РОЗДІЛ 2
Емпіричне дослідження особливостей готовності майбутніх учителів початкових
класів до розвитку креативності молодших школярів
2.1 Методика дослідження готовності майбутніх учителів початкових класів до
розвитку креативності
Об’єктом нашого дослідження є готовність майбутніх учителів початкових класів
до розвитку креативності молодших школярів. Вибірку склали 160 студентів
факультету підготовки вчителів початкових класів 1, 3 та 5-го курсів
Слов'янського державного педагогічного університету. Дослідження проводилось
протягом 2002-2004 років.
Систематизуючи теоретичні знання відносно готовності майбутніх учителів
початкових класів до розвитку креативності молодших школярів, нами була
розроблена робоча модель структури цієї готовності, яка складається з двох груп
взаємопов’язаних складових – професійних (когнітивних та операційних) та
психологічних (мотиваційних та особистісних). Відповідно змісту цих складових
нами була розроблена програма емпіричного дослідження даних складових.
Відповідно цілям та завданням нашого дослідження на першому етапі головною
метою було вироблення загального розуміння ситуації психологічного забезпечення
професійного становлення вчителя початкових класів у вищих закладах освіти та
виявлення ставлення студентів – майбутніх учителів початкових класів до
розвитку креативності молодших школярів, творчої педагогічної діяльності та до
себе як творчої особистості в освіті. До того ж, важливо було відчути специфіку
формування готовності студентів до розвитку креативності молодших школярів під
час навчання у ВНЗ, зміни в їх готовності до даного виду діяльності та
ставлення до них, ставлення до роботи, колективу та вчителів, що орієнтовані на
розвиток креативності молодших школярів. Окремим завданням було уточнення
критеріїв і показників готовності студентів – майбутніх учителів початкових
класів до розвитку креативності молодших школярів.
Спочатку у нашому дослідженні було проаналізовано навчально-методичну
документацію (програми навчальних курсів із психології, рекомендації до
педпрактики й методичних матеріалів до них).
Під час емпіричного дослідження аналіз документації був доповнений пілотажним
анкетуванням, яке забезпечило масив первинних даних про сформованість окремих
складових готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку
креативності молодших школярів.
Методику дослідження готовності майбутніх учителів початкових класів до
розвитку креативності молодших школярів наведено у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Методика дослідження готовності майбутніх учителів початкових класів до
розвитку креативності молодших школярів
Складова
Методи дослідження
мотиваційна
анкетування, проективна методика незавершених речень (дод. А)
операційна
аналіз ситуацій (дод. А), спостереження під час практики
когнітивна
опитувальник (дод. А)
особистісна
„Креативне поле” [17]
Отримані дані піддавались статистичному аналізу за критерієм ч2 - квадрат,
дисперсійним аналізом з наступною якісною інтерпретацією та змістовним
узагальненням. Математична обробка даних та графічна презентація результатів
здійснювалися за допомогою комп'ютерного пакету статистичних програм SPSS
(версія 12.0.) та Excel MS.
Для дослідження рівня сформованості складових готовності майбутнього вчителя
початкових класів нами був розроблений опитувальник, який складається з 61
питання (див. додаток А).
З них 41 питання спрямоване на дослідження структури мотиваційної складової
готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності
молодших школярів.
Крім цього, ми виходили з того, що в ситуації формування готовності майбутніх
учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів,
готовність до тієї чи іншої поведінки формується на основі притаманних
особистості мотивів, які зумовлюють той цілісний психічний стан, що визначає
наступну активність і надає їй доцільного спрямування. Тому структуру
мотиваційної складової даної готовності було уточнено за рахунок вибору
найзначущих мотивів професійної діяльності вчителів початкової школи загалом,
які були визначені за допомогою експертів: викладачів педуніверситету та
учителів початкових класів. До переліку цих мотивів увійшли:
- бажання реалізувати любов до дітей;
- прагнення знати умови розвитку креативності;
- прагнення переборювати труднощі, пов’язані з роботою, вдосконалення себе;
- бажання направляти дії інших людей;
- схильність працювати на користь людям;
- бажання реалізувати власний творчий потенціал;
- прагнення постійного самопізнання та самоаналізу своєї діяльності;
- бажання працювати вчителем початкової школи;
- бажання зайняти гідне місце в суспільстві;
- інтерес до майбутнього розвитку власного загального інтелекту та здібностей;
- прагнення мати велику відпустку влітку;
- бажання оволодіти методиками розвитку креативності;
- бажання мати широкі соціальні контакти та зв’язки;
- схильність спілкуватися та взаємодіяти з дітьми, їх батьками;
- прагнення стати висококультурною людиною;
- бажання виховати майбутніх патріотів, гідних громадян України;
- бажання отримувати задоволення від роботи;
- схильність до розвитку творчої особистості учнів;
- бажання реалізувати власні творчі задуми;
- потреба самому бути творчим вчителем;
- бажання займатися самоосвітою та саморозвитком;
- прагнення сприяти гуманізації навчання і виховання дітей;
- бажання користуватися авторитетом;
- прагнення впливати на свідомість батьків, учнів;
- потяг спостерігати за розвитком дитини, бачити результати своєї діяльності.
Серед цих мотивів треба було вибрати 10 та прорангувати від 1 до 10 залежно від
значущості кожного з них для досліджуваного.
Ще одним поліфункц
- Київ+380960830922