РОЗДІЛ 2
сучасний стан фінансових аспектів розвитку
різноманітних угруповань суб’єктів господарювання
2.1. Загальні тенденції розвитку інтегрованих структур в Україні
Як і будь який статистичний аналіз, дослідження ефективності фінансового
забезпечення різноманітних угруповань суб’єктів господарювання варто почати з
узагальнюючих показників. Основою цього можна вважати доцільність застосування
комплексного та системного підходу при розгляді будь-якого складного питання з
економічного розвитку. Водночас підґрунтям визначення узагальнених тенденцій
розвитку слід зазначити й відсутність розширеної кількісної характеристики
стосовно тих питань, які визначені предметом та об’єктом даного дослідження.
При цьому для розкриття загальних тенденцій розвитку інтегрованих структур в
Україні, в тому числі й їх фінансового забезпечення, на нашу думку, варто
почати з аналізу розвитку підприємств, які зазнали структурної трансформації
шляхом корпоратизації державних підприємств та передачі відкритих акціонерних
товариств на приватизацію. Хоча слід вказати, що і серед державних підприємств
також можна виділити достатню кількість інтегрованих структур суб’єктів
господарювання, що стосується, перш за все, підприємств монополістів.
Втім доречність розгляду підприємств з погляду інституційних перетворень
обумовлена тим, що питома вага підприємств промисловості недержавного сектора
економіки стрімко зростає (рис. 2.1, узагальнено та побудовано на підставі
даних [63, c. 339; 66]). Водночас промислові підприємства недержавної форми
власності, які становлять понад 85% загального числа промислових підприємств,
випускають приблизно 80% продукції.
Серед означених підприємств помітно виділяються й акціонерні товариств,
основою функціонування яких є дотримання корпоративних принципів. Так,
наприклад, за підсумками 2003 року акціонерних товариств налічувалось 19,7
тис., з яких 9,3 тис. це відкриті акціонерні товариства та 10,3 тис. закриті
акціонерні товариства. При цьому сектором акціонерних товариств реалізовано
29,0% продукції, у тому числі серед великих підприємств 37,0%, які зазвичай
уособлюють собою інтегровані структури суб’єктів господарювання. Цей сектор
володів 33,4% основних засобів і 43,4% оборотних активів галузей. Порівнюючи з
2001 роком, ці показники дорівнювали, відповідно, 30,3% та 31,4%. Крім цього
акціонерні товариства отримали 13,9 млн. грн. чистого прибутку від операційної
діяльності і майже 10,0 млн. грн. від звичайної діяльності до оподаткування. Це
склало, відповідно, 50,2% та 58,2% від загальних показників усіх галузей
економіки. Серед великих підприємств ці показники становили 61,5% та 63,4%. У
2001 році показники чистого прибутку акціонерних товариств у галузевих
показниках не перевищували 30%. До того ж найбільші темпи приросту виробництва
протягом 2003 та 2004 років в акціонерному секторі в окремих галузях мали:
будівництво, машинобудування, целюлозно-паперова промисловість, видавнича
справа [67]. Разом з цим з погляду регіонального аспекту найбільша кількість
зареєстрованих акціонерних товариств спостерігається в Дніпропетровські області
– приблизно 2787, Донецькій області – 2805, в м. Києві та Київській області –
приблизно 9000, Харківській області – 2900 [68]. При цьому враховуючи ті
акціонерні товариства, що припинили діяльність або змінили
організаційно-правову форму, можна зробити висновок, що кількість акціонерних
товариств, що реально працюють, вже 4 роки залишається стабільною.
Тож в цілому можна визначити динамічність розвитку інтегрованих структур
суб’єктів господарювання. Підґрунтям означеного може слугувати й узагальнений
вартісний аспект процесу реформування власності в Україні, який визначено нами
як відношення вартості майна, що підлягає приватизації до очікуваних надходжень
грошових коштів від продажу об’єктів, які змінили форму власності та вартості
акцій, що плануються до продажу за грошові кошти акціонерними товариствами, які
розпочали процес приватизації (рис. 2.2, авторські розрахунки на підставі даних
[69], дані наведені на початок року). Тобто з економічної точки зору цей
показник може характеризувати здатність нових угруповань суб’єктів
господарювання до потенційного збільшення їх загальної вартості. Водночас
означений показник також відбиває привабливість окремих суб’єктів
господарювання до об’єднання в певний різновид угруповань, з погляду сталості
розвитку фінансового аспекту інтеграційних зв’язків.
Як видно з рис. 2.2 з часом фінансовий аспект привабливості інституційних
перетворень різних суб’єктів господарювання шляхом корпоратизації стрімко
зростає. Тож можна визначити, що в процесі розвитку інтегрованих структур в
Україні фінансова складова набуває більшої значимості.
При цьому варто помітити, що способи за якими відбувається первісне формування
корпоративного сектору є досить різними. До основних з таких способів
відносяться: викуп об’єкта приватизації, викуп майна, зданого в оренду з
викупом та продаж на аукціоні. Так протягом 2003 року з загального числа
об’єктів приватизації, що належать до великих підприємств, було викуплено 59%,
приватизовано шляхом продажу акцій – 31,8% та продано за комерційним конкурсом
та на аукціоні – 4,6% [71]. Водночас, зазначимо, що базові вітчизняні галузі –
гірничо-металургійний комплекс, хімічна промисловість, машинобудування –
консолідуються, здебільшого через злиття, у великі й більш конкурентоспроможні
холдинги [74].
Втім для більш детального розгляду загальних тенденцій розвитку інтегрованих
структур в Україні звернемо увагу на динаміку процесу реформування власності,
де з погляду існуючої кл
- Київ+380960830922