РОЗДІЛ 2
РЕАЛІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЇ ЗАСВОЄННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ЗНАНЬ УЧИТЕЛЕМ У СИСТЕМІ
ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
2.1. Зміст особистісно орієнтованих технологій у засвоєнні економічних знань
учителем
Стратегію сучасної економічної освіти складають суб’єктивний розвиток та
саморозвиток особистості вчителя, здатного не тільки обслуговувати педагогічні
і соціальні технології, які є, але й виходити за межі нормативної діяльності,
здійснювати інноваційні процеси творчості в широкому розумінні. Ця стратегія
втілюється в принциповій спрямованості змісту й форм навчального процесу
загальноосвітньої школи, що складає пріоритет особистісно орієнтованих
технологій економічної освіти [132, 71-78].
У процесі дослідження ми переконалися, що в Україні, як і в усьому світі,
відбувається відчуження вчителя від ціннісних властивостей педагогічної
діяльності як особливого виду духовного виробництва найвищої з існуючих
цінностей – людини. Драматизм цієї ситуації посилюється тим, що система
економічної освіти, яка склалася, не блокує цей руйнівний процес, зберігає
багато в чому невиразний характер, тиражуючи широко розповсюджені в шкільній
практиці авторитарність, інструментально-нормативну рецептурність, стереотипи,
які позбавляють діяльність вчителя духовно-моральних основ.
Однак, наукова думка ще не дає однозначної й аргументованої відповіді на
питання про сутність психолого-педагогічних умов, які забезпечують процес
розробки і впровадження особистісно орієнтованих технологій у систему
післядипломної педагогічної освіти.
Отримані дані проведеного контент-аналізу дозволяють стверджувати, що в основу
розробки особистісно орієнтованих педагогічних технологій засвоєння економічних
знань повинен бути покладений діалогічний підхід, який визначив би суб’єктивні
взаємодію і збільшення міри свободи учасників педагогічного процесу,
самоактуалізацію і самопрезентацію особистості сучасного вчителя. Технології
цього типу передбачають перетворення суперпозиції викладача і субординізованої
позиції слухача на особистісно рівноправні стани. Таке перетворення пов’язане з
тим, що викладач не стільки вчить і виховує, скільки актуалізує, стимулює
слухача до загального й професійного розвитку, створює умови для його
самостійного руху. Покажемо це на прикладі окремих уроків з математики (початок
у першому розділі).
Ми встановили, що ступінь ефективності особистісно орієнтованих педагогічних
технологій засвоєння економічних знань істотно залежить від того, в якій мірі
повно представлена в них особистість в її різноманітній суб’єктивності, як
враховані її професійно-психологічні особливості, які перспективи їхнього
розвитку і згасання. Звідси – пріоритет суб’єктивно-смислового навчання у
порівнянні з інформаційним, спрямованість на формування у слухачів великої
кількості суб’єктних картин світу на відміну від однозначних “програмних”
уявлень, діагностика особистісного розвитку, ситуаційне проектування,
смислопошуковий діалог, включення навчальних завдань економічного спрямування у
контекст життєвих проблем [122, 28-38].
Особистісно орієнтовані технології засвоєння економічних знань означають
персоналізацію педагогічної взаємодії, яка вимагає адекватного включення у цей
процес особистісного досвіду (почуттів, переживань, емоцій, відповідних їм дій
і вчинків). Деперсоналізована педагогічна взаємодія жорстко детермінується
рольовими приписами, що суперечить полісуб’єктному (діалогічному) підходу.
Персоналізація і діалогізація професійно-економічної підготовки вчителя – це
повернення до “парної педагогіки”, оскільки вони спираються на застосування
цілої системи форм співробітництва. При їх впровадженні повинна зберігатися
певна послідовність, динаміка: від максимальної допомоги викладачам і слухачам
у вирішенні навчальних завдань економічного спрямування до поступового
наростання їхньої власної активності, до повної саморегуляції в навчанні і
появи відносин партнерства між ними. Перебудова форм співробітництва, пов’язана
зі зміною позицій педагога і слухача, приводить до можливості самозміни
суб’єкта навчання, який самостійно знаходить собі шляхи саморозвитку.
У процесі дослідження виявили, що саморозвиток особистості залежить від ступеня
індивідуалізації і творчої спрямованості освітнього процесу. Дана
закономірність складає основу індивідуально-творчого підходу. Він передбачає
безпосередню мотивацію навчальної та інших видів діяльності, організації
саморуху до кінцевого результату. Такий підхід створює можливість слухачу
відчути радість від самоусвідомлення власного росту і розвитку. Основне
призначення індивідуально-творчого підходу полягає в створенні умов, які
„запускають” внутрішні механізми саморозвитку і самореалізації особистості
вчителя.
Особистісно орієнтовані технології засвоєння економічних знань у сучасній у
системі післядипломної освіти в значній мірі пов’язані з реалізацією принципу
професійно-етичної взаємовідповідальності. Він обумовлений закономірністю,
згідно якої виступає готовність учасників педагогічного процесу взяти на себе
турботу про долі людей, про майбутнє нашого суспільства. Це неминуче припускає
їх гуманістичний спосіб життя, дотримання норм педагогічної етики. Даний
принцип вимагає такого рівня внутрішньодетермінованої активності особистості,
при якому учасники не йдуть на поводу в обставин, що складаються в
педагогічному процесі, а можуть самі створювати ці обставини, виробляти свою
стратегію, свідомо і планомірно удосконалювати себе.
Вивчення педагогічного досвіду викладачів інститутів післядипломної освіти
показує, що успіх і специфіка професійно
- Київ+380960830922