Формування готовності майбутніх фахівців банківської справи до аналітичної діяльності засобами моделювання

РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ
БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ ДО АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАСОБАМИ МОДЕЛЮВАННЯ
2.1. Загальні питання організації та проведення експерименту
Метою нашого експерименту обрано перевірку ефективності педагогічної технології
формування готовності майбутніх фахівців банківської справи до аналітичної
діяльності засобами моделювання.
Проведення педагогічного дослідження базувалось на теорії однофакторного
експерименту, сутність якого полягає в тому, що в експериментальних та
контрольних групах здійснюється варіювання одного з факторів, що впливають на
об’єкт дослідження, а інші є тотожними (В.Євдокимов, І.Гавриш, А.Клочко,
Т.Олійник) [77].
Завданнями експериментальної роботи було визначено такі:
визначення вихідного рівня готовності до аналітичної діяльності засобами
моделювання у контрольних і експериментальних групах покомпонентно та
простежити його підвищення за допомогою впровадження в навчально-виховний
процес педагогічної технології;
організація активного навчального середовища (евристичні, інтерактивні методи
та форми навчання, інформаційно-комунікаційні технології), розроблення
методичного забезпечення відповідно до розробленої технології;
демонстрація у кількісному і схемографічному вираженні ступеня ефективності
запропонованої технології формування готовності до аналітичної діяльності в
експериментальних та контрольних групах.
Уся експериментальна робота проводилася під керівництвом пошукувача протягом
1997-2005 рр.
Дослідно-експериментальною базою дослідження були: Харківський банківський
інститут Української академії банківської справи (ХБІ УАБС), спеціальності
“Банківська справа”, "Фінанси", "Облік і аудит", Харківський регіональний
інститут державного управління Національної академії державного управління при
Президентові України. Водночас, матеріали дослідження впроваджені у навчальний
процес на фізико-математичному факультеті Харківського національного
педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди (ХНПУ). Усього в експерименті
взяли участь 213 осіб.
Експериментально-дослідна робота відповідно до логіки здійснення однофакторного
експерименту мала чотири етапи – констатувальний, формувальний, контрольний і
етап узагальнення отриманих результатів [75].
Процес знаходження структурних елементів вимірювання (об’єкт, процедура та
результат вимірювання) зумовлює логіку розв’язання завдань констатувального
експерименту. Тому при їх вирішенні можна виділити 3 етапи: підготовчий,
здійснення вимірювання в експериментальній і контрольній групі, якісний і
кількісний аналіз результатів [77, с.46]. Отже, на підготовчому етапі виконано
такі завдання: розробка критеріїв і показників вимірювання рівня готовності
майбутніх фахівців банківської системи до аналітичної діяльності засобами
моделювання та відбір методів вимірювання. Далі у процесі констатувального
експерименту здійснено вимірювання, проведено якісний і кількісний аналіз його
результатів, вирівняні умови проведення експерименту в контрольних і
експериментальних групах.
Аналіз програм дисциплін циклу природничо-наукової та загальноекономічної
підготовки свідчить, що у їх змісті не висвітлено аспекти навчання аналітичної
діяльності, використання засобів моделювання у процесі розв’язування
практико-орієнтованих задач, що необхідні для продуктивного навчання у вищому
навчальному закладі та здійснення професійної діяльності банківського
службовця. Тому ми вважали за необхідне ввести до вказаних дисциплін додаткову
інформацію, яка б сприяла орієнтації студентів на аналіз об’єктів
фінансово-економічної сфери засобами моделювання і забезпечувала б
сформованість усіх компонентів готовності до аналітичної діяльності, а також
прагнення до постійного самовдосконалення в цьому напрямі.
Головною цільовою установкою для експериментальних груп при проведенні
формувального етапу експерименту було обов’язкове дотримання теоретично
обґрунтованої технології формування готовності до аналітичної діяльності
засобами моделювання при вивченні дисциплін “Вища математика”, “Інформатика та
комп’ютерна техніка” та інших дисциплін циклу природничо-наукової та
загальноекономічної підготовки, при впровадженні факультативного курсу з
розв’язування задач економічного змісту засобами математичного пакету Derive. У
контрольних групах формування у студентів первинних уявлень про аналітичну
діяльність засобами моделювання, рефлексивну діяльність, розвиток адекватної
професійної мотивації, а також формування прийомів аналітичної діяльності
засобами моделювання здійснювалось традиційно в процесі вивчення тих самих
дисциплін.
На контрольному етапі виявлено динаміку показників сформованості готовності
учасників експерименту. Вимірювання здійснювалось за тими ж критеріями й
показниками, що й у констатувальному експерименті та за допомогою тих самих
методів.
На етапі узагальнення результатів експерименту здійснено перевірку статистичної
гіпотези дослідження й зроблено висновки експериментально-дослідної роботи.
Цілісність, безперервність і системність процесу формування готовності до
аналітичної діяльності вимагають побудови змісту та структури педагогічного
процесу у відповідності з завданнями та основними компонентами готовності.
Компонентно-структурний аналіз феномена “готовність майбутніх фахівців
банківської справи до аналітичної діяльності засобами моделювання” дозволив
з’ясувати відповідні критерії та показники. Ми виходили з розуміння того, що
завдяки їх чіткому визначенню з’явиться можливість установити залежність між