Розвиток художнього сприймання епічного твору студентами філологічного факультету в процесі вивчення української літератури.

Розділ 2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬОГО СПРИЙМАННЯ
ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ СТУДЕНТАМИ ФІЛОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
.............................................
51
2.1. Структура художнього сприймання і її місце у процесі організації занять з
літератури на філологічному факультеті
.......................................................................................
51
2.2. Шляхи, методи та прийоми формування художнього сприймання творів
літератури студентами-філологами ......
79
2.3. Критерії сформованості художнього сприймання
у студентів
......................................................................................
106
2.4. Експериментальна діагностика результатів дослідної роботи
..............................................................................................
115
2.5. Висновки до розділу
........................................................................
152
Висновки
......................................................................................................
155
Список використаних джерел
.......................................................
158
ВСТУП
Проблема розвитку художнього сприймання епічного твору студен­тами філологічних
факультетів зумовлена завданнями дальшого вдосконалення викладання літератури в
школі і необхідністю підго­товки вчителя, здатного викладати її на рівні
завдань сучасності.
Епічні твори складають понад 70 % змісту шкільних програм, а тому вивчення їх
як явищ мистецтва відіграє винятково важливу роль у формуванні літературної
освіти учнів. Відтак зростає вимога до вчителя, його професійної підготовки, до
вміння розкривати учням духовні пошуки письменника, відображені в образах і
ситуаціях епічного твору. І не тільки розкривати, а й озброювати школярів
умін­нями самостійно осмислювати зображені автором проблеми людського життя,
проникати в глибинну сутність твору.
За порівняно короткий час державної незалежності України немало зроблено для
розбудови національної системи освіти. Відбулося два з’їзди освітян, прийнято
програму “Освіта України XXI століття”, Національну доктрину розвитку освіти.
Як і в більшості розвинутих країн, у нас проводиться реформування освітньої
сфери, бо сьогодні незаперечно визнано, що в інформаційно-технологічному
суспільстві XXI століття визначати конкурентноздатність держави буде освітній
рівень нації. Саме тому, як зазначалося на Другому Всеукраїнському з’їзді
освітян, “зберігаючи кращі здобутки вітчизняної педагогіки, українська освіта
продовжує набувати нових рис [98, с.4]”.
Розроблено проект Концепції літературної освіти в 12-річній загальноосвітній
школі (керівник групи – Волошина Н.Й.), який одержав схвальну оцінку освітян і
яким передбачено, що “літературна освіта покликана створити на основі засвоєння
літературних знань оптимальні умови для інтелектуального розвитку й
самореалізації особистості, виховання громадянина України [40, с.3]”.
Нинішній етап удосконалення і розвитку освіти, поряд з іншими факторами,
передбачає просування в освітню сферу “останніх досяг­нень фундаментальної
науки”, особливо тих, що сприяють формуванню “цілісного світосприймання і
наукових методів мислення [191, с.113]”. А це значить, що майбутній учитель
повинен набути у вищому навчальному закладі вмінь трансформувати фундаментальні
знання у педагогічні технології.
За останнє десятиріччя зазнала значних змін і шкільна програма з української
літератури, в еволюції і корекції якої знайшли відобра­ження пошуки науковців,
письменників і вчителів-практиків.
У програму з української літератури для середньої школи ввійшли сьогодні
“повернені імена” письменників, творчість яких у тоталітарній державі не
вивчалась або й зовсім замовчувалась. Збільшилась кількість творів, що
вивчаються у школі. Сприйняти, усвідомити, зробити індивідуальним надбанням
духовне багатство, яке несуть ці твори – завдання, що вимагає високих душевних
сил і творчості. Його виконання просто неможливе без розвиненого літературного
сприйман­ня учня. Фундаментом, на якому будується уміння вчителя літератури
формувати в учнів здатність глибоко сприймати і розуміти художній твір, є його
власне літературне сприймання. Високий рівень розвитку цього сприймання саме і
є тією основою, на якій поруч з іншими факторами будуються навчально-методичні
технології вивчення літера­тури, і вивчення епічного твору зокрема, технології
духовного збага­чен­ня і літературно-естетичного розвитку учнів.
Художній твір може стати засобом духовного збагачення учнів, засобом формування
моральних та громадянських ідеалів лише за умови розвиненого художнього
сприймання, яке забезпечує осягнення високих думок і почуттів, відображених у
художніх образах, і перетворення їх у факт власної свідомості. Розвивати таку
здатність учнів може лише вчитель, який сам є творчо розвиненою особистістю і
має високий рівень художнього сприймання творів літератури.
Цим створюється подвійна мотивація актуальності та доцільності дослідження
названої проблеми: розвиток літературно-художнього сприймання майбутнього
вчителя є разом з тим одним із найваж­ли­віших факторів формування художнього
сприймання творів літератури учнями, що в цілому зумовлює піднесення рівня
навчально-виховного процесу з літератури в школі.
Отже, актуальність і доцільність нашого дослідження зумовлена потребами
дальшого поліпшення викладання літератури у школі і вищому навчальному
закладі.
Проблеми художнього сприймання творів літератури стали предметом дос