РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА ЛОГІКА ДОСЛІДЖЕННЯ ТА СИСТЕМА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ
2.1. Дослідження наукових аспектів використання інформаційних технологій у професійній підготовці особистості
В Україні головні напрями реформування вищої технічної школи стосуються змін у структурі, організації, формах і методах реалізації навчального процесу, що збігаються з тенденціями розвитку освіти у світі [82, 89, 90, 99].
Так, усвідомлення поширення ролі та важливості опанування студентами сучасними комп'ютерними технологіями відображено в цільовій підготовці студентів в оволодінні навичками користування сучасною комп'ютерною технікою. Основною метою навчання є формування в майбутніх інженерів потреби в неперервному поновленні знань і створенні умов для продовження освіти.
Відповідно до Закону України "Про освіту" підготовка фахівців здійснюється на основі ступеневої системи [89]. Структуру вищої освіти складають три рівні кваліфікації: бакалавр, спеціаліст, магістр. Тому постає питання про створення нових навчальних планів та програм, які б віддзеркалювали особливості підготовки фахівців кожного рівня.
Зміни структури та змісту навчання вимагають використання поряд із традиційними формами та методами навчання нових, індивідуальних форм та методів - диспутів, ділових і навчальних ігор, комп'ютерних навчаючих систем, сучасних технологій тощо.
Впровадження інформаційних технологій в освіті стало одним із головних етапів її реформування. "Інформатизація як інтелектуальний і матеріальний процес полягає у створенні глобальної інфраструктури сучасних засобів зберігання, опрацювання, передавання та подання інформації, яка стає стратегічним ресурсом суспільства" [99, с.25]. Вона вносить зміни в педагогічний процес, охоплює всі його ланки, установи та органи управління. Інформатизація освіти є складовою частиною концепції Національної програми інформатизації країни.
Головними положеннями цієї концепції визначено, що "інформатизація освіти спрямовується на ... удосконалення форм і змісту навчального процесу, впровадження комп'ютерних методів навчання та тестування, що дасть можливість вирішувати проблеми освіти на вищому рівні з урахуванням світових вимог" [99, с.26]. Результатами інформатизації освіти мають бути:
- розвиток інформаційної культури людини (комп'ютерної освіченості);
- розвиток змісту, методів і засобів навчання на рівні світових стандартів;
- скорочення терміну та підвищення якості навчання і тренування на всіх рівнях підготовки кадрів;
- інтеграція навчальної, дослідницької та виробничої діяльності.
Незважаючи на загальне скрутне економічне становище в Україні, матеріально-технічна оснащеність більшості вищих навчальних закладів, особливо технічних університетів, дозволяє впроваджувати новітні інформаційні технології в навчальний процес. Так, наприклад, у Криворізькому технічному університеті загальна кількість персональних комп'ютерів, які використовуються в навчальному процесі, перевищує 400 одиниць, що становить 11 комп'ютерів на 100 студентів. З 1997 року Інтернет в університеті працює цілодобово. 45 навчальних робочих місць локальної мережі забезпечено доступом до всесвітньої мережі. Комп'ютери використовуються у викладанні дисциплін "Інформатика", "Комп'ютерні телекомунікаційні системи", "Технології Інтернету", "Алгоритмізація", "Основи програмування та алгоритмічні мови", "Комп'ютерна графіка", "Політекономія", "Макроекономіка", "Розміщення продуктивних сил". Крім того, проводиться підготовка студентів за дисципліною "Іноземна мова".
Для того щоб запровадити нові технології у навчальний процес, недостатньо забезпечити лише матеріально-технічну базу. Необхідно здійснити підготовку як викладачів, так і студентів для роботи з ними. Виходячи з цього, впродовж 1999/2000 та 2001/2002 навчальних років нами було проведено анкетування студентів першого та другого курсів Криворізького технічного університету. Опитування мало на меті
1) з'ясування рівня комп'ютерної та інформаційної освіченості студентів молодших курсів ВТНЗ;
2) визначення ступеня готовності студентів до застосування нових технологій у навчанні.
Автором була складена анкета, при підготовці якої використовувалися основні рекомендації соціологів [156].
В опитуванні брали участь 316 респондентів, серед них студенти першого та другого курсів електротехнічного, механіко-машинобудівного факультетів ДДТУ, гірничо-збагачувального, гірничого та економічного факультетів КТУ. Кількість правильно заповнених анкет - 316.
Наведені нижче дані демонструють результати опитування.
Як свідчить табл. 2.1, у своїй навчальній діяльності студенти переважно використовують друковані джерела інформації: підручники та посібники, довідкову літературу, газети та журнали (відповідно 100%, 100%, 80%). Разом з тим рівень їх інформативності, за винятком газет і журналів, оцінюється респондентами нижче середнього: підручники та посібники - 41,4%, довідкова література - 47,2%, газети та журнали - 69,9%. Картина щодо технологічних засобів надходження інформації змінюється на протилежну. У навчанні інформаційними технологіями користується відносно невелика кількість респондентів: телекомунікаційні мережі - 34,9%, комп'ютерні довідники та програми - 29,7%, радіо та телебачення - 0,6%. Хоча практично всі студенти усвідомлюють високий рівень інформативності КТ (відповідно 100%, 59,8%, 100%) та у тій чи іншій мірі звертаються до них у повсякденному житті (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Оцінка інформативності та рівня використання інформаційних джерел
Думки респондентів (кількість вибору)Які джерела інформації Ви вважаєте найбільш інформативними?
(кількість вибору)Які з наведених джерел Ви використовуєте у своїй навчальній діяльності?
(кількість вибору)Інформаційні ресурси телекомунікаційних мереж (Інтернету)316114Електронні довідники, комп'ютерні програми19587Радіо, телебачення3163Газети, журнали230261Довідники, словники, енциклопедії154316Підручники та посібники135316
Ре