РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ СІМЕЙНИХ ТРАДИЦІЙ
НА ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ
СТАРШОКЛАСНИКІВ
2.1. Критерії, показники та рівні сформованості моральних
цінностей учнів старшої школи
Моральна надійність особистості формується в залежності від соціальних
процесів. Сучасні суспільно-економічні суперечності відсувають мораль на другий
план, призводять до появи нових, не вивчених проблем морального виховання
старшокласників. У таких умовах питання становлення моральності і системи
цінностей молоді є актуальними і привертають увагу батьків, педагогів, учених.
У теоретичній частині дослідження ми обгрунтували можливість використання
сімейних традицій як засобу формування моральних цінностей учнів старшого
шкільного віку. У зв'язку з цим з'явилася необхідність у вирішенні наступних
задач:
– уточнити критерії та показники сформованості моральних цінностей учнів
старших класів;
– визначити основні рівні сформованості моральних цінностей старшокласників;
– виявити моральні цінності та стан їх сформованості в учнів старшої школи.
Критерії та показники сформованості моральних цінностей учнів старших класів.
Становлення моральних цінностей у старшому шкільному віці – процес досить
складний. Як написав А.Мудрик, ми маємо справу з людьми, які виросли, але ще не
дорослі, інформованими, але ще не компетентними, з такими, що захоплюються, але
ще не захопленими [10:72]. Перед нами людина, що перебуває в процесі морального
пошуку й утвердження особистісної системи цінностей. Її формування є
результатом розвитку інтелекту, емоцій і волі, внутрішніх моральних інстанцій,
з якими старшокласник співвідносить мотиви своєї поведінки.
Філософ В.Блюмкін, вивчаючи структуру розвитку моральної свідомості, процес
формування системи моральних цінностей визначив у вигляді формули : практика –
знання – оцінка – норма – практика. Сімейні традиції, за нашим переконанням,
втілюють дану формулу в дії. У повсякденності побутових стосунків вони
відбивають реальність моральних явищ і цим формують етичні поняття, знання,
переконання, що набувають цінності тільки через моральну практику в родині.
Цінності створюються і вільно вибираються самою людиною, яка орієнтується на
систему символів, властивих даному суспільству. Моральні цінності, прийняті
суспільством і органічно засвоєні особистістю, стають параметрами орієнтації у
вчинках і поведінці.
У педагогічній науці затвердилася думка, що становлення моральних цінностей
учнів здійснюється поетапно. На першому етапі відбувається ознайомлення з
моральними нормами і цінностями та встановлюється певне коло етичних уявлень.
Другий етап закладає основи індивідуальної системи цінностей, уміння поводитися
відповідно до засвоєних моральних норм при самоконтролі з боку самої
особистості. На третьому етапі виробляються моральні переконання, що регулюють
поведінку старшокласників у різних ситуаціях і свідчать про моральну
сформованість особистості [138:10].
Сформованість моральних цінностей – це загальна спрямованість та стійка
готовність моральної свідомості до суб'єктивного прийняття або заперечення тих
чи інших цінностей. Вона конкретизується в таких поняттях, як моральна
вихованість, міра моральної зрілості, і характеризується критеріями моральної
вихованості особистості.
Морально вихованою прийнято називати людину, яка знає певні етичні норми і
поводиться адекватно до них незалежно від ситуації. Це означає, що кожна людина
повинна усвідомлено ставитися до загальних моральних принципів і вміти
правильно застосовувати їх до умов, що створилися. Критерії моральної
вихованості виступають як основи оцінки конкретних вчинків і обгрунтування
окремих моральних вимог.
В етиці такими критеріями прийнято називати „об'єктивну історичну необхідність,
що певним чином відбивається на потребах та інтересах людей, класів і
соціальних груп. Ці потреби й інтереси, у свою чергу, позначаються на уявленнях
про добро і зло, на змісті моральних вимог і подані у вигляді моральних
принципів, ідеалів, норм” [180:145]. Прихильники різних етичних напрямів як
критерії моральності висували “людську природу”, волю бога, принципи розуму
тощо.
Взагалі поняття «критерій» пояснюється як засіб перевірки, ознака, на підставі
якої робиться оцінка [95:254]. Як уточнює І.Бех : “Критерії повинні відображати
сукупність істотних характеристик; забезпечувати багатомірний аналіз; давати
можливість оцінювання...” [11:126]. Отже, критерії сформованості моральних
цінностей – це ті ознаки, за допомогою яких оцінюється ставлення до даних
цінностей.
Ціннісне усвідомлення є однією із головних властивостей особистості, хоча
критерії цінностей у людей різні. Основним показником моральної вихованості і
сформованості етичних цінностей є співвідношення мотивів поведінки і характеру
вчинків особистості, з одного боку, і норм та цінностей – з іншого.
У філософській літературі є різнобічні підходи до опису критеріїв, які
розглядаються. Їх основні положення можна подати таким способом: по-перше,
сприйняття моральних цінностей; по-друге, їхнє осмислення; по-третє, реалізація
етичних уявлень; по-четверте, удосконалення особистісної системи цінностей. В
етичній і психолого-педагогічній літературі поняття моральної вихованості
розглядається як співвідношення між моральною свідомістю, її проявом у різних
сферах діяльності і моральними вимогами.
Вивчаючи даний взаємозв'язок, Ю.Підборський виділив такі критерії моральної
вихованості учнів: “усвідомлення сутності понять моральних норм; готовності до
використання цих норм; переконаності в необхідності виробити в собі відповідні
моральні риси; застосування моральних знань у практичній діяльності, у вчинк
- Київ+380960830922