РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Характеристика ретроспективних і проспективних методів дослідження
З метою вивчення рівнів поширеності резистентних штамів M. tuberculosis було
проведено ретроспективний аналіз даних бактеріологічних досліджень
резистентності до лікарських засобів, виконаних в лабораторії Миколаївського
протитуберкульозного диспансеру (МОПТД) протягом 2000–2005 рр. Всього
проаналізовано данні про 15607 культур МБТ, з них 10100 культур, які виділені
від вперше виявлених хворих на ТБ и 5507 культур від хворих з хронічним
перебігом ТБ (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Обсяг і характеристика проведених ретроспективних досліджень (2000–2005 рр.) з
вивчення резистентності популяції МБТ до ПТП І і ІІ ряду в м. Миколаєві та
Миколаївській області України (3794 резистентних штамів)
Контингент обстежених
Кількість виділених резистентних штамів
Всього
від жителів
м. Миколаєва
від жителів Миколаївської області
Від первинних хворих
606
227
379
Від хронічних хворих
3188
1283
1905
Згідно з діючим до 2002 р. на території України Наказом Міністерства охорони
здоров’я СРСР № 558 від 8 червня 1978 р., всі виділені культури M. tuberculosis
тестувалися на резистентність до 6 препаратів: ізоніазиду, стрептоміцину,
канаміцину, етамбутолу, рифампіцину та етіонаміду в таких концентраціях:
стрептоміцин — 5 і 50 мкг/мл;
ізоніазид — 1 і 5 мкг/мл;
етіонамід — 30 мкг/мл;
канаміцин — 30 мкг/мл;
етамбутол — 2 і 5 мкг/мл;
рифампіцин — 20 мкг/мл.
Дослідження лікарської стійкості проводилися методом абсолютних концентрацій із
використанням аптечних таблетованих або рідких лікарських форм.
З лютого 2002 р. на території України набув чинності новий Наказ Міністерства
охорони здоров’я № 45 від 6 лютого 2002 р. [20]. Згідно до цього Наказу
передбачається поступовий перехід до тестування чутливості виділених штамів
мікобактерій до лікарських препаратів методом пропорцій з використанням хімічно
чистих субстанцій лікарських препаратів, що відповідає вимогам міжнародних
стандартів. Але в лабораторії Миколаївського обласного протитуберкульозного
диспансеру, як і в більшості лабораторій України, через відсутність відповідних
умов тестування лікарської стійкості проводилося методом абсолютних
концентрацій на живильному середовищі Левенштейна — Йенсена з вищезазначеними
концентраціями аптечних таблетованих препаратів.
Слід підкреслити, що важливе клінічне та епідеміологічне значення мають
показники окремо первинної і вторинної, або набутої, лікарської стійкості. Як
відомо, в лабораторних журналах ця інформація була відсутня до 2005 р. Тому
нами було проведено детальний аналіз і порівняння даних лабораторної служби з
картотеками й історіями хвороби пацієнтів з метою з’ясувати, чи лікувався
раніше пацієнт від туберкульозу, або захворювання у нього виявлено вперше.
Таким чином, нам вдалося з повною достовірністю визначити показники первинної і
набутої резистентності.
Було проведено аналіз динаміки загальних показників моно- і полірезистентності
в 2000–2005 рр. і виявлено тенденції зміни цих показників.
Показовими були результати аналізу резистентності штамів до окремих препаратів,
як першого ряду (стрептоміцин, ізоніазид, рифампіцин, етамбутол), так і другого
(канаміцин, етіонамід). Підтвердилися очікувані результати показників вторинної
резистентності до всіх препаратів по відношенню до первинної резистентності.
Велику увагу було приділено вивченню динаміки зміни рівнів резистентності до
комбінацій протитуберкульозних препаратів, які використовуються для лікування
хворих на туберкульоз в МОПТД (Миколаївському обласному протитуберкульозному
диспансері).
На підставі отриманих даних було визначено загальні тенденції формування
стійкості мікобактерій туберкульозу до протитуберкульозних препаратів, які
виявляються при аналізі бактеріологічних досліджень, проведених у період
2000–2005 рр. в МОПТД.
З метою вивчення молекулярно-генетичних особливостей розвитку резистентності
мікобактерій туберкульозу до лікарських засобів було проведено проспективний
аналіз рівнів лікарської стійкості штамів Mycobacterium tuberculosis, які були
виділені у хворих у Миколаївському обласному протитуберкульозному диспансері в
період травень–липень 2003 р., до основних протитуберкульозних препаратів
першого ряду за допомогою мікробіологічних і молекулярно-генетичних методів.
Дослідження було проведено на матеріалі мокротиння, чистих культур МБТ,
ізолятів ДНК, отриманої від хворих на різні форми туберкульозу легенів.
Характеристика штамів МБТ представлено у додатку А.
Обсяг і характеристика проведених проспективних досліджень з вивчення
підвищення ефективності лікування хворих на туберкульоз в МОПТД представлено у
табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Обсяг і характеристика проведених проспективних досліджень з вивчення
підвищення ефективності лікування хворих на туберкульоз в МОПТД
(травень–червень 2003 р.)
Предмет, об’єкт дослідження
Кількість зразків
Проведені дослідження
Отримані результати
Мокротиння
146
Мікроскопія із забарвленням за Цилем — Нільсоном
88 БК(+)
58 БК (-)
Бактер.
Метод
81 чиста культура
Чиста культура
64
Виділення ДНК
38 ізолятів
Ізоляти ДНК
38
Детекція мутацій з використанням олігонуклеотидних зондів
rpo B 14
kat G 17
Inh A 6
Cполіготипування для виявлення представників МБТ генетичного сімейства Beijing
Пацієнти МОПТД
146
Анкетування, (збір анамнестичних даних для підвищення ефективності лікування,
виділення груп ризику)
146 анкет
Планування дослідження з використанням методу «поперечного зрізу»
(cross-sectional stady) [25] дозволило отримати необхідну епідеміологічну
інформацію для призначення адекватно
- Київ+380960830922