РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ-ВИРОБНИКІВ ТРИКОТАЖНОЇ ПРОДУКЦІЇ
Оцінка конкурентоспроможності економіки країни в цілому і окремих підприємств посідає важливе місце в економічному аналізі. Конкурентоспроможність є однією із основних категорій ринкової економіки, і саме вона визначає, наскільки успішно буде діяти те чи інше підприємство як на національному, так і на зовнішньому ринку. Визначення конкурентоспроможності підприємств-виробників трикотажної продукції має важливе наукове і практичне значення, оскільки в недалекому минулому Україна мала певну кількість достатньо потужних трикотажних фабрик і посідала одне з провідних місць у колишньому Союзі щодо випуску трикотажних виробів. Проте через відповідні об'єктивні причини, значна кількість трикотажних підприємств виявилися неконкурентоспроможними в новому економічному середовищі, що зумовило різке скорочення виробництва, погіршення фінансового стану і навіть призвело ряд з них до банкрутства.
Одним із альтернативних напрямів розвитку трикотажної галузі України стала співпраця з іноземними партнерами, які виступали як замовники виготовлення трикотажних виробів різного асортименту із наданої ними сировини. Таке співробітництво певною мірою сприяло збереженню і розвитку окремих підприємств-виробників трикотажної продукції. Поряд з позитивними елементами, угоди з переробки давальницької сировини іноземного замовника мають і негативні ознаки.
По-перше, підприємства, що її використовують, фактично втрачають самостійність і виступають на ринку спільно із замовниками або як їх сателіти. Маючи певні переваги, іноземні замовники, як правило, виграють у своїх українських партнерів щодо цінової конкуренції на ринках готової продукції, де вони вже є конкурентами, а не партнерами. Українські підприємства не мають можливості адекватно оцінити ситуацію на міжнародному ринку трикотажної продукції і сировини у зв'язку з недостатністю необхідних методичних наробок і досвіду маркетингового дослідження. На думку автора, розробка відповідного методичного апарата і аналіз міжнародного конкурентного середовища на ринках ресурсів і готової трикотажної продукції та оцінка, відповідно до цього, сучасного стану трикотажної галузі України не дасть можливості визначити відповідні стратегічні напрями її розвитку. Увага приділена цій галузі, оскільки 80% експорту припадає саме на неї.
Важливе значення має також дослідження конкурентоспроможності окремих підприємств, що виробляють трикотажну продукцію із застосуванням операцій з переробки давальницької сировини іноземних замовників.
2.1. Аналіз стану та тенденції розвитку національного та світового ринку трикотажних виробів
На конкурентоспроможність підприємств, як зазначалось у попередньому розділі роботи, впливає цілий ряд факторів. Зокрема, значною мірою конкурентоспроможність підприємства залежить від галузевого середовища, в якому воно здійснює свою діяльність. Тому перед оцінкою безпосередньо конкурентоспроможності окремого підприємства доцільно дати аналогічну оцінку галузі в цілому.
У свою чергу, важливим фактором, що впливає на конкурентоспроможність певної галузі, у тому числі трикотажної, може розглядатись конкурентна ситуація на відповідних світових ринках, де діють підприємства цієї галузі. Виходячи з цього, насамперед, необхідно охарактеризувати інтесивність конкуренції, порівнюючи місця та ролі країн на ринку трикотажної продукції. Оскільки підприємства даної галузі одночасно представлені на різних ринках, то дослідимо ситуацію на таких ринках: трикотажного одягу, пряжі й обладнання.
Важливим фактором, що характеризує конкуренцію на ринку трикотажного одягу, є попит на дану продукцію, який, у свою чергу, обумовлює обсяги його споживання.
Світова тенденція споживання трикотажного одягу свідчить про постійне зростання. Лідером у цьому процесі є країни ЄС і США. В ЄС протягом 2001-2005 р.р. споживання трикотажного одягу зросло майже на 91%, а в США - майже удвічі. При цьому зростання споживання трикотажної продукції відбувається як за рахунок зростання власного виробництва, так і за рахунок імпорту, частка якого в споживанні заросла з 17,7% до 51,6%. На сьогоднішній день сформувався досить стійкий сегментований між країнами ринок текстильної продукції (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Основні експортери трикотажної продукції у 2005 р.
(загальна сума 147,92 млрд. дол. США) [188]
Кількість сегментів основних експортерів на світовому ринку трикотажної продукції відносно невелика і коливається від 10% (Китай) до 3% (Індія). Загальна тенденція полягає в поступовому зменшенні частки у світовому експорті трикотажної продукції промислово розвинених країн і збільшення одночасно частки нових індустріальних країн та тих, що розвиваються. Проте на світовому ринку все ще спостерігається відчутна присутність європейських країн, а також Японії і США. Але що стосується України, то її частка у світовому експорті трикотажних виробів незначна (0,93%).
З метою детального аналізу світового ринку трикотажного одягу розглянемо його головних імпортерів. США (9,7%) тепер стали найбільшим імпортером текстилю переважно з країн Південно-Східної Азії та Латинської Америки. Виокремлюється серед імпортерів Гонконг - 8% від загального світового імпорту. Китай посідає 3 місце - 7%. Він в основному імпортує високотехнологічні пряжі та неткані полотна переважно з країн, що розвиваються. Німеччина, як і решта європейських країн, є водночас потужним імпортером, і експортером і посідає 4 місце [5,46,120,188].
У цілому оцінити рівень конкуренції на світовому ринку трикотажного одягу можна за допомогою критеріїв інтенсивності (індекс Херфіндаля-Хіршмана) та захищеності середовища від проникнення нових учасників (критерій Дж.Блейна). Методика розрахунку даних показників викладена в п.3. першого розділу. Результати розрахунків наведено в табл.2.1.
Таблиця 2.1
Конкуренції