РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА УМОВ ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ КУРСАНТІВ ВІЙСЬКОВИХ ВНЗ
2.1. Організація експериментальної роботи
Для перевірки гіпотези дослідження було проведено педагогічний експеримент у Харківському університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, Університеті цивільного захисту України, Військовому інституті ракетних військ і артилерії Сумського державного університету. Зважаючи на специфіку професійної підготовки у названих ВНЗ, можна сказати, що дослідно-експериментальною роботою, яка проводилася з 2000 по 2003 рр., були охоплені майбутні спеціалісти різних профілів військової освіти. У здійсненні дослідницької роботи ми додержувались рекомендацій стосовно проведення педагогічного експерименту, що викладені в науковій літературі. Інформація про вимоги щодо експериментальних методів наведена у табл. 2.1. [15], [52], [91], [183], [226], [251].
Таблиця 2.1.
Критерії оцінки якості методів вимірювання
КритеріїЗміст понятьУмови забезпеченняОб'єктивністьМінімізація впливу суб'єктивних факторівСтандартизація, об'єктивність даних інтерпретації результатівНадійністьСтупінь стійкості результатівОб'єктивність методу; оптимізація параметрів засобу вимірювання; стабільність ознакиВалідність Відповідність того, що вимірюється, тому, що треба вимірюватиВалідність усіх категорій процесу вимірюванняТочністьВизначення мінімальної помилкиМінімізація помилки вимірювання
Зазначимо, що спостереження в нашому експерименті задовольняли вимогам об'єктивності, систематичності та контрольованості; для більшої об'єктивності оцінки якісні показники експерименту були переведені в кількісні, обробка яких дозволила використати апарат математичної статистики [96].
На основі аналізу досліджень І. Авдєєвої, Є. Варнавських, В. Давидова, В. Коневої, C. Короля, Н. Ярослава, Д. Халперн, Т. Хачумян та інших зроблено висновок про те, що сформованість критичного мислення особистості доцільно вивчати на змістовому, процесуальному та особистісному рівнях. Ми також базувалися на висновках вчених, зокрема З. Калмикової, C. Сисоєвої, О. Хохліної про те, що за рівнем розвитку і специфікою об'єднання складників розумової здатності особистості до засвоєння знань, умінь, навичок, можна судити про її індивідуальні властивості та про зміні, які відбуваються у процесі особистісного та професійного росту [1], [28], [29], [56], [93], [94], [108], [113], [245], [293], [295], [297], [322].
Під час відбору критеріїв сформованості критичного мислення нами враховувалися також результати досліджень C. Заїр-Бек, І. Загашева, В. Конєвої, Т. Олійник, О. Тягла, А. Шумана та інших науковців про те, що розвиток критичного мислення передбачає наявність у особи знань про сутність цього феномена, усвідомлення особистісної та професійної значущості критичного мислення. Тому теоретичним підґрунтям розробки критеріїв оцінки сформованості критичного мислення курсантів ВВНЗ були сформульовані в психолого-педагогічних дослідженнях підходи щодо оцінки знань як змістового компонента навчально-пізнавальної діяльності. Як випливає з фундаментальних наукових праць І. Лернера та М. Скаткіна, В. Лозової, Г. Троцко, М. Фіцули, якість знань, зокрема про критичне мислення, визначається повнотою, глибиною, розумінням сутності критичного мислення, усвідомленням його універсального характеру та необхідності формування для успішної навчальної й майбутньої професійної діяльності [62], [78], [133-135], [217], [284-287], [290], [313].
Під час вибору способів вимірювання стану сформованості критичного мислення як навчально-процесуального компонента розумової діяльності ми враховували ідеї, що викладені в наукових працях В. Конєвої, C. Короля та Н. Ярослава, В. Паламарчук, О. Пометун про організацію діагностики стану сформованості критичного мислення особистості. Нами також використовувалися визначені Є. Варнавських, О. Коржуєвим, В. Попковим, О. Рязановою, О. Пометун, Д. Халперн, Т. Хачумян та іншими науковцями переліки вмінь критичного мислення, зокрема характерні вияви критичності мислення майбутнього військового спеціаліста: вміння виділяти головне, робити порівняння, визначати потрібну інформацію, визначати проблему, відокремлювати факти від суб'єктивної думки, бачити необ'єктивність судження, відокремлювати помилкову інформацію від правильної, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, знаходити і наводити аргументи, робити висновки, аналізувати варіанти розв'язання, передбачати наслідки прийнятого рішення, перевіряти висновки на практиці, визначати критерії для оцінювання власної та партнерської діяльності, формулювати логічно обґрунтовані судження тощо [28], [113], [198], [214], [294], [295], [322].
Для пропонованого дисертаційного дослідження корисними були також наукові ідеї І. Авдєєвої, В. Конєвої, Н. Милорадової, Р. Немова, О. Савченко та інших учених, які пов'язують сформованість критичного мислення людини з її сталою особистісною позицією, що виражається у здатності до самоаналізу, самопізнання, саморегуляції, розвиненій самосвідомості, адекватній самооцінці. У виборі особистісно-позиційних показників, які б характеризували вміння курсантів "аналізувати власні дії, вчинки, мотиви й зіставляти їх із суспільно значущими цінностями, а також з діями та вчинками інших людей", ми спиралися на висновки з наукових досліджень В. Безпалька, В. Паламарчук, О. Хохліної та інших [1], [14], [107], [165], [178], [179], [198], [214], [239], [297].
Отже, на основі вищенаведеного матеріалу, вимог до визначення критеріїв опанування особистістю способів певної діяльності, а також з урахуванням визначених у пункті 1.2 нашого дослідження виявів критичного мислення майбутнього військового фахівця нами були обрані такі критерії для діагностики сформованості критичного мислення курсантів ВВНЗ: 1) гностичний; 2) навчально-процесуальний; 3) особистісно-позиційний.
Критерії для діагностики рівнів сформованості критичного мислення курсантів, відповідні якісні показники, а також ме