РОЗДІЛ 2
ЧИННИКИ ТА ЗМІСТ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ
СУСПІЛЬСТВІ
2.1. Зміни в тріаді „суспільство – освіта – педагогічна освіта” в умовах
формування інформаційного суспільства
На зламі століть світова спільнота вступила у новий період розвитку
суспільства, пов’язаний з появою і поширенням інформаційної техніки і сучасних
інформаційно-комунікаційних технологій, які сприяють зростанню кількості й
якості інформації; розгортанням глобальної інформаційної індустрії; зростанням
ролі знань. Сучасний етап суспільного розвитку визначається як процес творення,
накопичення, передачі, обробки і використання інформації в усіх її проявах;
процес інтенсифікації суспільного життя як на рівні окремого індивіда, так і
суспільства загалом; процес перетворення інформації та знання у продуктивні
сили суспільства й формування на цій основі суспільства Знань (knowledge
society) [34, с. 13].
Усі галузі, пов’язані з виробництвом інформації, знань, з інформаційними
послугами, розвиваються прискореними темпами, а це, в свою чергу, формує умови
для широкомасштабного переходу до інформаційного суспільства. Це явище виникло
в другій половині 60-х рр. ХХ ст. та збігається у часі з розробкою основних
положень концепції постіндустріального суспільства (Даніел Белл, Патріція
Ебурдін, Джон Несбітт, Толкотт Парсонс). Засновником концепції
постіндустріального суспільства став американський соціолог, професор
Гарвардського університету Даніел Белл. У своїх роботах він глибоко аналізує
основні тенденції у зміні співвідношення секторів суспільного виробництва,
становлення економіки послуг, формування наукового знання як самостійного
елемента виробничих сил, а також оцінює роль та місце постіндустріального
суспільства у процесі загального суспільного розвитку. За визначенням професора
Д.Белла, в постіндустріальному суспільстві відбуваються зміни в соціальній
структурі. У своїх наукових працях при аналізі соціально-структурних наслідків
постіндустріального суспільства Д.Белл виділяє п’ять вимірів:
1) в економічній галузі відбувається перехід від товаровиробляючої до
обслуговуючої економіки;
2) при розподілі населення за родом занять перевага віддається
професійно-технічному класу;
3) головним принципом існування суспільства стає провідна суспільна роль
теоретичного знання як джерела інновацій і політичних формулювань;
4) пріоритети майбутнього – контроль і оцінка технологій;
5) ухвалення рішення: створення нової „інтелектуальної” технології [8, с.
208].
На думку Д.Белла, зміни в соціальній структурі зумовлюють перетворення в інших
сферах суспільства трьома способами:
1. Соціальна структура є структурою ролей. Вона покликана узгоджувати дії,
спрямовані на досягнення поставлених цілей. Однак, при цьому здійснюється
бюрократизація науки й інтелектуалізації праці, тому значення
постіндустріального суспільства полягає в підвищенні ролі науки.
2. Зміни в соціальній структурі суспільства вимагають вирішення проблем
управління. У суспільстві, яке дедалі більшою мірою намагається контролювати
процеси власного розвитку, політичний порядок неодмінно стає першорядним
чинником. Постіндустріальне суспільство збільшує важливість технічного
складника знання і спонукає вчених, інженерів і технологів або змагатися з
політиками, або ж ставати їхніми спільниками. Перетворюючи ухвалення рішень на
технічну процедуру, воно тим самим безпосередньо вводить у політичний процес
ученого чи економіста.
3. Нові способи життя кидають виклик тенденціям культури, які спрямовані на
піднесення значущості людської особистості. Тому, створюючи технічну
інтелігенцію та збільшуючи її чисельність, постіндустріальне суспільство
порушує актуальні питання про ставлення технічного інтелектуала до
гуманітарного [8, с. 206–207].
Інший підхід уособлює ідею створення нового соціального устрою. На думку
переважної кількості дослідників, поняття „інформаційне суспільство” найточніше
характеризує основні ознаки нової фази в історичному розвитку суспільств світу.
Теорія інформаційного суспільства ґрунтується на нових принципах вироблення,
обробки і розповсюдження інформації, що приводить до впровадження процесу
інформатизації у кожну сферу соціальної діяльності.
Особливе значення для розвитку ідей інформаційного суспільства має концепція
Елвіна Тофлера, викладена в його працях „Шок майбутнього”, „Третя хвиля” і
„Метаморфози влади”. Період до появи засобів масової інформації, на думку
Е.Тофлера, характеризується виникненням принципів і правил, які регулюють
повсякденне життя і поведінку людей. Їхньою суттю є утвердження принципів
синхронізації, стандартизації, механізації, що використовуються у
підприємницькій діяльності, державній практиці та повсякденному житті.
Період „третьої хвилі” – період радикальних змін, під час якого відбувається
руйнування одного з найважливіших принципів цивілізаційного розвитку
(централізації) і стверджуються нові ритми: змінний індивідуальний графік
роботи, збільшення обсягу нічних робіт, неповний робочий день, дестандартизація
тощо. Все це потребує інших підходів щодо професійної підготовки спеціалістів.
Виникають нові соціальні і політичні інститути, по суті, поступово формується
новий світ – інформаційне суспільство [92, с. 9–10].
Науковці з різних країн світу намагаються вибрати з розмаїття рис сучасності
провідні й окреслити характеристики інформаційного суспільства. У цьому напрямі
заслуговує на увагу робота російського філософа І.С.Мелюхіна „Інформаційне
суспільство: джерела, проблеми, тенденції розвитку”, в якій ав
- Київ+380960830922