РОЗДІЛ III
ОПТИМІЗАЦІЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ
УКРАЇНИ
3.1. Модифікація зовнішньоекономічного механізму в процесі включення
високотехнологічних галузей України в систему СОТ
В сучасних умовах зовнішньоекономічний механізм розвитку інноваційного
потенціалу країни не може ефективно функціонувати без членства в України в СОТ.
Нині Україна є членом десятків міжнародних організацій, проте вона досі, маючи
значний економічний потенціал, залишається поза межами Світової організації
торгівлі [72 міжнародна торгівля за участю 148 країн-учасниць СОТ нині охоплює
понад 90% світової торгівлі [56]. При цьому держави-члени застосовують однакові
правила, створюючи таким чином більш стабільне і передбачуване торговельне
середовище. Саме це є головною причиною бажання України, як і багатьох інших
країн, набути членства в СОТ. будь-яка країна, що вступає до СОТ, бере на себе
зобов'язання щодо запровадження правил торгівлі та приєднання до угод, які
нараховують 29 окремих правових актів, раніше підписаних усіма
державами-членами СОТ. Тобто вступ до СОТ потребує значної роботи протягом
тривалого періоду часу. ].
Щоправда є приклади коли членство у СОТ не завжди дає позитивний результат.
Так, Киргизія вже стала членом цієї організації, проте її експорт продовжує
зменшуватись, скорочується ВВП, а обсяги прямих іноземних інвестицій
скоротилися майже в чотири рази [208]. Помітних позитивних зрушень немає і в
Молдові. Натомість Україна, яка не є членом СОТ, останніми роками демонструє
порівняно непогані показники економічного розвитку; зростає її експорт. [73
Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі України в січні – червні 2005 року
становило 381,3млн.дол. (у січні – червні 2004-го становило - 2371,3 млн.
дол.). Коефіцієнт покриття імпорту експортом дорівнював 1,02, тоді як у січні –
червні 2004-го – 1,18. За даними Держкомстату, експорт у січні – червні ц.р.
зріс на 9,2% порівняно з січнем – червнем 2004 року – до 16935,1 млн. дол.,
імпорт - на 26%, до 165553,8 млн. дол. Зовнішньоторговельні операції Україна
здійснювала з партнерами з 187 країн світу. Найбільші обсяги експортних
поставок були до Російської Федерації – 20,1% загального обсягу експорту,
Туреччини – 6,3, Італії – 5,7, Німеччини – 4,4, Польщі – 3, США – 2,5, Індії й
Білорусі – по 2,3%. Найбільші імпортні надходження були з Російської Федерації
– 36,1%, з Туркменістану – 9,2, Німеччини – 8,9, Китаю – 4,4, Польщі – 3,5,
Італії - 2,7, Франції – 2,4, Білорусі – 2,3%.] Також Китай, який не був членом
СОТ до 2002 р., отримував величезні обсяги іноземних інвестицій і мав високі
показники економічного зростання.
Питання приєднання України до СОТ викликають чимало наукових дискусій в
основному з приводу прогнозування можливих наслідків від такого кроку. При
цьому прогнозні оцінки цих наслідків не лише є розрізненими і несистематичними,
а й інколи діаметрально протилежними – від вкрай негативних, до вкрай
позитивних.
Можна погодитись з думкою низки науковців, викладених, зокрема, у джерелах [38,
135, 151], що вітчизняні споживачі мають виграти від розширення внаслідок більш
ефективної конкуренції на ринку асортименту та якості товарів і послуг,
зниження їх ціни. При цьому прогнозується, що зниження цін стосуватиметься не
лише готових імпортних товарів та послуг, а й вітчизняних, у виробництві яких
використовуються імпортні компоненти. В свою чергу, для виробників потенційні
вигоди будуть пов'язані з отриманням полегшеного доступу до світових ринків
товарів, послуг, капіталів, міжнародно визнаних прав для захисту національних
економічних інтересів на цих ринках. Відбудеться зниження комерційних ризиків –
внаслідок встановлення більш стабільного режиму торгівлі, а також зменшення
транспортних витрат – внаслідок гарантування свободи транзиту товарів
територією країн-членів СОТ. Усе це загалом сприятиме зниженню собівартості
української продукції і, відповідно, деякому підвищенню конкурентоспроможності
українських компаній [163].
Поділяючи в цілому дану точку зору, зазначимо, що у цьому зв'язку викликає
занепокоєння низька конкурентоспроможність вітчизняної економіки, адже світова
практика свідчить, що переваги від вступу до СОТ отримують передусім держави з
конкурентноспроможною економікою. Попередня та й нинішня влада багато зробили у
питаннях формалізації процесів вступу України до СОТ. Однак, ця діяльність
органічно не пов’язана із забезпеченням відчутного зростання вітчизняної
конкурентоспроможності. Це призвело до того, що поступово в структурі
українського експорту почала підвищуватися частка низькотехнологічної та
сировинної продукції, ринкам якої в сучасному світі притаманні здебільшого
низькі темпи розвитку. Крім того, така структура експорту в рамках СОТ зумовлює
високий рівень залежності національної економіки від кон'юнктури зовнішніх
ринків, що може становити загрозу для економічної безпеки України [151]. Тому,
без підвищення наукоємності виробництва спрямованого на формування
довгострокових конкурентних переваг не можна розраховувати на очікувані
ефективні переваги від міжнародної торгової системи.
Вищезазначене твердження можна підтвердити змоделювавши процес взаємодії
будь-якого високотехнологічного пріоритетного напрямку промисловості України в
системі Світової організації торгівлі. Показовим може бути дослідження
авіапромислового комплексу і його перспектива розвитку після вступу до СОТ.
Авіаційна промисловість - це високотехнологічний комплекс значний за своїми
обсягами робіт, який вміщує суттєву частку інтелектуальної власності України, і
який має розгалужену стру
- Київ+380960830922