РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце досліджень і грунтово-кліматичні умови
Польові дослідження 2001–2004 рр. проводились у селекційній сівозміні
Науково-дослідного інституту круп’яних культур Подільського державного
аграрно-технічного університету. Селекційна сівозміна дослідного поля розміщена
в південній Лісостеповій частині Хмельницької області, яка за
тепло-забезпеченістю та ступенем зволоження за вегетаційний період відноситься
до південного теплого агрокліматичного району.
Грунти селекційної сівозміни – чорноземи глибокі малогумусні
середньо-вилугувані на карбонатних лесовидних суглинках. В агрономічному
відношенні фізичні властивості ґрунту характеризуються добрими показниками.
За даними досліджень Проблемної науково-дослідної лабораторії з обробітку
ґрунту ПДАТУ, щільність твердої фази його верхніх шарів становить 2,58 г/м3,
щільність складу – 1,17-1,25 г/м3, загальна пористість – 51,6-54,7%, вміст
рухомого фосфору за Чіріковим – 9,0-12,0, обмінного калію – 19,0-23,0 мг на
100г ґрунту, ємність поглинання й сума поглинутих основ відповідно 32-34 і
30-33 мг/екв на 100 г ґрунту. Відносно неглибоке залягання карбонатів кальцію
та магнію забезпечує в гумусовому горизонті й орному шарі нейтральну реакцію
ґрунтового розчину. Гідролітична кислотність складає 2,3-2,8 мг/екв. на 100 г
ґрунту, pH сольової – 6,8-7,2, а ступінь насичення основами – близький до
абсолютного й становить 94,7-99,0%. За механічним складом відноситься до
важкосуглинкового. Об’ємна вага верхніх шарів ґрунту складає 1,2-1,4 г/см3,
пористість – 47%. Коефіцієнт в’янення дорівнює 12,4 [167]. Ці ґрунти цілком
придатні для вирощування такої культури, як гречка.
Клімат південно –західної частини Лісостепу помірно –континентальний з м’якою
зимою й теплим вологим літом. Вплив вологих атлантичних повітряних мас сприяє
незначному коливанню температур. Сума опадів достатня, і в середньому за рік
становить 572 мм, 70 – 80% з них припадає на теплий період року. Переважають
західні вітри. Середньорічна багаторічна температура повітря складає 7,6єС.
Найхолоднішим місяцем року є січень з середньомісячною температурою повітря
5,3єС та абсолютним мінімумом – 31єС, а найтеплішим – липень з абсолютним
максимумом – 38єС. Перехід середньодобової температури повітря через 5єС в бік
підвищення відбувається в перших числах квітня та співпадає з початком
вегетації, а в бік зниження –на початку листопада, коли вегетація рослин
практично припиняється. Вегетаційний період триває близько 200-210 днів.
Весняні заморозки в повітрі спостерігаються в середньому до 19 квітня
(найпізніші – 21 травня). Осінні заморозки починаються в середньому 16 жовтня,
а самі ранні 21 вересня. Останні весняні заморозки на поверхні ґрунту
спостерігаються 30 травня, а перші осінні –11 вересня [168, 169].
Сума фотосинтетичної активної радіації змінюється з південного заходу на
південний схід від 95 до 105 Ккал/см2 при зміні сонячного сяйва в такому ж
напрямку від 1700 до 2000 годин на рік.
Сума опадів значною мірою коливається в часі. Найчастіше вони пов’язані з
проходженням атмосферних фронтів циклонів, які пересуваються з Атлантики на
схід по центральних і північних регіонах Європи.
За період вегетації гречки сума опадів складає близько 260 мм.
Річний хід абсолютної вологості повітря характеризується максимумом у липні
(15,0-15,5 мб.), коли найбільше випаровування, і мінімум у січні (3,7-4,0 мб.).
Відносна вологість повітря, порівняно з його абсолютною температурою, має
зворотний хід, максимум її в листопаді-грудні (80-88%), а мінімум зазвичай у
травні-червні (66-70%). Особливо чітко виражений добовий хід відносної
вологості ґрунту влітку – серед дня близько 50%, а вночі понад 80% [168].
Гідрорежим південно-західної частини Лісостепу України формується трьома
річковими басейнами: Дністром, Південним Бугом та Західним Бугом, які в різних
напрямках поділили територію, сформували річкові долини й луки, утворили
оригінальну осанцеву форму рельєфу. Велику роль у живленні річок відіграють
ґрунтові та підземні води, що забезпечують від 35 до 50% річного стоку.
Гречка є культура досить вибаглива до умов вирощування: вологи, світла, тепла й
грунту. Насіння гречки починає проростати при температурі 7-8єС, але енергійне
проростання (дружнє) відбувається лише тоді, коли грунт прогріється до 13-15єС
[16, 28].
У фазі сходів гречка чутлива до заморозків: при -2єС рослини пошкоджуються, а
при -4єС – гинуть повністю. Мінімальні температури, „біологічний нуль” для
появи сходів гречки, становлять 7-8єС [170], що за період проростання насіння
визначає ріст і розвиток рослин гречки [171]. У період сходи-бутонізація гречка
менш вимоглива до температурного режиму, вологості грунту та повітря. Цей
період характеризується повільним ростом. Сприятливих погодних умов ця культура
вимагає в період цвітіння, коли починається її інтенсивний ріст і розвиток.
Похолодання, особливо нічні, у період цвітіння та формування насіння, негативно
впливають на налив плодів, хоча запліднення та ріст зав’язі триває [15, 126].
Дослідженнями встановлено, що для одержання достатніх врожаїв зерна гречки
необхідно, щоб під час утворення чотирьох справжніх листочків температура
повітря сягала 17-19єС і сума опадів була близько 70 мм. На кінець цвітіння
температура повітря не повинна перевищувати 19єС, а сума опадів повинна бути на
рівні 20-30 мм при 50-60% вологості повітря [172]
Для формування вегетативних і генеративних органів гречки найбільш сприятлива
температура повітря 20-25єС [17].
Якщо мінімальна температура повітря +10єС на початкових стадіях визначає хід
росту й
- Київ+380960830922