РОЗДІЛ 2
ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ РИНКУ ТИТУЛІВ ВЛАСНОСТІ ТА ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДИК АНАЛІЗУ ЙОГО АКТИВІВ
Дослідження та аналіз специфіки розвитку процесів на ринках титулів власності як на рівні окремих країн та регіонів так і в рамках світового господарства в цілому є невід'ємним елементом економічних досліджень, метою яких є розробка прибуткової стратегії інвестування, що базується на об'єктивному розумінні характеру та причин курсових коливань цінних паперів на ринку.
В цілому, спекуляції на ринку титулів власності до надійних способів вкладення активів віднести важко, але вони забезпечують найвищу дохідність зі всіх легальних видів операцій. Визначення перспективності титулів власності виражається у потенційних можливостях отримання прибутків за рахунок або одержання дивідендів або зростання курсової вартості цінних паперів. Саме тому важливим елементом, що має враховувати інвестор при здійсненні вкладень, є аналіз дивідендної дохідності конкретних фондових інструментів. Крім того, виходячи з специфіки даного дослідження вважаємо за доцільне зупинитися на методиці використання регресійних моделей на ринку титулів власності. Базуючись на постулатах ризику дохідності, регресійні моделі дозволяють розглядати поведінку як окремого фінансового інструменту так і ринку в цілому, в рамках єдиного механізму, створюючи теоретичну базу для прийняття логічно обґрунтованих інвестиційних рішень
2.1. Динаміка розвитку ринків титулів власності: світові тенденції та українські особливості
Протягом останніх десятиріч спостерігається вибухове зростання обсягів торгівлі на світових ринках титулів власності. За останні 15 років оборот торгівлі акціями на біржах світу збільшився майже у 80 разів. Показник ліквідності ринку акцій (відношення річного обороту до сумарної капіталізації), що на початок 90-х років складав менше 1%, у 2004 році збільшився на два порядки - до 113%.
Однак, не можна ігнорувати значні відмінності щодо рівнів розвитку та капіталізації ринків титулів власності в окремих країнах та регіонах. Один з показників відносної ролі ринку акцій - капіталізація/ВВП в англосаксонських країнах від перевищує 100%, в той час як в Італії, Німеччині, Франції та Японії в 2004 році він складав не більше 80%. Про відносну роль ринку акцій свідчить показник емісія акцій/валові інвестиції. В англосаксонських країнах він був вище в середньому в два-три рази ?54?. Від 40 до 50% світового ринку акцій доводиться на США, а країни "великої сімки" в цілому займають на ньому 70 - 80%. Таким чином зберігається тенденція домінування Сполучених Штатів, що здійснюють на світовий фінансовий ринок визначальний вплив в силу своїх розмірів. Лише в 1988-1989 рр. США поступалися за об'ємами ринку акцій Японії, капіталізація якої була значно вищою за американську. Криза на ринку нерухомості та акцій у Японії призвела до того, що вже у 1990 році капіталізація країни зрівнялася з американською, а в наступному десятиріччі розрив постійно збільшувався. На кінець 2004 року капіталізація ринку акцій досягла 16,3 трлн. дол. США, перевищивши японський показник більше ніж в чотири рази ?232?.
З іншого боку, сучасний етап розвитку міжнародних ринків титулів власності характеризується значним зменшенням відмінностей між національними ринками та усуненням територіальних кордонів, що виявляється у формуванні найбільшого, взаємозв'язаного всіма своїми складовими частинами глобального ринку.
Важливо відзначити, що протягом 1990-их років на світовому фондовому ринку і особливо на ринку титулів власності спостерігалося безпрецедентне за силою і тривалістю зростання, за яким слідував сильний спад 2000-2001 рр. (рис. 2.1)
Рис. 2.1. Індекс акцій MSCI World
Джерелом цього зростання і наступного спаду на світовому ринку титулів власності виступили такі галузі як: високі технології, ЗМІ і телекомунікації.
В результаті порівняльного аналізу довгострокового подекадного розвитку світового ринку акцій протягом ХХ сторіччя і згрупування десятиріч з погляду синхронності розвитку ринків титулів власності встановлені певні закономірності. Зокрема, у 1950-і і 1980-і рр. спостерігалося зростання, а у 1910-і та 1940-і рр. - падіння абсолютної більшості національних фондових ринків. Інші десятиліття були відзначені нестійкістю більшості фондових ринків.
У зв'язку з тим що в 1920-і рр. на багатьох національних ринках акцій спостерігалося зростання, в 1970-і рр. - падіння, то 1920-і, 1950-і і 1980-і рр. можна вважати періодами позитивної дохідності, а 1910-і, 1940-і і 1970-і рр. - періодами негативної дохідності міжнародного інвестування на ринку титулів власності. На основі цих даних можна зробити припущення, що в ХХ столітті на світовому ринку акцій існували чітко окреслені 30-річні цикли. У таблиці 2.1 містяться дані про довгострокові тренди на світових ринках акцій.
Таблиця 2.1.
Довгострокові тренди на світових ринках акцій
ПеріодБичачий трендВедмедячий тренд 1900-19201900-19161916-19211920-19321921-19291929-19321932-19491932-19461946-19491949-19731949-19731973-19741973-19821974-19801980-19821982-20011982-20002000-2001
Аналіз національних фондових ринків в розвинених країнах та в країнах, що розвиваються, показав, що протягом ХХ століття найсприятливіший фондовий ринок для довгострокового інвестування у титули власності знаходиться в США, оскільки він є одним з небагатьох ринків з позитивною реальною прибутковістю в довгостроковому періоді. Тривалість циклів на ринку акцій в США складає близько чотирьох років, з яких на фазу зростання доводиться близько трьох років.
Довгострокове портфельне інвестування є неефективною стратегією вкладення коштів в країнах з періодичними політичними і економічними кризами, війнами, сплесками інфляції до рівня гіперінфляції і нестійким законодавством, активною участю держави в економічному житті країни та в тих, що беруть участь в міжнародних військових і грома