, починаються з 8 квітня, а
закінчуються 26 жовтня, і за цей період їх сума становить близько 28500.
Довжина безморозного періоду 150-160 діб, що дозволяє успішно вирощувати багато
сільськогосподарських культур, в тому числі і різні за скоростиглістю сорти
картоплі. Останні весняні заморозки спостерігаються в середнині – кінці квітня,
дуже рідко на початку травня, а перші осінні, як правило, припадають на кінець
вересня, жовтень.
Основна кількість опадів (близько 75 %) випадає за вегетаційний період, тобто з
квітня по жовтень, що є позитивним для розвитку рослин. Найбільше їх в липні
(86 мм), а найменше – в лютому (28 мм). У посушливі роки особливо мало буває
опадів у травні, що завдає шкоди молодим сходам сільськогосподарських культур,
а тому для уникнення цього необхідно в дуже стислі строки виконувати всі
весняно-польові роботи з максимальним використанням зимово-весняних запасів
вологи.
Перевищення опадів над випаровуванням вказує на позитивний баланс вологи і,
здавалося б є достатнім для забезпечення нею всіх сільськогосподарських
культур. Проте, завдяки високій водопроникності переважної більшості легких за
механічним складом грунтів має місце грунтова засуха, що негативно впливає на
розвиток сільськогосподарських культур. Це обумовлює відносно мала висота
снігового покриву (в середньому 16 см).
Промерзання ґрунту досягає найбільшої глибини в січні-лютому 42 см, а в окремі
роки доходить до 125 см.
В цілому кліматичні умови району за кількістю тепла, світла і вологи сприятливі
для вирощування сільськогосподарських культур зокрема для картоплі.
Характеристика метеорологічних умов в роки проведення досліджень наводиться за
даними Тетерівської метеостанції (рис.2.1, 2.2).
Рис. 2.1 Сума опадів, мм
Рис. 2.2 Сума температур, 0С
Середньодобова температура вегетаційного періоду 1995 року була на 10С вищою,
ніж багаторічна. В червні, липні, серпні вона перевищувала останню багаторічну
на 2,7; 0,9; 0,8 0С. Середньомісячна кількість опадів за вегетаційний період
становила 75,6 мм, що на 7 мм вище багаторічної. В той же час їх випадання було
нерівномірним. В ряді випадків вони відзначались ливневим характером. Під час
бульбоутворення відмічались тривалі періоди без опадів, що призвело до зниження
урожаю картоплі.
Метеорологічні умови вегетаційного періоду 1996 року в цілому були сприятливими
для накопичення урожаю і крохмалю в бульбах картоплі. Середньодобова
температура повітря за травень - червень була на 1,6 0С вищою багаторічної.
Середньомісячна кількість опадів складає 66 мм, або на 2,5 мм менше середньої
багаторічної. Проте в липні, в період інтенсивного наростання бульб, їх випало
98,9 мм, причому в цей час вони випадали рівномірно.
Метеорологічні умови 1997 року мали таку характеристику. За
- Київ+380960830922