Гігієнічне значення комбінованої дії нітрату натрію та хлориду кадмію з урахуванням вікових особливостей та характеру метаболізму

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Для досягнення поставленої мети та реалізації передбачених завдань нами
проведені експериментальні дослідження з урахуванням норм біоетики на білих
конвенційних аутбредних щурах – самцях віком 1,5, 6 та 22 місяці [85], яких
утримували на стандартному харчовому рацiонi з вільним доступом до води та в
стабільних умовах (темпе­ра­­тура повітря - 18-20 0С, відносна вологість -
50-60 %) віварію Буковинського державного медичного університету згідно ОСТ 42
1-88 «Тварини лабораторні. Технологічний процес» з дотриманням основних
положень Конвенції Ради Європи про охорону хребетних тварин [221], що
використовуються в експериментах та інших наукових цілях від 18.03.1986 р.,
Директиви ЄЕС № 609 від 24.11.1986 р. і наказу МОЗ України № 281 від 01.11.2000
р. Кількість тварин у статистичній групі становила 6-8.
Основні методи та обсяги досліджень наведені в таблиці.
Таблиця
Методи і обсяг виконаних досліджень
Показники
Кількість дослі-джень (проб)
1. Визначення типу ацетилювання у тварин
940
2. Біохімічні дослідження в цільній крові:
визначення вмісту гемоглобіну
235
визначення вмісту метгемоглобіну
127
3. Біохімічні дослідження в плазмі крові:
визначення рівня СМП
205
визначення продуктів ОМБ
235
визначення концентрації ЦП
235
Продовж. табл.
визначення концентрації вільних SH-груп
43
визначення вмісту загального білка
235
4. Біохімічні дослідження в еритроцитах:
визначення рівня ТБКАП
42
визначення активності ГП
42
визначення концентрації вільних SH-груп
42
5. Біохімічні дослідження в печінці:
визначення активності ГП
235
визначення активності каталази
202
визначення активності глюкозо-6-фосфатде­гід­ро­ге­нази
42
визначення вмісту білка
178
визначення активності Г – S – Т
235
визначення активності ЛДГ
42
визначення активності ГР
87
визначення концентрації вільних SH-груп
41
визначення рівня ТБКАП
235
6. Дослідження функціональної здатності ЦНС
597
7. Загальна кількість щурів
235
8. Проведення статистичної обробки отриманих резуль­та­тів
4275
Вибір нітрату натрію та хлориду кадмію як модельних токсикантів зумовлений:
по-перше, значним забрудненням ними об’єктів довкілля [72, 130]; по-друге,
наявністю у нітратів вираженої вікової чутливості [61]; по-третє, можливістю
(навіть при дотриманні ГДК для харчових продуктів) надходження до організму
тільки з їжею такої кількості кадмію, яка перевищує рекомендовану ФАО/ВООЗ
толерантну дозу в 7 разів для дітей та в 4 рази для дорослих , а при
перевищенні гігієнічних нормативів для повітря виробничих приміщень,
атмосферного повітря, води водоймищ ще в 3-5 раз [194, 269]; по-четверте,
збільшується ризик комбінованого впливу сполук кадмію та нітратів на всі вікові
групи населення через постійно зростаюче забруднення біосфери цими
ксено­біотиками.
Для визначення ацетилюючої здатності тваринам вводили внутрішньо­шлун­ково (за
допомогою зонда) сульфадимезин (на 1% крохмальному роз­чи­ні), із розрахунку
100 мг/кг маси тіла. Протягом трьох годин у тварин зби­ра­ли сечу, в якій
визначали активність N-ацетилтрансферази [КФ 2.3.1.5.] за ме­то­дом
Пребсінг-Гаврилова в модифікації Тимофєєвої [124]. За кількістю виділеного з
сечею вільного та загального сульфадимезину дослідних тварин було поділено на
дві групи: “швидкі” та “повільні” ацетилятори. У кожній групі виділено три
підгрупи: I Ї контрольні тварини, II Ї тварини, яким вводили хлорид кадмію та
нітрат натрію, III Ї тварини, яким вводили хлорид кадмію, нітрат натрію та
настоянку ехінацеї пурпурової (“Фармацевтична фабрика” м. Київ, серія №30303).
Підгостру інтокси­кацію моделювали шляхом внутрішньо­шлункового введення
дослідним тваринам усіх вікових груп нітрату натрію в дозі 500 мг/кг маси тіла,
що дорівнює 1/15 DL50 та хлориду кадмію - внутрішньоочеревинно в дозі 0,1
мг/кг, що дорівнює 1/150 DL50 упродовж 14 діб. Тваринам III підгрупи за 1,5 год
до введення хлориду кадмію та нітрату натрію внутрішньошлунково вводили
спиртову настоянку ехінацеї пурпурової в дозі 0,25 мл/кг. Контрольній підгрупі
тварин замість хлориду кадмію та нітрату натрію вводили, відповідно,
ізотонічний розчин натрію хлориду (внутрішньоочеревинно) та водопровідну воду
(внутрішньошлунко­во).
Гостру інтоксикацію моделювали шляхом одноразового введення хло­риду кадмію
(внутрішньоочеревинно) та нітрату натрію (внутрішньо­шлун­ково) в дозах
близьких до Ѕ DL50.
За умов підгострої інтоксикації евтаназію щурів виконували через 24 години
після останнього введення речовин під легким ефірним наркозом шляхом
декапітації. За умов гострої дії ксенобіотиків декапітацію проводили на висоті
загибелі тварин.
На фоні підгострого впливу нітрату натрію та хлориду кадмію і профілактичного
застосування настоянки ехінацеї пурпурової на 7-й та 14-й дні експерименту у
тварин різного віку вивчали функціональний стан ЦНС за показниками
пове­дiн­кових реакцiй (ГРА, ВРА, НР, емоційна реактивність (ЕР) та ІПА))
[21].
Стан прооксидантної системи крові оцінювали за вміс­том продуктів білкової
пероксидації, що реагують з 2,4-динітро­феніл­гід­ра­зи­ном [125]; за
активністю ЦП [96] [КФ 1.16.3.1] - модифікованим методом Ре­в­­і­на; за вмістом
ТБКАП [23] та активністю ГП [47] у еритроцитах.
Вивчення рівня ендогенної інтоксикації проводили за вмістом СМП у си­ро­ват­ці
крові [37].
У цільній крові визначали концентрацію метгемоглобіну [59], рівень
ге­мог­лобіну [123]; вміст білка плазми крові біуретовим методом [98];
концент­ра­цію вільних SH-груп, що реагують з 5,5 – дитіобіс,2-нітробензойною
кис­ло­тою у сироватці крові [168] та еритроцитах [126].
В гомогенаті печ