РОЗДІЛ 2
Розробка педагогічних умов формування загальнолюдських цінностей у підлітків у
процесі вивчення іноземної мови
2.1. Урахування ціннісних пріоритетів підлітків у процесі вивчення іноземної
мови
У духовному аспекті підлітковий вік характеризується як перехід від дитинства
до дорослості, у якому тісно переплітаються суперечливі тенденції. Якщо в
дитячому віці дитина орієнтована на світ речей, над смислом яких вона часто не
замислюється, то в роки отроцтва перед підлітком відкривається світ ідей. На
думку психологів, особистість підлітка ще глибоко незріла, багато в чому
дисгармонійна. Водночас поведінка підлітка стає соціально значимою й
орієнтованою.
Загальнолюдські цінності, відображаючись у свідомості підлітка, значною мірою
переломлюються його особистісними структурами, оскільки частина з них
відкидається (тобто не становить на цей момент значимості для суб’єкта або ж
заперечується ним у принципі), а інші осмислюються, оцінюються, формуючи
особливий вид ставлення до явищ дійсності – ціннісне ставлення.
На основі привласнених цінностей відбувається перетворення самої особистості
підлітка, який у процесі отримання інформації узагальнює свої знання про
цінності, закріплює їх в особистих переконаннях, керується власною ієрархією
цінностей, включаючись у ціннісно-значиму для нього діяльність.
Відповідно до концепції нашого дослідження, формування зрілих загальнолюдських
цінностей у підлітків ґрунтується на їхній готовності до участі в катарсичній
духовній діяльності. Ця готовність охоплює інтелектуальну, моральну, емоційну й
поведінкову сфери особистості. Нами було розроблено програму констатуючого й
одночасно формуючого експерименту, яка передбачала розв’язання комплексу
завдань. Головними серед них були вивчення, виявлення й розкриття:
рангової оцінки підлітками еталонного набору загальнолюдських цінностей;
змісту загальнолюдських цінностей, значимих для підліткового віку;
взаємної залежності між ціннісною свідомістю, домінуючими почуттями й
соціальною поведінкою підлітків;
соціальних чинників, які впливають на формування ціннісної сфери школярів;
зв’язку духовних цінностей підлітків з їхніми життєвими планами й
перспективами;
установок підлітків на особистий саморозвиток і самовдосконалення;
домінуючих „світоглядних почуттів” (С.Рубінштейн) підлітків;
ціннісних очікувань підлітків щодо інших людей;
готовності підлітків проявляти співчуття, жалість, толерантність до інших
людей;
установки на активну творчу діяльність і поведінку;
взаємозв’язку ціннісної й мовної свідомостей підлітків;
ставлення підлітків до іноземної мови як до мети й засобу реалізації життєвих
планів.
На основі розробленої нами теоретичної еталонної моделі загальнолюдських
цінностей, викладеної в підрозділі 1.2 цього дослідження, підліткам було
запропоновано проранжирувати їх за ступенем важливості для життєдіяльності
людини. В оцінках 407 школярів 14 – 15 років загальнолюдські цінності мають
такі ранги порівняно з теоретичною моделлю (див. додат. Б).
Безсумнівним лідером серед цінностей є „життя”: воно випереджає в рейтингу на
1/3 голосів цінність „здоров’я”, яка зайняла другу позицію. У свою чергу,
„здоров’я” на стільки ж позицій стоїть вище, ніж цінність „свобода”. Далі з
великим відставанням від трійки лідерів компактно розташувалась група
цінностей, які мають невеликий розрив між собою, – суспільство, пізнання,
спілкування, індивідуальність, творчість. Останні чотири місця займають
„аутсайдери” – праця, власність, інформація, усебічний розвиток особистості.
Порівняно із запропонованою нами еталонною теоретичною моделлю думки підлітків
збіглись за трьома позиціями: життя (1), здоров’я (2), усебічний розвиток
особистості (12).
Більш значимими в очах підлітків виявились цінності свобода (було 4-е місце,
стало 3-є), пізнання (7–5); спілкування (9–6), індивідуальність (10–7),
творчість (11–8). Опустились у ранговій таблиці цінності суспільство (було 3-є
місце, стало 4-е), праця (5–9), власність (6–10), інформація (8–11).
Величезна цінність життя й здоров’я обумовлена спрацюванням інстинкту
біологічного самозбереження, природного для кожної нормальної в
інтелектуальному, психологічному плані людської істоти: усім нам властиво
уникати смерті й деградації. За нашими спостереженнями, саме в підлітковому
віці особливо гостро усвідомлюється конечність людського існування. Підліток
усвідомлює (дізнається він про це значно раніше), що він, як і всі люди,
смертний, і починає особливо цінувати життя і, як умову його максимального
продовження, – здоров’я.
Саме природне, інстинктивне відчуття цінності життя й здоров’я забезпечує їм
лідерство й у духовному відношенні. Те, що значиме для себе особисто,
визнається безумовно цінним і для собі подібних, тобто для всіх людей.
Високе ціннісне положення свободи пояснюється і її важливим соціальним,
політичним, ідеологічним значенням у культурі нашого суспільства, і її
особливою психовіковою роллю в розвитку підлітків. У 14–15 років, з ростом
особистої самосвідомості, підліток прагне вийти за межі „рабського” дитинства у
привабливу для нього область „вільної” юності. Імовірно, саме збільшення
ступеня свободи збігається в підлітків з розумінням соціальної дорослості. Бути
вільним, а отже дорослим – дуже престижно й значимо в підлітковому віці.
Підліток – „істота шкільна”, отже, суспільна. Соціальний статус учня зобов’язує
його майже постійно перебувати в колективі, брати участь у колективних формах
діяльності й спілкування, вбирати духовно-культурні результати розвитку
суспільного колективу (цінності, знання й т. ін.), нести відповідальність з
- Київ+380960830922