РОЗДІЛ 2
МЕТОДОЛОГІЯ І МЕТОДИ, ВИКОРИСТОВУВАНІ
В ДИСЕРТАЦІЙНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ
2.1. Теоретичне обґрунтування концепції комерціалізації
і формування ринку інтелектуальної власності у фармації
Розробка концепції комерціалізації ІВ у фармації передбачає комплексне вирішення трьох основних проблем:
* обґрунтування організаційних основ трансформації інноваційної сфери з традиційної системи (наука - технологія - виробництво) в ринкову ("інноваційний попит" - трансакційна сфера - інноваційна пропозиція);
* побудова механізму ефективного розподілу "інноваційного прибутку" між учасниками "інноваційного процесу" з метою стимулювання розвитку інноваційних процесів;
* формування в галузі інфраструктури інноваційних послуг.
У основу методології дисертаційного дослідження покладені принципи цілеспрямованої дії на ОІВ з метою їх ефективного, оптимального і раціонального використання на всіх етапах створення інноваційних ЛЗ в цілях підвищення конкурентноздатності вітчизняних ФП.
Основними завданнями управління ІВ у фармації є:
* створення на ФП (організаціях) сучасних організаційних структур для управління процесами комерціалізації ІВ;
* проведення класифікації форм комерціалізації ОІВ у фармації;
* ідентифікація і оцінка ОІВ на основі вибору використання оптимального для кожного об'єкту методу оцінки;
* розробка науково-методичних основ забезпечення необхідного рівня правового захисту ІВ у фармації;
* розробка алгоритму вибору оптимальної для ОІВ стратегії використання ОІВ з метою отримання максимальної вигоди (соціальної, технічної, технологічної, комерційної, науково-технічної, економічної, екологічної);
* вибір оптимальної форми правової охорони для різних ОІВ і ефективне її використання в режимі ліцензійної передачі технологій.
Шляхи розв'язання перерахованих задач полягають в системному підході до вивчення і практичного використання результатів інтелектуальної діяльності у фармації, основоположною складовою якої є новації і їх правове забезпечення.
Створення і реалізація концепції комерціалізації ІВ у фармації роблять необхідною розробку відповідної моделі, в основу якої повинен бути покладений системний підхід до управління всіма видами ресурсів, що беруть участь в розробці і впровадженні новацій з метою їх ефективного і раціонального використання. Крім того, при побудові вказаної моделі повинно зважати на специфіку, нинішній стан і перспективи розвитку фармацевтичної галузі України. Управління процесами комерціалізації ОІВ включає такі етапи:
* аналіз зовнішнього середовища, що дозволяє оцінити можливості сучасного законодавства у сфері інноваційної діяльності;
* аналіз конкурентів і конкурентоспроможності продукції, державної інноваційної політики; попиту на продукти інтелектуальної діяльності;
* аналіз потенціалу інноваційного розвитку ФП (організації);
* пошук і вибір оптимальних джерел інвестування інноваційної діяльності;
* захист і оформлення патентів, ліцензій, ноу-хау;
* формування портфеля прав ФП (організації) на ОІВ;
* управління і контроль за науковими розробками, їх впровадженням у виробництво;
* аналіз і оцінка ОІВ, вибір найбільш перспективних ОІВ для подальшої комерціалізації;
* оцінка ефективності процесів комерціалізації ОІВ;
* розробка патентної стратегії і маркетингової політики інновацій;
* вибір ефективної форми комерціалізації інновації;
* правове регулювання відносин між учасниками інноваційного процесу при створенні і використанні ОІВ.
Поетапна схема реалізації механізму комерціалізації ІВ у фармацевтичній галузі приведена на рис. 2.1. Процес комерціалізації ІВ ми розглядаємо як комплекс технічних, технологічних, економіко-фінансових і соціально-правових відносин між різними суб'єктами фармацевтичного ринку.
В зв'язку з цим повинні бути виділені суб'єкти інноваційної діяльності, що мають власні інтереси, а також проведений аналіз взаємостосунків між ними і встановлені шляхи ефективного врегулювання цих відносин в процесі комерціалізації ІВ [169, 188, 202]. Схема взаємодії основних суб'єктів ринкових відносин в процесі комерціалізації ІВ у фармації приведена на рис. 2.2.
Як видно з приведеної схеми, основними суб'єктами ринкових відносин в процесі комерціалізації ІВ є:
* органи державного управління і контролю;
* замовники (державні і недержавні форми укладання договорів-замовлень на науково-технічну продукцію);
* автори-розробники, що працюють за замовленням або контрактом і що створюють інтелектуальні продукти;
* дослідницькі лабораторії, клініки, що беруть участь в проведенні доклінічних і клінічних випробувань ЛЗ;
* інвестори А, інвестори Б - відповідно інвестори, що беруть участь у фінансуванні процесу створення і використання ІВ і в організації промислового випуску нового ЛЗ;
* інноваційний менеджер (співкерівник розробки, відповідальний за процес управління і комерціалізації ОІВ);
* ФП виробники, що випускають конкурентну продукцію на основі власних розробок або придбаних аналогічних ОІВ;
* підприємства, що безпосередньо здійснюють створення і використання нових технологій в інноваційній діяльності;
* ФП - "пірати", що здійснюють несанкціоноване використання ОІВ і випускають фальсифіковані ЛЗ.
Регулювання ринкових відносин здійснює споживчий ринок. Саме на ринку інноваційної продукції найбільш загострено виявляються проблеми, що виникають у взаємостосунках суб'єктів в процесі комерціалізації ІВ. У зв'язку з цим необхідним є розгляд трьох основних аспектів взаємостосунків між суб'єктами в процесі комерціалізації ОІВ для забезпечення максимальної ефективності цього процесу:
* техніко-технологічний, пов'язаний безпосередньо із створенням матеріальних об'єктів на основі ІВ;
* фінансово-економічний, пов'язаний з перерозподілом доходів між суб'єктами інноваційного процесу в результаті комерціалізації ОІВ;
* соціально-правовий, пов'язаний з необхідністю дотримання авторського і патентного права.
Реалізація стратегії комерціалізації ОІВ можлива шляхом: продажу/купівлі ліцензі
- Київ+380960830922