РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІНІ ЗАСАДИ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ЇХ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС
2.1. Модель науково-методичної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін
Професійна підготовка вчителя природничих дисциплін, складовою якої є науково-методична, здійснюється під час навчально-виховного процесу у вищому педагогічному навчальному закладі та завжди спирається на сукупність теорій, положень, принципів, які складають її основу. Навчальний процес у вищих навчальних закладах - це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньому або кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів освіти [172].
Метою дослідження є визначення організаційних засад науково-методичної підготовки майбутнього вчителя природничих дисциплін. Вони являють собою значущий комплекс компонентів і виражають відношення предмета до зовнішніх, внутрішніх умов, явищ, без яких неможливе його існування. Організаційні засади є вихідними, направляючими положеннями науково-методичної підготовки майбутніх педагогів і визначаються у результаті ретельного відбору, конструювання з метою ефективного вирішення поставлених завдань професійного становлення вчителя.
На визначення організаційних засад активізації навчального процесу спрямовані роботи С.І.Архангельського [11;12], І.Д.Беха [24], Я.Я.Болюбаша [28], П.Я.Гальперіна [49;50], М.В.Гриньової [62;160], І.А.Зязюна [88;89;162;168], О.Г.Мороза [146], В.Ф.Паламарчук [160], О.М.Пєхоти [156;165;168], В.А.Семиченко [196-198], В.В.Сєрікова [199], С.О.Сисоєвої [203;204], В.А.Сластьоніна [208-210], Н.Ф.Тализіної [225], І.С.Якиманської [255;256] та інших вчених, у яких розглядаються умови ефективного керівництва діяльністю тих, хто навчається з метою засвоєння знань, умінь і навичок. У їх працях знайшли відображення проблеми, безпосередньо пов'язані з засадами формування пізнавальної активності та самостійності учнів.
В умовах зміни сучасної освіти, яка характеризується варіативністю навчально-виховних закладів, профілізацією навчання, розширенням інноваційних процесів, необхідно на новому рівні розглянути процес професійного становлення майбутнього вчителя як суб'єкта діяльності. Формування професіоналізму педагога сучасності орієнтує дослідників на виявлення та розвиток такої інтегральної особистісної характеристики, яка могла б служити показником професійного розвитку, характеризувати готовність студента до майбутньої професійної діяльності. Науково-методична готовність майбутнього вчителя - це складноструктуроване утворення, що забезпечує ефективність науково-методичної роботи, в основу якого покладено взаємозв'язок трьох сфер: когнітивної, операційно-діяльнісної, особистісної та їх компонентів, що охоплюють необхідну суму знань, умінь і навичок випускника, та проявляються у практичній діяльності, самостійності, творчій активності, ініціативності, прагненні до самовдосконалення (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Модель науково-методичної готовності вчителя
Необхідно відзначити, що такий вид готовності не можна вважати сформованим за умовою відсутності прояву хоча б одного з її компонентів, які мають тісний зв'язок і взаємообумовлені один одним. Вирішального значення для опанування студентами визначених компонентів є навчання у вищому педагогічному навчальному закладі. Але процес формування та вдосконалення науково-методичної готовності довготривалий, тому не обмежується тільки цим часом, для нього характерний розвиток упродовж усієї педагогічної діяльності під час індивідуальних, групових та масових форм науково-методичної роботи.
Виділяємо три види (довузівську, вузівську, післявузівську) та п'ять етапів науково-методичної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін, що зображені на рис.2.2. Перший вид науково-методичної підготовки містить один етап - пропедевтичний, що здійснюється під час навчання майбутніх учителів у загальноосвітньому навчальному закладі, Малій академії наук, еколого-натуралістичному центрі, участі у фахових гуртках, шкільних наукових товариствах та інших формах наукової роботи школярів і передбачає набуття ними знань, умінь і навичок для здійснення дослідницької діяльності, орієнтації на професію вчителя, прагнення творчого розвитку та самовдосконалення.
Вузівська підготовка складається з трьох етапів. Перший - здійснюється під час навчання майбутніх педагогів на молодших (1-2) курсах у ході вивчення фахових і психолого-педагогічних дисциплін, курсу "Основи наукових досліджень", польових практик. Він є найбільш важким у студентському житті майбутнього вчителя - іде складний процес адаптації до ВНЗ. Низький рівень або у деяких випадках відсутність професійної орієнтації, елементарних експериментальних умінь і навичок, умінь працювати з літературою у багатьох першокурсників диктує основну мету першого етапу - формування свідомого бажання здійснювати науково-методичну діяльність, загальних уявлень про неї та особливості організації наукових досліджень, набуття знань, умінь і навичок із фахових та психолого-педагогічних дисциплін. На цьому етапі викладачам ВНЗ необхідно розуміти, що далеко не всі види діяльності вчителя природничих дисциплін доступні студентам молодших курсів, тому доцільним є поетапне впровадження елементів науково-методичної підготовки у фахові та психолого-педагогічні курси, польові навчальні практики, самостійну роботу студентів, поетапне формування науково-методичних умінь і навичок, яке покладено в основу всього процесу професійної підготовки майбутнього вчителя. Згідно теорії поетапного формування розумових дій, що була запропонована П.Я.Гальперіним та Н.Ф.Тализіною [49;50;225], для повноцінного формування знань, умінь і навичок, необхідних для здійснення науково-методичної діяльності, доцільна послідовність таких етапів [84, 25-26]:
1. Ознайомлення студентів з метою дій і с