РОЗДІЛ 2
Особливості сприймання та розуміння студентами громадсько-політичної дійсності, зумовлені потребою влади
2.1. Організаційно-методичні основи дослідження особистісної потреби влади як чинника політичної свідомості студентів
Політична система, будучи невід'ємною частиною людського суспільства, здійснює контроль та регуляцію соціальних процесів. Вона має складну структуру та власні закономірності функціонування. Політичним суб'єктами є окремі групи, держави, інститути тощо. На практиці політична взаємодія - це, передусім, взаємодія між людськими суб'єктами, і на індивідуальному, і на груповому рівнях. У зв'язку з цим, розуміння політичних процесів та ефективне управління ними вимагають врахування психологічного аспекту політики, зокрема, вивчення психологічних структур, які формуються внаслідок психічного відображення особистістю політичної дійсності. Одна з категорій, які описують таке відображення, ? політична свідомість особистості. У дослідженні факторів та закономірностей становлення політичної свідомості особливо важливим є вивчення її зв'язку з мотиваційною сферою особистості. Недостатньо досліджений зв'язок політичної свідомості з особистісною потребою влади, як і самої структури останньої. Владні відносини мають місце у всіх сферах людського життя, але у політиці прагнення влади є однією з центральних детермінант. Тому ми припускаємо, що, незалежно від рівня політичної активності особистості, потреба влади є важливим чинником формування її політичної свідомості.
Дослідження взаємозв'язку особливостей політичної свідомості та особистісної потреби влади передусім повинно ґрунтуватись на таких загально психологічних принципах, як принцип історизму, комплексності та системно-структурний принцип [145]. Необхідно враховувати зміни, які відбуваються у громадсько-політичній сфері, особливості етапу, на якому знаходиться конкретне суспільство у своєму розвитку. Наприклад, суттєві відмінності спостерігаються у сприйманні громадсько-політичної дійсності громадянами стабільних розвинутих держав порівняно з громадянами держав, суспільства яких знаходяться на перехідному етапі. Політична свідомість особистості може зазнавати змін під впливом конкретних політичних подій (політичні конфлікти, зміна влади тощо).
Політична свідомість як феномен виникає на стику психічного та політичного. Як наслідок, вивчення особливостей політичної свідомості спирається на понятійну та концептуальну базу і психології, і політології. З іншого боку, кожна з цих наук має специфічну методологію та робить акцент на різних аспектах досліджуваного явища. Тому важливо, щоб при комплексному використанні наукових знань, психологічне дослідження політичної свідомості не виходило за межі власне психології.
Психіка людини ? цілісна система, компоненти якої, маючи власну структуру, взаємодіють між собою. В межах одного дослідження через "штучне виокремлення" можуть бути вивчені лише зв'язки між окремими з них. Досліджуючи вплив потреби влади на формування політичної свідомості особистості, необхідно враховувати, що обидва психічних утворення не є монолітними. Їхні якісні особливості визначаються пропорційним співвідношенням структурних компонентів та вагомістю окремих з них.
Методологічну основу дослідження потреби влади як чинника політичної свідомості особистості склали: концепція ієрархії потреб в мотивації людини А. Маслоу; концепція особистісного прагнення до досконалості А. Адлера; класифікація прагнення влади (інструментальне та неінструментальне) Х. Хекгаузена; концепція дискурсів (узалежнення, впорядкування) владної взаємодії В. Васютинського; структурна модель образу влади Н. Хазротової; двомірна модель партійно-політичної системи Г. Айзенка; класифікація політичного вибору Г. Дилігенського; тлумачення громадянськості як особистісної настанови (М. Алексєєва, М. Гретченко, С. Рябов, М. Савчин, Т. Яблонська) [8, 58, 120, 121, 174, 175, 235].
Cхема емпіричного дослідження зв'язку особистісної потреби влади та особливостей політичної свідомості охоплює два етапи.
На першому етапі дослідження метою було вивчення взаємовпливу потреби домінування і потреби підпорядкування; зв'язку потреби влади та базових потреб; особливостей політичної свідомості студентів; впливу потреби влади на політичну свідомість студентів. Дослідження здійснювалось за допомогою емпіричних методів опитування та тестування. Використано дві групи методик: методики, спрямовані на дослідження політичної свідомості (методика дослідження цілісності політичної орієнтації особистості, авторська анкета, проективна методика дослідження соціально-політичної перцепції), та методики дослідження мотиваційної сфери особистості (методика діагностики міжособистісних стосунків Т. Лірі, методика психодіагностики соціально-психологічних настанов особистості в мотиваційно-потребнісній сфері О. Потьомкіної (шкали настанов особистості на свободу та на владу), опитувальник "Піраміда Маслоу").
Методика діагностики міжособистісних стосунків Т. Лірі складається із 128 питань, що формуються у вісім шкал, за кожною з яких досліджуваний може отримати від 0 до 16 балів:
- домінантність (за низького рівня вираженості виявляється як впевненість у собі, наполегливість, схильність займати лідерську позицію; за високого рівня вираженості - схильність у всьому займати лідерську позицію, авторитарність, прагнення керувати та повчати інших);
- егоїстичність (за низького рівня вираженості виявляється в особистісній спрямованості на себе, схильності до суперництва, незалежності. Високі бали за цією шкалою свідчать про егоїстичність, корисливість, зверхність, відчуженість особистості щодо оточення);
- агресивність (за низьких показників виявляється як впертість, енергійність, прямолінійність, дратівливість; за високих показників - жорсткість, вороже налаштування до оточення, різкість, агресивність, яка може набувати асоціальних форм);
- підозріливість (низький рівен