РОЗДІЛ 2
Власні експериментальні дослідження
2.1. Матеріал і методика досліджень
Для обґрунтування можливостей агропромислового виробництва в такому
специфічному в екологічному відношенні регіоні як Приазов’я були проведені
дослідження по моніторингу екологічного стану, характеру і джерел забруднення
навколишнього середовища і міграції ксенобіотиків, їх накопичення в продукції
АПК, проведено епізоотичне обстеження та виконана ветеринарно-санітарна
експертиза, що вимагає застосування спеціальних сертифікованих методик.
Враховуючи актуальність моніторінгу екологічного стану навколишнього середовища
індустріально розвиненого регіону та нагальну необхідність вивчення міграції
ксенобіотиків у системі: джерело забруднення > повітря, вода, грунт > рослина
(корми) > організм тварин (риба) > продукти харчування > екскременти, вибір
напрямку досліджень повязували з оцінкою можливостей сільськогосподарського
виробництва на основі даних про вміст забруднювачів, ветеринарно-санітарної
експертизи, якості продукції та епізоотичного стану біогеохімічної провінції.
В цьому зв’язку системно на прикладі одного із самих забруднених регіонів –
Донецького Приазов’я – вивчали в широкому спектрі фактори та рівні забруднення
атмосфери, гідросфери та літосфери, а також вміст ксенобіотиків та проводили
ветеринарно-санітарну експертизу продуктів тваринництва і водних біоресурсів,
напрацювання контрзаходів для забезпечення високої якості продуктів
харчування.
Дослідження виконані в компонентах біосфери м. Маріуполя і його околицях, в ТОВ
„Рассвет” Володарського району Донецької області, у приберегових водах
Азовського моря, в Маріупольському міському підприємстві (лабораторії)
ветеринарної медицини, його філіях, в Донецькому ІАПВ, в ІТ УААН та в Донецькій
і Маріупольській СЕС.
Дослідження по забрудненню продуктів харчування в основному зосередили на
молочному скотарстві, базуючись на тому, що картина забруднення молока може
віддзеркалювати загальну тенденцію екологічного стану даної провінції.
Дослідження виконували за загальною схемою (рис. ), що відображає головні
концептуальні підходи і особливості побудови конкретних екологічних
випробувань. В кінцевому результаті робили порівняння з вимогами діючих
стандартів (206-295), санітарно-гігієнічних правил, гранично допустимих
концентрацій (ГДК), допустимих рівнів забруднення радіонуклідами (ДР-97) та з
іншими спеціальними тестами якості сировини та продукції.
Матеріалом для досліджень слугували середні зразки повітря, грунту, води,
кормів, промислової і сільськогосподарської сировини, внутрішніх органів тварин
і їх тканини (печінка, серце, нирки, головний мозок, кров, селезінка, м’язова
тканина, молоко, молокопродукти, м’ясопродукти, риба, ікра, аквакультура,
екскременти тварин).
Середні проби води відібрали згідно ГОСТу 24481-80, кров відібрали із яремної
вени за відповідною методикою, зразки паренхіматозних органів – за спеціальною
схемою і методикою. Хімічний склад кормів і вміст у них важких металів
визначили на основі зоохіманалізу, проведеному в лабораторії якості кормів і
продуктів тваринництва Інституту тваринництва УААН, а також в лабораторії
ветмедицини м.Маріуполя. Відібрані проби сіна, соломи запаковували у
крафтмішки, а проби силосу, коренеплодів і концкормів поміщали у склянну тару і
ретельно закривали.
Для досліду на стільній корові та з рибою використовували солі важких металів,
добавляючи їх в корми в розрахунку 30ГДК. Визначення таких хімічних елементів
як мідь, цинк, залізо, марганець, кадмій, свинець проводили методом
атомно-абсорбційної спектрофотометрії та полярографії за допомогою таких
приладів як ААS-30 та ПУ-1.
Середні проби молока відбирали згідно ГОСТу 13928-84 для лабораторного аналізу
якості. Живу масу тварин визначали індивідуальним зважуванням, риби та
внутрішніх органах – на лабораторних вагах.
Дослідження включали:
Рис 1. Схема досліджень.
визначення вмісту 137Cs, 90Sr, 236U, Cd, Pb, Аs, Zn. Cu, S, Mn, Nі, нітратів,
нітритів, пестицидів, ДДТ, гістаміну, гельмінтів і патогенних мікроорганізмів в
середовищі, кормах, продуктах тваринництва, водних біоресурсах і фасованих та
консервованих продуктах за допомогою лабораторних клінічних методів та за
схемою досліджень;
на приладах МГА-915 – методом ААС (вміст Pb, Cd, Zn, Cu, Аs); «Флюорит – 02-2М»
– методом ВЕЖК (нітрозоаміни, гормони, афлотоксини, вітаміни); хроматограф
„Цвет-500” – методом ММА (Hg); «Мінотавр» – методом мінералізації (для
пробопідготовки); «Мультискан ЕХ» – методом УФА (антибіотики, гормони,
мікотоксини), урановий аналізатор – методом ААС; Cs-137 на УСК «Гамма плюс»;
лабораторні дослідження якості продуктів тваринництва і водних біоресурсів за
загальноприйнятими методиками;
хімічний склад сировини та продуктів тваринництва і водних біоресурсів;
визначення відповідності одержаних продуктів вимогам обов’язкового мінімального
переліку МБВ № 5061-89, ДР-97.
Дослідження виконано у 2002-2006 р.р., в об’єктах, що є пролонгованими
резерваторами ксенобіотиків (грунт, вода) та дані епізоотичного стану
відслідкували за попередні 5-10 років, а в повітрі – за останні роки
З метою контролю наявності важких металів у тварин після їх забою відбирали
зразки м’яса та внутрішніх органів за методикою ВАСГНіЛ [122]. Коефіцієнт
концентрації важких металів в ланцюгу «раціон (корми) > внутрішні органи,
тканини, продукція, екскреція» визначали за формулою:
Кк = , де Кк - коефіцієнт концентрації; Ввмп – вміст важких металів в органах,
продукції та екскрементах, мг/кг; Ввір – вміст важких металів в раціоні, мг.
Осн