РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Нами з 2004 р. по 2006 р. проведено дослідження на базі ОКЗ
«Протитуберкульозний диспансер» м. Дніпропетровська. За вказаний період на базі
цієї установи на лікуванні знаходилось 1589 пацієнтів з вперше виявленим
туберкульозом легенів. З них 505 (31,7%) були соціально-благополучними, тобто
мали задовільні матеріально-побутові умови, сім’ю, постійну роботу та не
зловживали психоактивними речовинами й не перебували в місцях позбавлення
волі.
Загальна характеристика обстежених хворих
Згідно мети та завдань дослідження методом випадкової вибірки (за таблицями
випадкових чисел) було відібрано 142 хворих з вперше виявленим туберкульозом
легенів. Серед них було 80 чоловіків (56,3%) і 62 жінки (43,7%) віком від 18 до
55 років (середній вік (М±у) 34,11 ± 10,7). Слід зазначити, що основна маса
хворих становила достатньо молоду групу віком від 20 до 30 років (табл. 2.1).
Таблиця 2.1.
Розподіл хворих з вперше виявленим туберкульозом легенів за віком
Вік, роки
Кількість хворих
абс.
20-30
65
45,8
31-40
36
25,4
41-50
27
19,0
51 та більше
14
9,8
Всього
142
100
За рівнем освіти пацієнти представлені наступним чином (рис.2.1).
Рис.2.1. Розподіл обстежених хворих за рівнем освіти.
Як видно з наведених даних на рисунку 2.1., більшість пацієнтів мали вищу
освіту. Всі хворі були працюючими, тільки 4 жінки перебували в декретній
відпустці по догляду за дитиною.
За клінічними формами туберкульозного процесу вогнищевий туберкульоз був у 60
(42,2%), інфільтративний у 53 (37,3%) та дисемінований у 29 (20,4%). 17 хворих
(11,9%) мали бактеріовиділення (МБТ+). Всі хворі отримували антибактеріальне
лікування за загальноприйнятим стандартом лікування туберкульозу легень, підбір
препаратів ідентичний [198]. У всіх хворих туберкульоз легенів був
діагностовано вперше та всі хворі вперше були госпіталізовані до
туберкульозного диспансеру.
У більшості хворих (73,2%) туберкульоз легенів виявлено випадково при
профілактичному огляді (рис.2.2).
Рис.2.2. Тип виявлення туберкульозу легенів.
У обстежених хворих не було тяжкої соматичної, неврологічної симптоматики, а
також клінічно верифікованої ендогенної та екзогенно-органічної патології
психотичного характеру. Не було пацієнтів з епілептичними розладами, а також з
наявністю психічних та поведінкових розладів внаслідок зловживання алкоголю та
психоактивних речовин.
У перші дні прибуття до стаціонару хворим пропонувалось пройти огляд
лікаря-психіатра та психологічне тестування з метою встановлення ступеня впливу
захворювання на психіку; пропонувалось також обговорити наявні психологічні
проблеми. При цьому пацієнтів повідомляли про те, що такий огляд проводять у
межах наукового дослідження. В кожному випадку була одержана усвідомлена згода
пацієнта на психіатричне обстеження.
Для визначення ролі соціально-демографічних факторів у формуванні психічних
розладів у хворих з вперше виявленим туберкульозом легенів було сформовано дві
групи осіб. В першу групу ввійшли 40 пацієнтів без психічних розладів, другу
склали 102 хворих з ПР.
Для оцінки ефективності запропонованої системи корекції хворі були поділені на
дві групи. І-у (контрольну групу, 42 особи) – склали хворі, які отримували
стандартне протитуберкульозне лікування і медикаментозну терапію психічних
розладів. У ІІ-у (основну групу, 36 осіб) – увійшли хворі, котрим додатково
проводили розроблену нами поетапну систему корекції психічних розладів.
Зазначені групи були стандартизовані за соціально-демографічними,
синдромологічними, патопсихологічними і соціально-психологічними ознаками.
Методи дослідження
Виходячи з поставлених завдань, дослідження проводилось за допомогою
соціально-демографічного, клініко-психопатологічного,
експериментально-психологічного, соціально-психологічного і методів
математичної статистики. Дослідження проводилось у перші дні госпіталізації
хворих.
2.2.1. Соціально-демографічний метод дослідження (розподіл за статтю, віком,
освітою) та аналіз клінічних ознак захворювання (патологічна форма основного
процесу, наявність бактеріовиділення) застосовувались з метою оцінки факторів
ризику формування психічних розладів у хворих з вперше виявленим туберкульозом
легенів.
2.2.2. Клініко-психопатологічний метод дослідження ми використовували на основі
загальноприйнятих підходах щодо психіатричного обстеження пацієнтів.
Діагностику психічних розладів здійснювали згідно з клінічними критеріями МКХ –
10 [200], шляхом стандартизованого інтерв’ю та спостережень. Проводили
кількісну та якісну оцінку скарг і виявлення психопатологічних порушень
стосовно різних психічних сфер. Із хворими проводили діагностичні бесіди, під
час яких здійснювали вивчення скарг, анамнестичних даних, ретельне
спостереження за поведінкою обстежуваних, зокрема їх мовою та мімікою. Особливу
увагу приділяли факту наявності хвилювань, що пов’язані з повідомлення про
діагноз ТЛ. Також враховували відомості, одержані від лікарів-фтизіатрів та від
середнього медичного персоналу щодо додержання пацієнтами лікувального режиму.
2.2.3. Експериментально-психологічний метод дослідження. Одним з шляхів
вдосконалення психологічного і соціально – психологічного вивчення особи хворих
на туберкульоз є впровадження психодіагностичних методик. Ці методи дозволяють
одержувати повні і більш об'єктивні дані, необхідні для діагностики психічного
стану хворого, прогнозу і соціально – психологічної реабілітації хворих,
страждаючих від туберкульозу. Програма психологічного дослідження базувалася на
розробленій у вітчизняній психології концепції системного підходу