Ви є тут

Патоморфологія пухлини Вільмса (нефробластоми).

Автор: 
Абдуллін Рафаель Фатяхдинович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U000646
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика біопсійного та операційного матеріалу
Нами були проаналізовані клініко-морфологічні дані щодо 120 хворих дітей віком
від 2 місяців до 14 років з клінічним і/або верифікованим морфологічним
діагнозом “нефробластома” (пухлина Вільмса). У 105 спостереженнях це був
операційний матеріал (дані історій хвороби та гістологічні препарати), у 15 –
аутопсійний матеріал прозектури Обласної дитячої клінічної лікарні міста
Донецька за період з 1975 по 2006 роки.
При вивченні операційного матеріалу з клінічним діагнозом “нефробластома” з
дослідження виключено 10 випадків. Так, у двох із них надісланий до
гістологічного дослідження матеріал був у вигляді дрібних шматочків, при
мікроскопічному дослідженні яких не було достовірних даних щодо нефробластоми
(шматочкки сполучної тканини з явищами набряку, в яких були замуровані незрілі
клітини). У трьох випадках за морфологічними даними можна було думати про
нефробластому, але неможливо було виключити мезобластичну нефрому. По два
випадки склали типова мезобластична нефрома та мезобластична нефрома з
ділянками нефробластоми. В одному випадку була встановлена мультилокулярна
кістозна нефрома; а ще у двох спостереженнях достовірно встановити
морфологічний діагноз було неможливо через те, що майже вся пухлина перебувала
у стані некрозу.
В результаті проведеного попереднього дослідження загальна кількість випадків з
гістологічно підтвердженою пухлиною Вільмса склала 110 випадків, з них 95 –
операційний та 15 – аутопсійний матеріал.При вивченні операційного матеріалу у
83 випадках (87,4%) клінічно заздалегідь був поставлений діагноз нефробластоми
за допомогою сучасних лабораторних та інструментальних методів дослідження, у 6
випадках (6,3%), крім нефробластоми, припускалась нейробластома заочеревинного
простору, в 4 випадках (4,2%) – мезобластична нефрома і в 2 випадках (2,1%) –
гіпернефроїдний рак.
Розподіл хворих за статтю і віком представлений у таблицях 2.1 і 2.2.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих на пухлину Вільмса за статтю (n = 110)
Стать пацієнтів
Кількісний вимір
Абсолютні числа
Чол.
59
53,6
Жін.
51
46,4
Таблиця 2.2
Розподіл хворих на пухлину Вільмса за віком (n = 110)
Кількісні
характе-ристики
Вік хворих (в роках)
До 1 року
1,1 – 3 роки
3,1 – 5 років
5,1 – 7 років
7,1 – 10 років
10,1–14 років
Понад 14 років
в абс. числах
32
43
12
у %
8,2
29, 1
39,1
10,9
6,4
4,5
1,8
Пухлина Вільмса дещо частіше зустрічалася у хлопчиків: –59 (53, 6%) осіб,
дівчаток – 51 (46,4%), їхнє співвідношення склало 1,16:1, однак різниця у
показниках недостовірна (р>0,05).
У віковому аспекті серед пацієнтів з пухлиною Вільмса домінували дві вікові
групи: від 1,1 до 3 років і від 3,1 до 5 років, що в сумі склало 68,2%, або 45
спостережень. Саме на групи дошкільного віку припадає найбільший відсоток
випадків пухлини Вільмса.
При розподілі пацієнтів за стадіями хвороби відзначено, що із 95 випадків
(операційний матеріал) пухлини Вільмса I і II стадії нефробластоми були
діагностовані у 22 дітей (23,1%), ІІІ стадія – у 41 дитини (43,1%), IV стадія –
у 29 дітей (30,6%), а V стадія (двобічна пухлина Вільмса) – у 3 дітей (3,2%)
(табл.2.3). Найчастіше пухлину Вільмса діагностували вже в ІІІ і IV стадіях
хвороби, що сумарно склало за даними операційного матеріалу 73,7%.
Таблиця 2.3
Розподіл нефробластом за стадіями захворювання (за даними досліджень
операційного матеріалу) (n = 95)
Класифікація процесу за стадіями
Число спостережень
абсолютні числа
I стадія — пухлина обмежена ниркою і повністю видалена
4,2
II стадія — пухлина виходить за межі капсули нирки, але видалена радикально
18
18,9
III стадія — пухлина виходить за межі нирки і видалити її не можливо.
Гематогенні метастази не виявлені
41
43,1
IV стадія — наявність гематогенних метастазів (легені, печінка, кістки)
29
30,6
V стадія — двобічна пухлина Вільмса
3,2
При аналізі 15 випадків (13,6%) аутопсійного матеріалу прозектури обласної
дитячої клінічної лікарні встановлено, що відповідно до Міжнародної
класифікації нефробластом (пухлин Вільмса) хворі діти поступали на стаціонарне
лікування в інкурабельному тяжкому стані, головним чином, у III і IV стадіях
хвороби (табл. 2.4). При цьому тривалість анамнезу хвороби, зі слів батьків,
складала від 2-х тижнів до 1,5 місяців. Важко собі уявити, що пухлина могла
досягти розмірів понад 20 см за такий короткий проміжок часу. На наш погляд, ці
й подібні випадки свідчать або про недостатню увагу до хворих дітей з боку
батьків, їхнього рівня підготовки до сімейного життя, або про невиконання своїх
обов'язків працівниками патронажної дитячої амбулаторної системи. Це наголошує
також на необхідності удосконалення онкологічної служби педіатричного профілю.
Таблиця 2.4
Розподіл нефробластом за стадіями захворювання
(за даними аутопсій) (n=15).
Класифікація процесу за стадіями
Число спостережень
абсолютні числа
I стадія — пухлина обмежена ниркою і повністю видалена
II стадія — пухлина виходить за межі капсули нирки, але видалена радикально
III стадія — пухлина виходить за межі нирки і видалити її не можливо.
Гематогенні метастази не виявлені
33,33
IV стадія — наявність гематогенних метастазів (легені, печінка, кістки)
10
66,67
V стадія — двобічна пухлина Вільмса
Із 110 пацієнтів з нефробластомою хірургічне лікування виконувалося у 102
випадках (92,7%) У 8 спостереженнях хворі з нефробластомами померли в
стаціонарі без операції, оскільки вони знаходилися у термінальній стадії
хвороби. В 7 випадках (6,4%) смерть настала в післяопераційному періо