РОЗДІЛ 2
НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ МАШИНОБУДІВНОГО
ПРОФІЛЮ В ПРОФЕСІЙНОМУ ЛІЦЕЇ
У цьому розділі розкрито принципи відбору та структурування змісту професійного
навчання кваліфікованих робітників у професійному ліцеї на всіх етапах їх
підготовки, керуючись єдиними методичними основами; викладено
організаційно-педагогічні умови підготовки кваліфікованих робітників
машинобудівного профілю у професійному ліцеї, які ґрунтуються на прогностичному
підході, що дає можливість з необхідним випередженням забезпечувати наявність
усіх необхідних компонентів педагогічного процесу; теоретично обґрунтовано й
розроблено структуру експериментального навчального плану для підготовки
кваліфікованих робітників у професійних ліцеях, навчальних планів з професій
„Токар. Фрезерувальник”, „Слюсар-інструментальник”, які суттєво відрізняються
від попередніх навчальних планів і мають ряд переваг, навчально-методичний
комплекс професійного навчання кваліфікованих робітників машинобудівного
профілю в професійному ліцеї, що створює можливості для поглиблення
інформаційної насиченості навчального матеріалу, забезпечує необхідну
наочність, розширює можливості для самостійної пізнавальної діяльності учнів,
активізує їх мислення, сприяє впровадженню наукової організації праці як
педагогічних працівників, так і учнів.
2.1. Принципи відбору та структурування змісту професійного навчання
кваліфікованих робітників машинобудівного профілю
Посилення вимог виробництва до якості професійної підготовки робітничих кадрів
потребує системного оновлення змісту навчання, перегляду принципів, на яких
ґрунтується відбір та структурування професійно-значущих знань, умінь, навичок.
Ця проблема є предметом розгляду в науково-методичній літературі, де знаходять
розкриття різні погляди на структуру і зміст професійного навчання, а також на
принципи їх відбору (Г.І.Ажикін [5], С.Я.Батишев [27], В.П.Беспалько [39],
А.П.Біляєва [32], Б.С.Гершунський [75], С.У.Гончаренко [82], Р.С.Гуревич [94],
В.І.Загвязинський [111], В.С.Збаровський [117], В.В.Краєвський [159],
І.Я.Лернер [171], А.В.Литвин [172], М.І.Махмутов [187], Н.Г.Ничкало [202],
І.П.Смирнов [300], Е.Х.Шкляр [ 338] та інші).
Принцип (від лат. principium – начало, основа) означає основне, вихідне
положення будь-якої теорії, вчення, концепції, провідну ідею, основне правило
діяльності[260, 260]. Під принципом розуміють також особливість, покладену в
основу створення або здійснення чого-небудь, спосіб цього створення чи
здійснення. З огляду на таке тлумачення, дидактичні принципи повинні розкривати
об’єктивні закономірності між певними явищами; їх наслідком є формуванням
загальних і специфічних вимог до вивчення предметів та явищ педагогічного
процесу, які є об’єктом дидактики як науки [33].
Зміст професійного навчання, за С.Я.Батишевим, доцільно проектувати з
урахуванням таких принципів: оптимізації – створення сприятливих умов для
навчально-виховної роботи, розробка і вдосконалення найбільш ефективних форм
пізнавальної діяльності учнів; економізації – раціональна побудова навчальних
занять з використанням нових форм і методів навчальної роботи, які забезпечують
збереження працездатності педагогів і учнів, економію часу й матеріальних
засобів; інтеграції й оптимального співвідношення навчальної і практичної
діяльності – забезпечення у мінімальні строки оволодіння глибокими і стійкими
професійними знаннями [19]. Крім того С.Я.Батишев наголошує на необхідності
дотримання принципів: гуманізації, наступності у формуванні творчого потенціалу
особистості, вертикальної і горизонтальної цілісності освітнього процесу,
врахування особливостей структури і змісту освітніх потреб особистості на
різних стадіях життя [27, 604].
Систему пов’язаних між собою принципів відбору змісту професійного навчання
розробила А.П.Біляєва. В її основі – політехнічний принцип, принцип єдності і
взаємозв’язку загальної, політехнічної та професійної освіти. Замикає систему
принцип стабільності й динамічності, засвідчуючи, що робота з відбору та
оновлення змісту професійної освіти у зв’язку з науково-технічним прогресом,
який вносить суттєві зміни у номенклатуру професій і характер праці
кваліфікованих робітників, повинна здійснюватися постійно (періодичні цикли
оновлення змісту професійної підготовки кваліфікованих робітників відбуваються
майже кожні п’ять років) [31].
Основуючись на сучасній освітній концепції, В.І.Загвязинський доповнює перелік
названих принципів принципом необхідності відображення у змісті освіти всіх
провідних елементів світової та вітчизняної культури, які передбачають
особистісний розвиток учнів [111].
До принципів відбору професійних знань, на думку С.У.Гончаренко, слід віднести
найбільш істотні, що стосуються відбору знань з різних галузей і видів
діяльності, серед яких автор передусім називає: значення знань і дій для
широкої практики і розуміння, значущих для всіх явищ дійсності на доступному
вікові рівні, відповідність знань і дій виділеним функціям виховуючого
навчання; неможливість виконання даних функцій іншими засобами; універсальність
значення навчального матеріалу для загальної освіти; необхідність знань для
досягнення цілісності виділеного змісту згідно з метою навчання; відображення у
зв’язку з основами наук методологічних знань; важливість знань для формування
доступних узагальнених світоглядних поглядів; розкриття міждисциплінарних знань
і дій, використовуючи включення матеріалу, необхідного для загального уявлення
про глобальні проблеми людства, мінімізація всього змісту, надання йому бажаної
цінності
- Київ+380960830922