РОЗДІЛ 2
СТАН ОРГАНІЗАЦІЇ ЗАНЯТЬ З РИТМІКИ
ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ (5-6 РОКІВ) З ПОРУШЕННЯМИ ЗОРУ В УМОВАХ СПЕЦІАЛЬНИХ ДОШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
2.1. Організація і методика констатуючого етапу дослідження
Аналіз загальної, спеціальної психолого-педагогічної та навчально-методичної літератури вітчизняних і зарубіжних авторів з питань музично-ритмічного, хореографічного та фізичного дошкільного виховання в закладах для дітей з порушеннями зору дозволив виявити такі суттєві недоліки: недосконалість організації навчально-виховного процесу; відсутність корекційно-розвивальної спрямованості занять із ритміки, розрахованих на дітей дошкільного віку з порушеннями зору; недостатню розробленість усіх доступних для дітей цієї категорії видів музично-ритмічної діяльності, спрямованих на корекцію вторинних порушень психофізичного розвитку дитини й активізацію компенсаторних механізмів.
Метою констатуючого етапу дослідження стало вивчення досвіду музично-ритмічного виховання дітей з порушеннями зору в спеціальних дошкільних закладах і визначення рівнів їх музично-ритмічного розвитку.
Основними завданнями констатуючого етапу дослідження були такі:
1. Вивчити нормативно-методичне забезпечення музично-ритмічного виховання дітей дошкільного віку з порушеннями зору.
2. Проаналізувати практику організації корекційних занять із ритміки в спеціальних дошкільних закладах для дітей із порушеннями зору.
3. Визначити рівні музично-ритмічного розвитку дітей віком 5-6 років із порушеннями зору порівняно з їх однолітками, які мають нормальний зір.
З урахуванням мети і завдань були обрані методи констатуючого етапу дослідження: аналіз нормативно-методичної літератури; вивчення і аналіз педагогічного досвіду організації занять із ритміки в дошкільних закладах для дітей з порушеннями зору та документальних даних; анкетування вихователів з ритміки, опитування дітей; педагогічне спостереження; соматоскопія, тестування рівня музично-ритмічного розвитку; кількісна і якісна обробка результатів дослідження.
Дослідження проводилося на базі дошкільного навчального закладу №319 компенсуючого типу для дітей з вадами зору м. Дніпропетровська, дитячого навчального закладу комбінованого типу № 11 "Казка" м. Шостки та навчально-виховного комплексу № 10 "Малишок" для дітей з нормальним зором м. Суми. Автором використовувався особистий багаторічний досвід роботи (набутий упродовж 1997-2005рр.) в спеціальному навчально-виховному комплексі "Загальноосвітня школа І ступеня - дошкільний навчальний заклад № 37 "Зірочка" м. Суми.
У дослідженнях брали участь 99 дітей віком 5-6 років: 65 дітей з порушеним зором (з гостротою зору від 0,05 до 0,4 з оптичною корекцією на оці, яке краще бачить) та 34 дитини з нормальним зором. Контрольною групою було визначено дітей з нормальним зором, експериментальною - групу дітей зі зниженим зором.
У ході дослідження ми враховували індивідуальні рекомендації медиків, психологів, педагогів щодо зорового та психофізичного навантаження дітей, передбачали необхідність індивідуального і диференційованого підходів до організації навчально-виховного процесу з урахуванням діагностики та медичних показань і протипоказань.
Під час проведення констатуючого етапу дослідження були проаналізовані медичні індивідуальні картки та психолого-педагогічна документація дітей з порушеннями зору, які брали участь в експерименті, характеристики тифлопедагогів і вихователів, які працюють із цією категорією дітей, вивчена практика щоденного та календарного планування, планування виховних заходів, в яких використовувалася музично-ритмічна діяльність дошкільників з порушеннями зору.
З метою створення найбільш природних умов для проведення експерименту нами проводилися співбесіди з батьками щодо з'ясування музично-ритмічних інтересів їх дітей. Спілкування з керівниками спеціальних навчальних закладів мало на меті визначити розуміння ними значення музично-ритмічних занять для загального психофізичного розвитку та корекційно-компенсаторних можливостей їх впливу на розвиток дитини.
Аналіз медичної документації засвідчив, що у більшості випадків патологія зору є вродженою. Клінічні форми враження органу зору досліджуваних включали: порушення рефракції ока, окорухового апарату, вади рогівки, кришталика, скловидного тіла, сітківки, патологію внутрішньоочного тиску. Кількісний аналіз зорових захворювань дітей подано в таблиці 2.1.
Було з'ясовано, що, крім основного дефекту, діти мають супутні патології. Аналіз засвідчив, що 80% вихованців, окрім зорового захворювання, мають соматичні та фізичні відхилення у стані здоров'я. Так, на диспансерному педіатричному обліку перебували 30,77% дітей. Порушення мовлення мали 18,46% дітей, затримку психічного розвитку - 9,23%, вади опорно-рухового апарату - 70,77%, з них: порушення постави - 38,46%, плоскостопість - 21,54%, порушену поставу і плоскостопість - 10,77%.
Аналіз психолого-педагогічної документації дав змогу також виявити особливості пізнавальної й емоційно-вольової сфери дітей, а саме: зниження загальної пізнавальної активності та якості знань; відсутність зосередженості, неуважність; труднощі, пов'язані з тривалим запам'ятовуванням змісту навчально-виховного матеріалу; вербалізація знань. Усі ці недоліки було враховано на формуючому етапі дослідження.
У переважної більшості дітей відзначається зниження темпу засвоєння навчального матеріалу, неповноцінність його сприймання, обмежений інтерес до спілкування з однолітками та вихователями або його відсутність.
Особливості емоційно-вольової сфери й особистісні якості дошкільників з порушеннями зору характеризуються звуженням кола інтересів, відсутністю чи різким обмеження зовнішніх виявів внутрішнього стану. Окремим дітям притаманні нейротичні прояви: страх, тривожність, нерішучість, невпевненість, байдужість тощо.
Таблиця 2.1.
Аналіз зорових захворювань дітей з порушеннями зору
п/пДіагноз К-ть дітей
n%1.Міопія1523,082.Складний міопічний астигматизм10
- Київ+380960830922