Розділ 2
ЕТАПИ ЖИТТЄВОГО ТА ТВОРЧОГО ШЛЯХУ
П.М. БУЧИНСЬКОГО (1852-1927)
2.1 Формування наукових поглядів П.М.Бучинського
П.М.Бучинський народився 12 лютого 1852 року в селі Довжок, що біля Кам'янця-Подільського, у бідній польській родині. Як зазначається в "Формулярному списку про службу ординарного професора імператорського Новоросійського університету П.М.Бучинського", він був євангелістсько-лютеранського віросповідання [152]. Батько його був діловодом і отримував на місяць 7 крб. 10 копійок платні. Однак він помер, коли малому Петру було всього два роки. З цього часу його мати змушена була напружувати всі свої сили, щоб "поставити сина на ноги" і дати гімназійну освіту. Сім'я опинилася в скрутному матеріальному становищі, та висока вимогливість до себе і велика працездатність вже проявилися в його характері. Власне, це і визначило основні риси характеру П.М. Бучинського та сприяло формуванню його як вченого і педагога.
У 1862 р. П.М.Бучинський поступає на навчання до Хотинського повітового училища, де провчився 2 роки, а потім повернувся до Кам'янця-Подільського, відразу ж вступив до 2-го класу Кам'янець-Подільської напівкласичної гімназії, де і провчився 6 років [77]. У 1871 році він її скінчив з відзнакою, отримавши при цьому нагороду - 100 крб. На ці гроші він вирішив поїхати до Києва, щоб вступити на медичний факультет Університету Святого Володимира. Однак навчався тут всього три роки, бо зрозумів, що підготовка з природничих наук тут недостатня. Тому й перевівся на фізико-математичний факультет цього ж університету. Однак і тут його чекала невдача. З'ясувалося, що на першому курсі природничого відділення в тому році навчався тільки один студент (якийсь Шанегірт) і тому лекції читалися нерегулярно. Юний Петро Бучинський негайно приймає рішення - перевестися до Новоросійського університету в Одесі. Адже тут в той час працювали корифеї зоологічної науки - Олександр Онуфрійович Ковалевський, Ілля Ілліч Мечников та Володимир Володимирович Заленський, а також інші визначні вчені - фізіолог І.М.Сєченов, ботаніки - Я.Я.Вальц та Л.С.Ценковський, хіміки - О.О.Вериго, В.В.Морковников та М.М.Соколов, геологи - М.І.Андрусов та М.О.Головкинський [77,112]. Як науковий центр тих часів, Новоросійський університет в галузі природознавства значно переважав університет Святого Володимира у Києві [101]. Ось чому, у 1875 р. П.М.Бучинський під час літніх канікул переїжджає до Одеси і продовжує навчання на другому курсі природничого відділення фізико-математичного факультету Новоросійського університету.
Особливо значний вплив мав на нього професор О.О.Ковалевський, видатний морфолог-еволюціоніст, пропагандист дарвінізму, блискучий лектор, основоположник порівняльно-анатомічної школи безхребетних тварин. Захоплений лекціями О.О.Ковалевського, Петро Миколайович почав спеціалізуватися в Зоотомічній лабораторії кафедри зоології і невдовзі отримав від свого наукового керівника завдання дослідити схожість у будові нервової системи хребетних тварин і кільчастих черв'яків. В результаті з'явилася перша стаття "Загальні риси в будові нервової системи у хребетних тварин і кільчастих черв'яків", опублікована у 1878 році. Вона і започаткувала наукову діяльність вченого ще на четвертому курсі навчання в Новоросійському університеті. До того ж за цю працю його було нагороджено золотою медаллю [77]. Вже у цій першій своїй праці молодий вчений успішно розвинув наукові положення про походження тваринного світу.
На формування наукового світогляду П.М.Бучинського значний вплив мав також соціально-культурний розвиток підросійської України кінця XIX - початку XX ст. Цей період для царської Росії відзначався соціально-економічним і культурним прогресом. Відходила у минуле Росія феодальна і народжувалася Росія капіталістична. Дуже швидкими темпами розвивалися торгівля, промисловість, сільське господарство. Народжувалися нові політичні течії, які виступали проти старого ладу. Все це вимагало розвитку народної освіти. Однак зростаючі потреби Російської імперії в освіті гальмувалися переслідуванням української школи. Це зумовило появу громадсько-педагогічного руху, в якому активну участь брали вчителі, передове студентство, учнівська молодь, діячі науки та культури, просвітні організації, широка громадськість [76]. Це був той перехідний час, коли "українська інтелігенція та молодь відходили від культурництва і політично нейтрального українофільства та починали дошукуватися політичного розв'язання українського питання. Їхня діяльність в умовах царської Росії була вкрай небезпечною. Та це не лякало палких молодих людей, які прагнули зняти довговічне ярмо зі свого народу, щоб зробити його вільним" [64, С.7]. В цей час життя українців великою мірою залежало від державного устрою та політики панівних народів - Російської імперії та Речі Посполитої.
Означений період характеризується не тільки крайнім загостренням соціальних, національних та політичних проблем в Україні, а й винятково бурхливим розвитком наук, як прикладних, так і гуманітарних. П.М.Бучинський, воістину людина своєї епохи, немов уособлює в своїй іпостасі всі притаманні цьому періоду риси. Грунтовний аналіз наукової спадщини буде представлено у наступних розділах нашого дисертаційного дослідження, а тут тільки зазначимо, що вже в окресленому періоді молодий вчений зробив вагомий внесок у різні підрозділи зоологічної науки і, зокрема, в ембріологію безхребетних тварин, фауністику, систематику, морфологію тварин та еволюцію органічного світу. Безперечно, вже в молоді роки, найважливішою науковою проблемою майбутнього вченого, серед багатьох інших, була, вочевидь, проблема еволюції органічного світу на прикладі вивчення фауни одеських лиманів (для цього він заснував зоологічну станцію на березі Чорного моря, яка ним була обладнана і на якій під його керівництвом виконувався великий обсяг наукової роботи), а також вивчення фауни морської бухти як екологічної системи. Інші проблеми біологічної науки або були підп
- Київ+380960830922