РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Робота виконувалася на кафедрі хірургії протягом 2002–2005 рр. на базі
сільськогосподарських підприємств Київської області, що спеціалізуються на
виробництві молока (племзавод ТОВ “Сухоліське” та агрофірма “Світанок”).
Лабораторні дослідження виконані на кафедрі хірургії, а бактеріологічні – у
лабораторії кафедри лабораторної діагностики Інституту післядипломного навчання
керівників і спеціалістів ветеринарної медицини Білоцерківського державного
аграрного університету (завідувач професор В.М.Івченко). Матеріалом для
досліджень були високоудійні корови (6–7 тис. кг. молока за лактацію) з
гнійно-некротичними процесами у ділянці пальців та клінічно-здорові тварини.
Обсяг проведених досліджень приводимо в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Загальний об’єм досліджень
Вид досліджень
Кількість
Диспансерне обстеження, голів
620
Клінічне дослідження хворих, голів
588
Визначення оптимальної дози препарату КАФІ, голів
29
Визначення лікувальної ефективності, голів
210
Морфологічні дослідження крові, проб
171
Біохімічне дослідження сироватки крові, проб
241
Мікробіологічне дослідження , проб
Основні етапи виконання досліджень показані на рисунку 2.1.
Протягом 2003–2005 рр. у названих вище господарствах проводилося диспансерне
обстеження 620 корів чорнорябої голштинської породи для визначення поширення
захворювань дистального відділу кінцівок з урахуванням умов їх годівлі та
утримання. Зокрема, у ТОВ “Сухоліське” випадки ураження кінцівок зустрічаються
у 13,8 % тварин, тоді як в агрофірмі “Світанок” вони набули масового характеру
(78,9 %). У зв’язку з цим нами досліджена залежність виникнення
гнійно-некротичних уражень пальців у корів від умов їх годівлі та утримання.
Крім того, у цих господарствах протягом 2003–2004 рр. проводилося щомісячне
диспансерне обстеження тварин та лікування хворих, що дозволило визначити
динаміку хвороб ратиць у корів протягом року.
Клінічно-діагностичний етап передбачав загальне дослідження, а також клінічну
та бактеріологічну характеристику гнійно-некротичних процесів у ділянці
пальців.
При місцевому дослідженні звертали увагу на локалізацію процесу, його
поширення, наявність карманів, відшарувань копитцевого рогу тощо.
Крім клінічних змін нами вивчено низку морфологічних і біохімічних показників
крові, а також стану природної резистентності у корів, з гнійно-некротичними
процесами в ділянці пальців (74 голови). Дослідження крові проводили за
наступними показниками:
загальна кількість еритроцитів, лейкоцитів та лейкограма – за
загальноприйнятими методами;
гемоглобін – геміглобінціанідним методом;
загальний білок – рефрактометрично;
загальна кількість імуноглобулінів – за реакцією з 18 %-ним розчином натрію
сульфіту [133];
білкові фракції – нефелометричним методом, суть якого полягала в осадженні
білків фосфатно-сольовим розчином;
глікопротеїди та глікозаміноглікани – фракційним методом за І.В.Нєвєровим та
Н.І.Титаренко [134];
сіалові кислоти – за методом Гесса [135];
церулоплазмін – за методом Равіна [135].
Отримані результати порівнювали з аналогічними даними 10-ти клінічно здорових
корів.
Відбір зразків крові проводили шляхом пункції яремної вени, після попереднього
клінічного дослідження тварин. Для морфологічних досліджень кров стабілізували
3,8 %-ним розчином цитрату натрію, а для біохімічних – отримували сироватку. В
разі необхідності зразки сироватки заморожували при температурі –20 °С.
Для бактеріологічного дослідження під час хірургічної обробки відбирали
матеріал з вогнищ ураження на межі здорових та некротизованих тканин у
проавтоклавовані пробірки з фізіологічним розчином. Для створення анаеробних
умов, при культивуванні F. Nekrophorum використовували пірогалол.
Визначення біохімічних показників крові у корів з гнійно-некротичними
ураженнями показали, що у багатьох випадках, особливо при флегмонозних процесах
і пододерматитах, у хворих знижувалися імунні показники. Тому в комплексному
лікуванні таких корів ми використовували імуномодулюючий препарат КАФІ,
попередньо визначивши його оптимальну дозу для високопродуктивних корів. Для
цього нами були відібрані корови 5–6-річного віку в сухостійний період,
продуктивністю 5,8 тис. літрів молока за лактацію. Препарат вводили
внутрішньом’язово в ділянці крупа. За принципом аналогів було сформовано 5 груп
корів. Тваринам першої групи (6 корів) КАФІ вводили в дозі 1 мл на голову,
другої (5) – 2 мл, третьої (5) – 3 мл, четвертої (6) – 4 мл; п’ята група (7)
була контрольною – 1 мл 0,85 % розчину натрію хлориду. Кров для біохімічних
досліджень відбирали до введення препарату та через 14 днів і 2 місяці після
введення.
Клініко-експериментальне обґрунтування лікувальних заходів при
гнійно-некротичних процесах у ділянці пальців у корів проводили в 2-х серіях
дослідів. При цьому використовували весь комплекс зазначених клінічних,
гематологічних та біохімічних досліджень.
У першій серії дослідів було вивчено лікувальну ефективність
фенол-скипидар-димексидної емульсії. Для цього за принципом аналогів було
підібрано три групи тварин з гнійно-некротичними ураженнями пальців. У першій
(44 корови) для лікування використали фенол-скипидар-димексидну емульсію (фенол
– 5,0; скипидар – 10,0; рицинова олія – 50,0; димексид – 50,0), у другій (38
корів) – емульсію Барсукова (фенол – 5,0; скипидар – 10,0; рицинова олія –
50,0). Тваринам третьої групи (контрольна, 40 корів) на осередки ураження
наносили порошок Житнюка (цукор – 60,0; ксероформ – 20,0; стрептоцид – 15,0;
борна кислота – 5,0) з сульфатом м
- Київ+380960830922