РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Для досягнення мети і вирішення поставлених у дисертаційній роботі завдань на першому етапі роботи проведено ретроспективний клініко-статистичний аналіз наслідків вагітності у порівнянні з даними серологічних обстежень 600 вагітних на наявність антитіл до перинатальних патогенів у сироватці крові, які проводились у клінічний лабораторії Львівського обласного діагностичного центру у 2000 - 2001 роках. На другому етапі роботи проведене комплексне обстеження, спостереження та лікування 252 вагітних із наявністю чинників ризику перинатального інфікування плода.
На першому етапі всі вагітні, включені в дослідження, обстежені на генітальне інфікування ЗПСШ і інфікованість перинатальними патогенами згідно визначеного алгоритму обстеження: визначення рівнів IgG і IgM до ВПГ-ІІ, ЦМВ, токсоплазм та IgG і IgA до хламідій у сироватці крові; при відсутності у сироватці крові IgM до ВПГ-ІІ, ЦМВ, токсоплазм та IgA до хламідій - дослідження методом парних сироваток рівнів IgG для виявлення сероконверсії. Паралельно проводилось дослідження біоценозу піхви і ідентифікація у матеріалі, отриманому із заднього склепіння піхви, Trichomonas vaginalis, Escherichia coli, Neisseria gonorrhoeae, Candida spp., Staphylococcus aureus, Enterococcus faecalis, Streptococcus agalacticae, Proteus spp., Pseudomonas spp., Gardnerella vaginalis, виявлення та напівкількісне визначення Ureaplasma urealyticum i Mycoplasma hominis; виявлення антигенів ВПГ-ІІ, ЦМВ і хламідій у зішкрябах слизової цервікального каналу імуноферментним методом і методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).
Усім вагітним проводилось обстеження на сифіліс та ВІЛ/СНІД. Пацієнтки з позитивними титрами IgM до токсоплазм, підозрою на сифіліс та ВІЛ/СНІД у дане дослідження не включались.
Критерієм розподілу вагітних на групи спостереження була наявність хламідійного і хламідійно-вірусного інфікування.
Першу основну групу склали 88 вагітних із хламідійно-вірусним інфікуванням та порушенням біоценозу піхви.
У другу основну групу увійшли 54 серонегативних до ВПГ-ІІ і ЦМВ вагітних, які були поділені на дві підгрупи: ІІа підгрупа - 20 вагітних, серонегативних до ВПГ-ІІ і ЦМВ, з діагностованим урогенітальним хламідіозом, ІІб підгрупа - 34 вагітних, серонегативних до ВПГ-ІІ і ЦМВ, при відсутності хламідійного інфікування.
Третю основну групу склали 90 вагітних, серопозитивних до ВПГ-ІІ і ЦМВ, які проходили обстеження і прегравідарну підготовку до даної планованої вагітності.
Контрольну групу склали 20 вагітних, серопозитивних до ВПГ-ІІ і ЦМВ, з відсутністю чинників ризику перинатального інфікування плода (невиношування вагітності, антенатальна загибель плода, запальні захворювання статевих органів, безплідність, позаматкова вагітність в анамнезі) без порушень біоценозу піхви і генітального інфікування.
Клінічні обстеження, об'єктивне загально-соматичне та акушерське обстеження проводили рутинними методами. Виконували загальні клінічні аналізи крові та сечі, визначали загальний білірубін, протеїнограму, електроліти, глюкозу крові, коагулограму.
Ефективність запропонованого комплексу лікувально-профілактичних заходів оцінювали за результатами клініко-лабораторного обстеження, гормонального дослідження функції фетоплацентарного комплексу (ФПК), кардіотокографії (КТГ), ехографії, оцінки стану новонародженого за шкалою Апгар.
2.1. Діагностика стану біоценозу піхви і генітального інфікування ЗПСШ
Діагностику інфікування збудниками, що передаються статевим шляхом, та дослідження мікроценозу біотопу піхви проводили у декілька етапів. З використанням "А.Ф. Генітальна Система" (Liofilchem Diagnostici, код 74156) проводили дослідження на наявність у матеріалі, отриманому з заднього склепіння піхви, Trichomonas vaginalis, Escherichia coli, Neisseria gonorrhoeae, Candida spp., Staphylococcus aureus, Enterococcus faecalis, Streptococcus agalacticae, Proteus spp., Pseudomonas spp., Gardnerella vaginalis, виявлення та напівкількісний підрахунок Ureaplasma urealyticum i Mycoplasma hominis. Матеріал для досліджень, взятий стерильною щіточкою, переносили у суспензійне середовище (0,9% розчин хлориду натрію) з інокуляцією 0,2 мл суспензії клінічного взірця у кожну з 24 лунок системи для ідентифікації мікроорганізмів. Лунки для ідентифікації й визначення чутливості Ureaplasma urealyticum i Mycoplasma hominis до антибіотиків перед інкубуванням накривали вазеліновою олією для мікробіологічного використання. Оцінку результатів після інкубації системи протягом 24 годин при температурі 36? С проводили відповідно до представленого керівництва за зміною кольорів у ідентифікаційних лунках.
Для діагностики трихомоніазу додатково проводили мікроскопію нативного та забарвленого метиленовим синім препаратів. Бактеріальний вагіноз діагностували за системою Amsel (позитивний аміно-тест, "ключові" клітини в мазку з піхви, рН піхви > 4,5 [75, 263]. Визначення рН піхвового вмісту проводили паперовим індикатором рН (виробництво Merk Sharp&Dohme, США).
Виявлення антигенів хламідій проводили методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) у зішкрябах зі слизових цервікального каналу та уретри. Паралельно досліджувалась сироватка крові вагітних для виявлення антитіл IgМ, IgG та IgA (тест-системи Sero CTTM IgA; Sero CTTM IgG, Toxoplasma IgM ELISA DSL, USA; Toxoplasma IgM ELISA DSL, USA; Cytomegalovirus IgM ELISA DSL, USA; Cytomegalovirus IgG ELISA DSL, USA; Herpes simplex virus - II IgG i IgM, Вектор-бест, Новосибирск, Россия) до перинатальних патогенів. Для виявлення сероконверсії досліджували парні сироватки крові вагітних.
2.2. Ультразвукове і доплерометичне дослідження
Ультразвукове обстеження вагітних проводилося за допомогою апаратів Toshiba-99 i Aloka SSD-430, що працюють у реальному режимі часу з використанням абдомінального лінійного та секторального датчика. Експозиція ультразвукового обстеження складала 20 - 30 хвилин. У ході