РОЗДІЛ 2
Вивчення особливостей прояву стратегічних тенденцій аналогізування у творчій
діяльності старших дошкільників
У 2 розділі викладена теоретично обґрунтована комплексна методика
діагностування проявів аналогізування у творчій діяльності дітей старшого
дошкільного віку, досліджуються особливості стратегічних тенденцій
аналогізування, подаються результати констатуючого експерименту.
2.1. Програма психодіагностики стратегічних тенденцій аналогізування у творчій
діяльності старших дошкільників
Експериментальна база дослідження
Дослідно-експериментальна робота здійснювалась поетапно протягом 2000-2005 рр.
на базі дошкільних закладів № 16, 20, 21 м.Кам’янця-Подільського. Дослідженням
було охоплено близько 100 дітей віком 5,5-6 років. Час проведення – упродовж
всього дня, під час різних режимних моментів: занять, прогулянок, екскурсій,
трудової діяльності тощо.
Дослідження охоплювало 3 етапи.
Перший етап: (2000-2001рр.) вивчення наукової літератури з проблем психології
творчості, мислення за аналогією, творчої діяльності дошкільників; визначення
об’єкта, предмета, мети, гіпотези і завдань наукового дослідження; побудова
концепції дослідження; визначення методичних засобів, груп досліджуваних і
експериментальної бази дослідження; планування експерименту.
Фундаментом для побудови дослідження творчої діяльності старших дошкільників є
попередній аналіз природи творчості, її процесуальних, особистісних
характеристик та особливостей розумового розвитку старших дошкільників.
Вивчення творчості, творчої діяльності старших дошкільників, як свідчать
попередні дослідження, потрібно починати, вивчаючи в першу чергу процесуальні
характеристики творчої діяльності, зокрема, їх мисленнєві дії та прийоми.
Згідно з теорією стратегічної організації творчої діяльності, усі дії суб’єкта
у творчій поведінці підпорядковані певній провідній мисленнєвій тенденції. Це
робить можливим фіксацію та інтерпретацію творчої діяльності старших
дошкільників і передбачає включення їх у систематичну творчу діяльність.
Другий етап: (2001-2002рр.) проведення експериментального дослідження творчих
мисленнєвих тенденцій аналогізування старших дошкільників, особливостей їх
прояву, передумов та засобів їх розвитку.
Експериментальне дослідження включало підготовчий етап, що передбачав:
ознайомлення із програмою навчання та виховання старших дошкільників у
дошкільних закладах;
визначення умов і принципів проведення дослідження;
добір методик та обґрунтування матеріалів дослідження;
визначення методологічних підстав для якісного аналізу й інтерпретації
результатів експерименту.
На третьому етапі (2003-2005рр.) здійснювалася побудова концептуальної моделі
розвитку стратегічних тенденцій аналогізування дітей старшого дошкільного віку,
розробка відповідної їй комплексної методики та її експериментальна перевірка,
узагальнення результатів теоретичного та експериментального дослідження у формі
кандидатської дисертації.
З метою реалізації поставлених завдань нами був розроблений відповідний
методичний інструментарій, основу якого складали модифіковані методики
Е.Торренса, Дж. Гілфорда та адаптовані творчі ігрові завдання.
Творчі завдання являють собою форму творчої діяльності і є дійовим методом
вивчення та розвитку творчої діяльності (за Л.Л.Гуровою, А.Ф.Есауловим,
Г.С.Костюком, Т.В.Кудрявцевим, О.М.Матюшкіним, Є.О.Мілеряном, В.О.Моляко,
І.С.Якиманською). Саме тому, з метою вивчення творчих мисленнєвих тенденцій та
визначення серед них місця діям пошуку аналогій, ми пропонували піддослідним
різні творчі завдання.
Варто зазначити, що творче завдання – це нове, незнайоме завдання, що містить
значну новизну й передбачає розумові зусилля, спеціальний пошук, знаходження
нового способу його розв’язання [137, с.23]. Творчі завдання ставлять дитину в
положення дослідника, експериментатора, який добуває нові знання, творчо долає
труднощі, які виникають під час розв’язання спеціально підібраних завдань, та
оволодіває таким чином узагальненими уміннями [43, c.42].
Важливим є те, що творчі завдання та ігри включають в себе різні рівні
співвідношення активності й самостійності дитини, якою керує дорослий.
“Завдання названі творчими, - говорить Н.О.Ветлугіна, оскільки діти повинні
самостійно знаходити нове вираження. Але вони разом з тим названі завданнями,
бо передбачається, що творчість дітей не повністю самостійна, а з участю
дорослого, який організовує умови, спонукає до творчих дій” [224, с.9].
Основними ланками творчого процесу виділяють етап зародження задуму та етап
практичної його реалізації (С.М.Василевський, А.Н.Давидчук, Т.Рібо, П.М.Якобсон
та ін.). В основі задуму лежать постійне порівняння, аналогізування, аналіз,
синтез відомих з минулого досвіду образів, конструкцій. У ході створення задуму
можна помітити, що всі розумові дії мають великі можливості для перетворюючої
творчої діяльності дітей. З однієї сторони, при створенні задуму в усіх
випадках діти можуть йти шляхом відтворення діяльності дорослого або
діяльності, що мала місце в їх попередньому досвіді. З іншої - створення задуму
може відбуватися на основі дуже складної перетворюючої діяльності дитячого
мислення та уяви й мати творчий характер.
Творчість як діяльність характеризується в даному випадку перш за все
цілеспрямованим пошуком аналогій, який ми відмічаємо та розвиваємо під час
засвоєння умов завдання, формування задуму чи під час апробації його. Адже
“цінність дитячої творчості варто бачити не в результаті, не в продукті, але в
самому процесі” [49, с.67].
Те, що процес розв’язання творчого завдання розглядається як частковий випадок
творчої діяльності,
- Київ+380960830922