РОЗДІЛ 2 ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ОПТИМІЗАЦІЇ МЕТОДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ МУЗИКИ В ПРОЦЕСІ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ
2.1. Педагогічна діагностика рівня методичної підготовки
студентів...................116
2.2. Методика організації формувального
експерименту........................................138
2.3. Аналіз результатів експериментального
дослідження......................................180
Висновки до розділу 2
................................................................................................194
ЗАГАЛЬНІ
ВИСНОВКИ..........................................................................................196
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ
ДЖЕРЕЛ...............................................................199
ДОДАТКИ...................................................................................................................227
ВСТУП
Актуальність дослідження. Фундаментом нової парадигми освіти, що формується
сьогодні в педагогічній науці, виступають гуманістичні ідеї, пов’язані з
педагогікою співробітництва, забезпеченням сприятливих умов для самореалізації
кожної особистості. Це вимагає особистісно зорієнтованого підходу до процесу
підготовки майбутнього вчителя, пошуку таких педагогічних технологій, які
максимально сприяли б формуванню соціально активної, творчої особистості,
здатної до самостійної регуляції власної педагогічної діяльності.
Така діяльність передбачає досконале володіння вчителем методикою викладання
предмету. Тому особливо актуальною на даний час є проблема оптимізації
методичної підготовки майбутнього вчителя музики, який засобами музичного
мистецтва вирішує завдання естетичного виховання школярів. Найбільш ефективне
поєднання теоретичного потенціалу методичної підготовки з його практичною
реалізацією здійснюється в процесі педагогічної практики студентів.
Вищезазначене зумовлює необхідність якісно нового підходу до проведення даної
практики в умовах вищого навчального закладу.
Питання щодо організації практичної діяльності студентів в аспекті їх
методичної підготовки досліджуються представниками різних наук.
Зокрема, у ряді сучасних філософських праць визначається основний зміст понять
"практика" та "діяльність", обґрунтовується їх взаємозв'язок, підкреслюється
пізнавальний характер практичної діяльності (В.Я.Вильчинський, П.К.Гречко,
М.С.Каган, Т.І.Ойзерман та ін.). Представники психологічної науки досліджують
особливості практичної діяльності людей та конкретної особистості, структуру
цієї діяльності, її основні характеристики (Б.Г.Ананьєв, Г.С.Костюк,
О.М.Леонтьєв, А.В.Петровський, С.Л.Рубінштейн та ін.).
Ґрунтовне висвітлення загальних проблем, пов’язаних з підготовкою майбутніх
фахівців до практичної діяльності містять праці відомих вчених у галузі вищої
педагогічної освіти: А.М.Алексюка, С.І.Архангельського, В.І.Бондаря,
І.А.Зязюна, Н.В.Кузьміної, О.Г.Мороза, М.І.Шкіля. Ряд досліджень присвячено
вирішенню конкретних питань щодо організації педагогічної практики у вищий
школі (О.О.Абдулліна, В.І.Журавльов, Н.М.Загрязкіна, В.П.Тарантей та ін.).
В музично-педагогічних дослідженнях Е.Б.Абдулліна, О.О.Апраксиної,
Л.Г.Арчажникової, Л.В.Матвеєвої, І.М.Немикіної, Г.М.Падалки, О.Я.Ростовського,
О.П.Щолокової та інших підкреслюється важливе значення педагогічної практики
для забезпечення якісної методичної підготовки майбутнього вчителя музики.
Систему методичної підготовки студентів науковці пов’язують з вирішенням
багатьох проблем музичної педагогіки: поєднанням виконавського та методичного
компонентів професійної підготовки студента (Л.М.Василенко, Н.Ф.Гажим,
М.А.Моісєєва), розвитком професійної активності майбутнього вчителя музики
(С.Х.Костанян), його професійного мислення (О.П.Кулинкович), самостійності
(Р.Р.Джердімалієва), творчих якостей (Л.І.Бамбурова), професійних інтересів
(В.Л.Яконюк) тощо.
В ряді дисертаційних досліджень педагогічна практика розглядається в контексті
формування педагогічної культури майбутнього фахівця (М.М.Букач), його
професійно-педагогічної спрямованості (К.С.Тюребаєва), професійної адаптації
(М.М.Булатова) та професійної орієнтації (Г.С.Кожевніков) майбутнього вчителя
музики, розвитку його професійних інтересів (Г.В.Яковлєва), творчих здібностей
(Л.А.Ісаєва) та дослідницьких вмінь (Л.М.Пічугіна).
Проте, проблему не можна вважати достатньо розробленою, оскільки відсутні
наукові праці, в яких би педагогічна практика досліджувалась як самостійний
компонент у структурі методичної підготовки майбутнього вчителя музики. Разом з
тим, аналіз стану професійної підготовки студентів дозволив виявити ряд певних
суперечностей: між методико-теоретичною підготовкою майбутніх учителів музики і
недостатнім рівнем володіння ними методичними освітніми компонентами у
практичній діяльності; між потребою особистості в творчій самореалізації та
недостатньою творчою спрямованістю методико-практичної діяльності студентів у
процесі організації музично-виховної роботи з учнями.
В зв'язку з цим, потребують уточнення та конкретизації деякі теоретичні аспекти
методичної підготовки майбутнього вчителя музики; є необхідність вироблення
критеріїв даної підготовки, визначення та апробації педагогічних умов, які
забезпечують оптимізацію методичної підготовки студентів у вищому навчальному
закладі.
Актуальність проблеми та необхідність її подальшої розробки зумовили вибір теми
дисертації – “Педагогічні умови оптимізації методичної підготовки майбутніх
вчителів музики в процесі педагогічної практики”.
З
- Київ+380960830922