РОЗДІЛ 2
ІНФОРМАЦІОЛОГІЧНА ДЕКОМПОЗИЦІЯ СФЕРИ ВИРОБНИЦТВА ЗНАНЬ
Експериментальна перевірка запропонованої гіпотези (п. 1.3) передбачає послідовну реалізацію визначених вище процедур, що утворюють цілісний процес інформаціологічного управління розвитком підприємства (рис. 1.3). Відповідно обраного об'єкту експерименту, завданнями подальшого дослідження слід вважати інформаціологічну декомпозицію родового середовища консалтингових підприємств, встановлення їх соціальної генетики, визначення основних співвідношень, специфіки інформаційного руху та оцінку розвиненості за критерієм надійності. Упереджуючи експериментальне дослідження зауважимо, що консультування є частинним поняттям відносно виробництва знань. У зв'язку з цим інформаціологічний розгляд особливостей розвитку консалтингових підприємств базуватиметься на з'ясуванні інформаційності їх родового середовища - світової сфери виробництва знань.
2.1. Генезис та еволюція суспільних потреб у знаннях
Інформаціологічне розуміння знань як наукової категорії позбавляє цей термін деякої сутнісної відмежованості від інших економічних понять. Знання, як і будь-який продукт економічної (творчої) діяльності, є інформацією. Від інших споживчих продуктів знання відрізняються інформаційною формою споживання - товарний статус може мати як дематеріалізована інформація (ідея, усні відомості), так і матеріалізована, тобто розміщена на матеріальному носії. У багатьох випадках знання як товар перебувають у ринковому русі в комбінованій інформаційній формі.
Незалежно від форми існування знання належать до штучної інформації, зафіксованої, ідентифікованої та/або усвідомленої людським розумом. В інформаціологічному змісті терміну неможливе і непотрібне його внутрішнє структурування: ми відносимо до знань не лише логічно обгрунтовані ментальні конструкції, але й емоційний досвід, або так звані неявні знання. Таке узагальнення грунтується на властивостях людської свідомості перетворювати у формалізовані раціональні знання ірраціональні враження, на нерозривності перцепції та апперцепції у процесі розвитку особистості.
Соціальні потреби у знаннях відображають об'єктивну людську здатність до абстрактного мислення та творчості. Відмітимо, що структурі та формуванню потреб у знаннях в світовій та вітчизняній економічній літературі приділено достатньо уваги [76; 77; 78; 79; 80; 81]. Однак, перш ніж отримати товарного втілення, потреби у знаннях мають легалізуватися. Психологи вважають, що становлення потреб у знаннях має пройти певний шлях від неусвідомленого почуття тривоги з приводу неадекватності знань до структурованого пошуку та цільового споживання. Згідно з цим виділяють чотири рівні потреб у знаннях: неусвідомлені, свідомі, формальні та компромісні [78]. На першому рівні потенційний споживач скоріше відчуває, ніж розуміє недостатність власних знань. Інформаційний дискомфорт, у більшості випадків, призводить до його обмірковування та поступового розвитку ментального уявлення галузі невідомого. Фокусування проблеми відбувається лише в процесі її обговорення з суб'єктами референтної групи, якими можуть бути колеги, або зовнішні консультанти. В результаті спілкування, коли неясність зменшується, усвідомлені потреби у знаннях набувають певного прояву і, таким чином, легалізуються. Легалізовані потреби у знаннях дозволяють потенційному споживачеві свідомо обирати джерело знань та їх матеріалізовану або нематеріалізовану форму. Останнє виражається у спроможності до чітких формулювань та цільових запитів, адаптованих до електронного або іншого пошуку. У такому розумінні остаточно поставлене питання є компромісною потребою у знаннях.
Товарне відображення компромісної потреби у знаннях передбачає, перш за все, з'ясування тематичної спрямованості необхідних знань, або їх предметної галузі. Окрім того, способи інформування безпосередньо пов'язані з різновидом інформаційних комунікацій (теле, радіо, електронні та інші) та типами матеріальних носіїв (дискети, диски, плівки, книги, людський мозок, об'єкти живої та неживої природи). Також конструктивного впливу на формалізацію потреби у знаннях надає цільовий обсяг шуканої інформації, який характеризується так званою глибиною обізнаності, достатньою для досягнення встановленої мети [79].
Таксономія складних об'єктів дозволяє запропонувати достатню кількість класифікацій потреб у знаннях за різними ознаками [80]. Нами приділено окрему увагу систематизації потреб за сферами людської активності та просторово-часовою ідентифікацією. Вказані класифікаційні підходи охоплюють практично усі відомі напрямки дослідницького пошуку та дозволяють, як буде показано далі, встановити закономірність структурування інформаційної сфери економіки.
Як відомо, в суспільстві людина існує як психо-фізична індивідуальність (особистість) та суб'єкт господарчої (творчої) діяльності. Відповідно, потреби у знаннях, необхідних для реалізації кожної з соціальних іпостасей індивідів, стосуються забезпечення природно-культурних умов життя та професійної діяльності. До першої категорії - вітальних потреб у знаннях - ми віднесли зацікавленість у загальноосвітній, мистецькій, побутовій, юридичній, медичній інформації. До другої категорії належать потреби у спеціальних, переважно раціональних знаннях відповідного професійного спрямування.
Вітальні та професійні знання можуть стосуватися як поточних проблем, так і майбутніх. У зв'язку з цим відрізняють потреби у раніше зафіксованих та невідомих знаннях. Залежно від ідентифікації власних проблем у просторі-часі, як показано на рис. 2.1, індивід може відчувати потребу в відомих історичних
знання
н перспективні гностичні
е потреби потреби
в
і
д
о
м
і
а