РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Матеріал
Збір матеріалу проводився протягом 1998-2006 років в Ужгородському, Мукачівському, Берегівському, Іршавському, Свалявському, Хустському, Тячівському, Рахівському, Міжгірському і Перечинському районах Закарпатської області, тобто зборами кліщів було охоплено Закарпатську низовину, передгір'я і гірську зону.
Матеріалом для роботи були збори акаридієвих кліщів із складів, млинів, зернопереробних споруд, місць утримання сільськогосподарських тварин (курятники, хліви, свинокомплекси, птахофабрики, ферми великої рогатої худоби, кролятники), комори, рибних господарств, місць зберігання та переробки молочних продуктів та інших господарських приміщень, а також із природних та напівприродних місць мешкання. Така різноманітність за структурою, вологістю і характером субстратів проб унеможливлювала їх стандартизацію за об'ємами, вагою тощо. Тому пробою вважали не однакові за цими показниками збори. Проте там, де це було можливо, наприклад при зборах у схожих місцях проби бралися однакові за обсягом. Всього було зібрано і опрацьовано 988 проби (рис. 1.1).
2.2. Методи збору
Окремі проби субстрату брали так, щоб не порушити його структуру і не здавлювати при взятті, або під час транспортування в лабораторію. Такі окремі збори з етикеткою, з датою, номером проби і місцем збору, поміщали в полотняні мішечки, які, в свою чергу, ставили в поліетиленові, щоб уникнути підсихання субстрату та розповзання кліщів. В такому виді проби доставлялись в лабораторію, де видалення кліщів із субстрату проводили вручну: вологим пензликом або голкою з краплиною спирту під бінокуляром МБС-9.
Для масового кількісного збору проб однакового об'єму (біля 200 см3) використовували метод еклектування стандартизованих проб в конусоподібних фототермоеклекторах Берлезе в модифікації Тульгрена. Для освітлення і підсихання субстрату використовували електролампочку. При підсиханні субстрату кліщі мігрували вглиб його, провалювалися крізь сито і попадали у невеличку емкість із фіксатором. Для більшої достовірності кожну пробу, після еклектування, ще раз переглядали під бінокулярною лупою.
Використання еклекторів для збору мікроартропод із різних субстратів, на сьогодні, є основною методикою їх виявлення (Гиляров, 1978). Недоліком цього методу є неможливість збору стадій тварин, що знаходяться в стані спокою і яєць. Зібраний матеріал зберігали в пробірках з 70% розчином етилового спирту.
Для відбору кліщів із субстрату частково пробували використовувати флотаційний метод, суть якого полягає у використанні різних щільностей солевого розчину, субстрату і кліщів, які в ньому мешкають. Зазвичай добиваються, щоб кліщі піднімались на поверхню, а частинки субстрату тонули. Якщо щільність субстрату була приблизно більша 1 г/см3, то робили розчин з підвищеною щільністю (до дистильованої води добавляють гліцерин або солі: NaCl, Na2CO3), якщо менша, то щільність розчину понижували етиловим спиртом. При щільності менше 1 г/см3 можна використовувати зворотній ефект - коли кліщі осідають на дно, а субстрат спливає на поверхню. Потрібну щільність розчину підбирають експериментально (в дистильовану воду з субстратом поступово добавляють концентрований розчин солі або спирту). Нажаль, цей метод занадто громіздкий і нами широко не використовувався.
Крім цих методів існує також приманюючий метод, коли на досліджуваній території розставляють субстрати, які є приваблюючими для розвитку кліщів (наприклад - картопля, яблука, цибуля, хліб, тощо). Г. Ш. Каджая (Каджая, 1996) пропонує закопувати в ґрунт консервну банку з отворами і приманкою всередині. Ми використовували даний метод із застосуванням зерна кукурудзи як сприятливого субстрату для приманки і розвитку кліщів. Через декілька днів у пастці були зафіксовані окремі види акаридієвих кліщів (з родів Acarus, Tyrophagus, Acotyledon), чисельність яких інтенсивно зростала. Цей метод дозволяв виявити кліщів при їх невеликій кількості.
Підрахунок кліщів проводився за допомогою бінокулярного мікроскопа МБС-9 в спеціальній чашці Петрі, на дно якої приклеювали міліметровий папір. Вся площа дна чашки була розділена на сектори (1 см2) і підрахунок кліщів проводили по вертикальній (8 секторів) і горизонтальній (8 секторів) осях.
2.3. Виготовлення мікроскопічних препаратів
Для визначення видового складу готували тотальні препарати кліщів. Для їх виготовлення використовували гуміарабікову монтувальну суміш Фора-Берлезе (дистильована вода - 50 мл, гуміарабік - 30 г, гліцерин - 20 мг, хлоралгідрат - 200 г).
На знежирене спиртом предметне скло наносили краплю рідини Фора - Берлезе, в яку голкою викладали по 5-10 особин кліщів дорзальною і вентральною сторонами. Препарувальною голкою розправляли кінцівки. Після цього краплю рідини накривали чистим покривним скельцем (18?18) і обережно, не допускаючи закипання рідини, нагрівали препарат на полум'ї. При цьому кінцівки розправляються. Далі в горизонтальному положенні препарати поміщали в термостат з температурою 50°С для просушки і просвітлювання кліщів.
На просвітлених і підсохлих препаратах, на предметному склі, тушшю обводили місце розміщення кліща. На правій етикетці вказували географічне місце збору, біотоп, дату збору, прізвище дослідника і дату виготовлення мікропрепарату. На лівій етикетці вказували визначену назву кліща, дату і прізвище дослідника, який зібрав і визначив матеріал.
Визначені препарати зберігаються в робочій колекції автора на кафедрі зоології біологічного факультету УжНУ.
2.4. Статистичні методи
Отримані дані використовували для підрахунку кількості кліщів на 1 см2 від загальної щільності заселення цими мікроартроподами. В пробах, де кількість особин була незначна або об'єм субстрату (наприклад, порох з підвіконня млина, хліва або з обладнання млина) був мінімальним, підрахунок кліщів проводили у прямий спосіб.
З метою однозначної змістовної трактовки в роботі