РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, МЕТОДИКА І УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Програма і методика досліджень
Згідно програми вивчались наступні питання:
- ефективність використання різних доз основного органо-мінерального добрива при вирощуванні насінників цукрових буряків;
- ефективність локального по етапах органогенезу внесення азотних добрив під насінники;
- можливість використання нетрадиційних добрив: сидератів, біогумусу при вирощуванні цукрових буряків другого року життя;
- додаткове запилення насінників цукрових буряків в залежності від строків та кратності його проведення;
- розробити технологію механізованого дозапилення насінників сучасних диплоїдних і триплоїдних гібридів цукрових буряків.
Для виконання цієї програми були проведені наступні досліди:
Дослід 1. Вивчити ефективність локального по етапах органогенезу внесення добрив при вирощуванні насінників цукрових буряків (гібрид УЛВ ЧС-37)
СХЕМА ДОСЛІДУ
1).Без добрив - абсолютний контроль.2).Основне (N140P150K140 + 30 т/га гною) + фаза розетки (N20P25K20) + початок стеблеутворення (N10P15K10) - другий контроль.3).Основне (P150K140) + врозкид - 6-й е.о. (N120) + 7-й е.о. (N30) + 8-й е.о. (N20).4).Основне (P75K70) + локально - 6-й е.о. (N120) + 7-й е.о. (N30) + 8-й е.о. (N20).5).Основне (P75K70) + локально - 6-й е.о. (N60) + 7-й е.о. (N30) + 8-й е.о. (N20).6).Основне (гній 30 т/га)7).Основне (гній 40 т/га)8).Основне (P50 K35 + гній 40 т/га) + локально - 6-й е.о. (N20) + 7-й е.о. (N25).9).Зелені добрива10).Основне (N140P150K140) + 6 т/га біогумусу 6-й е.о. Дослід 2. Вивчити ефективність і розробити технологію механізованого додаткового запилення (ДЗ) насінників цукрових буряків
(гібрид Слов'янський ЧС-94)
СХЕМА ДОСЛІДУ
1).Без ДЗ - контроль2).ДЗ при цвітінні 20-30 % насінників3).ДЗ при цвітінні 40-50 % насінників4).ДЗ при цвітінні 60-70 % насінників5).ДЗ: перше - при цвітінні 20-30 % насінників,
- друге - при цвітінні 40-50 % насінників6).ДЗ: перше - при цвітінні 40-50 % насінників,
- друге - при цвітінні 60-70 % насінників7).ДЗ: перше - при цвітінні 20-30 % насінників, друге - при цвітінні 40-50 % насінників, - третє - при цвітінні 60-70 % насінників8).ДЗ при цвітінні 40-50 % насінників в 9-10 годин ранку9).ДЗ при цвітінні 40-50 % насінників в 10-12 годин ранку10).ДЗ при цвітінні 40-50 % насінників в 14-16 годин дня
Методика досліджень:
Дослідження проводились протягом 1996-2001 рр. на Уладово-Люлинецькій дослідно-селекційній станції Калинівського району Вінницької області та в лабораторії насінництва буряків Інституту цукрових буряків УААН.
Мінеральні добрива згідно схеми досліду застосовували у вигляді аміачної селітри (N-34%), гранульованого суперфосфату (P2О5-19,5 %) і калійної солі (K2О-40 %);
Органічні добрива вносили у вигляді перегною із середнім вмістом азоту 0,45-0,55 %, фосфору 0,24-0,30 %, калію 0,5-0,7 %;
У дослідах використовували біогумус із середнім вмістом азоту - 2,7 %, фосфору 3,5 %, калію 2,1 %;
Із сидеральних добрив використовували гірчицю з урожайністю зеленої маси 250 ц/га (рис.2.1).
Рис 2.1. Посіви гірчиці як сидерального добрива
Для ДЗ використовували спеціальний пристрій, який начіплюється на трактор ЮМЗ-6Л. Обладнаний пристроєм трактор рухався вздовж запилювача і здійснював ДЗ.
Обліки та спостереження:
Згідно з загальноприйнятими методиками на протязі вегетаційного періоду проводилися фенологічні спостереження та біометричні обліки:
- дата початку та повне настання фази розвитку: розетки листків, стеблування, цвітіння і достигання насіння. За початок фази приймали день, коли у неї вступає 10-15 % рослин, а повне настання фази - коли ця ознака спостерігається не менше, ніж у 75 % рослин;
- динаміку цвітіння визначили у 10 постійно закріплених (помічених) рослин в кожному варіанті на двох несуміжних повтореннях (І і ІІІ) досліду. За початок цвітіння вважали дату, коли на рослині з'явиться 10-15 % розкритих квіток. Підрахунок розкритих квіток проводили через кожні 3-4 дні. Відрізок квітконосного пагона з розкритими квітками перев'язували кольоровим дротом для того, щоб при наступних обліках не враховувалися раніше підраховані квітки. На кожний термін підрахунку використовували дріт іншого кольору По мірі зацвітання відповідної кількості квіток (20-30 %, 40-50 % та 60-70 %) проводили дозапилення насінників. Після закінчення цвітіння здійснювали підрахунок розкритих квіток на кожну дату;
- густота насінників підраховувалася на всіх варіантах і повтореннях через 15 днів після садіння коренеплодів, а також за 2-3 дні до зрізання насінників;
- площу листкової поверхні рослин і кількість зелених та відмерлих листків у динаміці на основних фазах розвитку: розетка листків, стеблування, бутонізація, цвітіння і достигання насіння визначали методом М. І. Орловського [173] в модифікації Н. Г. Гізбулліна, В. Д. Ткаченко [54];
- лінійні розміри квітконосних пагонів насінників визначили у 50 постійно закріплених (помічених) рослин на всіх повтореннях (у фазі стеблування, бутонізації, цвітіння і дозрівання насіння);
- ступінь зав'язування насіння ЧС компонента за методом З. С. Слюсаренко, С. Т. Бережко [203];
- щільність розміщення насіння на квітконосних пагонах згідно методики Інституту цукрових буряків, (К.: ВНІЦ, 1986);
- у період достигання насіння визначали типи рослин за методом П. В. Карпенка;
- агробіологічну оцінку насінників перед збиранням : неплідники, передчасно засохлі, пізньостиглі, нормально розвинуті згідно методики Інституту цукрових буряків, (К.: ВНІЦ, 1986);
- урожайність насіння визначали методом суцільного обмолоту насінників кожної ділянки та зважуванням з наступним перерахунком на 100 % чистому та 14 % вологість;
- якість насіння (енергія проростання, схожість, маса 1000 плодів, фракційний склад за кількістю) - згідно з чинним ДСТУ 2292-93 та ГОСТ 22617.1-77-22617.4-77.